logo
Опорний конспект 2012

3. Сучасна світова наукова фінансова думка

Центральне місце у наукових дослідженнях сучасних фінансистів посідають ідеї спрямування та використання фінансів для досягнення суспільного блага, яке має за­безпе­чу­ватися за допомогою демокра­тичних інститутів держави та політичної волі правлячої еліти. Обов'язковою умовою для цього є розвиток при­ват­ного підприємництва та ефективних державних структур, що мають у своєму розпорядженні достатній фінансовий потенціал.

Основу нинішніх наукових досліджень становить глибокий аналіз сучасності, який повинен визначити недоліки системи і збудувати її з ура­ху­ванням інтересів більшості у суспільстві, тобто з огляду на вимоги теорії суспільного добробуту.

Вперше основні положення теорії суспільного добробуту було розроблено італійським економістом В. Парето (1848 – 1923 pp.). Відповідно до його тверджень: зміни або дії у сфері фінансів мають сенс лише тоді, коли мате­ріальне становище певних соціальних груп покращується без погір­шення його для інших; видатки бюджету можуть зростати за певними напрямками тільки за умови, що це не за­шко­дить іншим напрямкам; фінанси відіграють роль регулятора суспільного добробуту, механізму, за допомогою якого можна створити умови для поліп­шення добробуту всіх: коли існує великий розрив між бага­тими і бідними, то до­цільно фінансовими методами здійснити пере­розподіл на користь бідних верств населення.

З оптимуму Парето випливає декілька важливих висновків, що мають для фінансової науки першорядне значення: усілякі зміни або реформи у фінансовій сфері недоцільні, якщо вони не покращують життя населення; всі фінансові явища і процеси повинні мати хороше моральне підґрунтя, в іншому разі вони матимуть руйнівний характер.

Важливим для сучасної фінансової науки є дослідження про функціонування фінансів в умовах демократичного середовища. Питання про співвідношення демократії і фінансів дослід­жують багато вчених-фінансистів, проте найяскравішим представником цього напрям­ку слід вважати американського вченого Дж. Бюкенена. Його нау­кові праці "Державні фінанси в демократичному процесі" (1967 р.) і "Попит та пропозиція суспільних благ" (1972 р.) є одними із фунда­ментальних робіт у сучасній світовій фінансовій думці. Дж. Бюкенен досліджував передусім поведінку як окремих громадян, так і політичних груп і партій при прийнятті рішень щодо кількісних і якісних параметрів державних доходів та видатків. За цикл робіт із розробки теорії суспіль­ного вибору та методів прийняття фінансових рішень Бюкенену в 1986 р. було присуджено Нобелівську премію.

До числа яскравих робіт із питань фінансів належить монографія М. Фрідмена "Податкові обмеження і зростання держави", яка вийшла в 1978 р. У ній дуже стисло та обґрунтовано викладено суть податків і їх­ній зв'язок з економічним розвитком держави. По суті, це теоретичне обґрунтування еволюції податків у сучасних умовах.

Характерною рисою сучасної фінансової науки в світі є насам­перед плюралізм поглядів при єдиних методологічних підходах до ана­лізу явищ суспільного життя. Плюралізм є гарантією знаходження найраціональніших рішень. Не можна не звернути увагу на постійний прагматизм досліджень із позицій суспільних інтересів. Фінансова нау­ка в працях зарубіжних вчених позбавлена ідеологічних нашарувань, примітивних класових та старомодних уявлень про експлуатацію народних мас, роль держави тощо.

Зарубіжній фінансовій науці притаманна висока етика наукової полеміки, суперечливість і багатоваріантність наукового пізнання сьогодення, плюралістичне змагання ідей та пізнавальних підходів.

Питання для самоконтролю:

  1. Назвіть основні об‘єкти наукових фінансових досліджень сьогодення.

  2. Наведіть ознаки сучасної парадигми західної фінансової науки.

  3. Які проблеми впливають на особливості сучасної фінансової науки.

  4. Охарактеризуйте основні ознаки теорії держави добробуту.

Тема 4