1.2. Функції та принципи страхування

Функції страхування – це зовнішній прояв суті страхування як економічної категорії. Оскільки страхування відбиває ідею застереження, захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб та безпеки, то воно виконує такі функції:

• ризикова функція полягає у передаванні страховику за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором страхування;

• функція створення і використання страхових резервів полягає у накопиченні страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків, що виникли у страхувальника внаслідок стихійного лиха, нещасного випадку або іншою подією;

• функція заощадження коштів полягає у накопиченні коштів страхувальника його внесками і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненні заощаджуваних коштів стра­хувальнику. Це стосується лише страхування життя;

• превентивна функція полягає у фінансуванні заходів для запобігання страхової події або мінімізації збитків, відповідно до умов страхування. Наприклад, обладнання об'єктів протипожежним устаткуванням, придбання медикаментів, засобів захисту у випадку ДТП тощо;

Страхування як система економічних відносин ґрунтується на таких специфічних принципах:

• конкурентність – вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком - виду страхування;

• страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

• майновий інтерес – об’єктивна зацікавленість юридичних та фізичних осіб у збереженні об'єктів, у які вкладені гроші, життя та здоров'я при настанні різних несприятливих подій та нещасних випадків. Майновий інтерес повинен піддаватися фінансовій оцінці та виникати на законних підставах;

• максимальна сумлінність сторін. Ні страховик, ні страхувальник не мають права приховувати один від одного інформацію, що стосується об’єкта страхування. Страхувальник повинен повідомити про будь-який суттєвий факт, усі відомості, що дозволили б зробити висновки про ступінь ризику, відомості про минулі збитки, наявність інших страхових полісів;

• відшкодування в межах реально завданих збитків. Відшко­дування, що виплачується, повинно повернути страхувальника, який зазнав втрати, у такий же фінансовий стан, в якому він перебував перед настанням збитку;

• франшиза – передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. Франшизу може бути визначено як певну грошову суму або відсоток до всієї страхової суми. Страхова сума – це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести відшкодування при настанні страхового випадку. При страхуванні майна страхова сума не може перевищувати реальну вартість майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування. Розрізняють умовну і безумовну фрашизу. Умовна франшиза засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розміру франшизи, і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує франшизу. Безумовна франшиза свідчить, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи;

• причино-наслідковий зв'язок. Основою договору страхування є причина виникнення збитку. Причому, деякі причини ведуть до страхового відшкодування, а інші – ні. Важливим є визначення саме фактичної причини настання збитку. Ці причини завжди попередньо прописуються у страховій угоді;

• суброгація – це право страховика на стягнення заподіяної шкоди з третіх осіб, винних у збитках страхувальника, за яки страховик виплатив страхове відшкодування. Таке право страховик має лише у межах виплаченої суми;

• контрибуція – право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків;

• співстрахування і перестрахування;

• диверсифікація означає обмеженість поширення активності страховиків за рамки основного бізнесу.