Опорний конспект 2012

3. Фінансовий механізм та його структурні елементи

Свою фінансову політику держава реалізує за допомогою фінансового механізму, склад і структура якого визначаються рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичними та національними особливостями окремої країни.

Фінансовий механізм – комплекс фінансових методів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства (з метою забезпечення функціонування й розвитку державних структур, суб’єктів господарювання, населення).

До складу фінансового механізму входять такі основні елементи:

фінансові методи;
фінансові важелі;
фінансові інструменти;
нормативно-правове, інформаційне та організаційне забезпечення.

Фінансові методи є способом впливу фінансових відносин на господарський процес. У господарській практиці широко застосовують такі фінансові методи: фінансове планування, оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення і фінансове регулювання.

Процес розподілу і перерозподілу виробленого в суспільстві ВВП, утворення і використання грошових фондів починається, в першу чергу, із застосування такого фінансового методу, як фінансове планування.

Фінансове планування – діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому, спрямована на досягнення поставлених цілей і вирішення певних завдань. У процесі фінансового планування кожен суб’єкт господарювання оцінює свій фінансовий стан, виявляє резерви збільшення фінансових ресурсів та напрями їх ефективного використання. За допомогою фінансового планування здійснюється економічне обґрунтування фінансових рішень та вибір їх альтернативних варіантів.

При виконанні фінансових планів виникає потреба в оперативному управлінні як діяльності, пов’язаній з необхідністю втручання в розподільчі процеси з метою ліквідації диспропорцій, подолання недоліків, своєчасного перерозподілу коштів, забезпечення досягнення запланованих результатів.

Стратегічне управління в Україні здійснюють найвищі органи державної влади і управління: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, апарат Президента.

Оперативне управління фінансами здійснює безпосередньо фінансовий апарат, який включає фінансові органи управління (Рахункову палату ВРУ, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державну контрольно-ревізійну службу, Державну податкову службу, пенсійний фонд, Фонди соціального страхування тощо) і фінансові інститути (національний банк України, банки і небанківські кредитні установи, страхові компанії, фондові біржі, інститути спільного інвестування тощо).

Під час складання й виконання фінансових планів, а також по закінчення певних періодів проводиться фінансовий контроль, спрямований на перевірку правильності вартісного розподілу і перерозподілу ВВП та цільового витрачання коштів із відповідних фондів, порівняння фінансових результатів від використання фінансових ресурсів з плановими та виявлення резервів їх збільшення. Основна мета фінансового контролю:

дотримання чинного фінансово-господарського законодавства у процесі здійснення фінансової діяльності та окремих фінансових операцій;
реалізація стратегії фінансування, тобто передбачення змін умов фінансової діяльності і своєчасне пристосування до них.

Фінансове забезпечення – формування цільових грошових фондів суб’єктів господарювання у достатньому розмірі та їх ефективне використання.

Основні елементи фінансового забезпечення суб’єктів господарської діяльності:

самофінансування (відшкодування витрат на основну діяльність та її розвиток за рахунок власних джерел);
кредитування (надання коштів на принципах поворотності, платності, строковості і платності);
бюджетне фінансування (надання коштів з бюджету на безповоротних засадах);
оренда (передавання майна у користування на певний строк і за певну плату);
інвестування (вкладання коштів у певні об’єкти з метою отримання прибутку або соціального ефекту).

Фінансове регулювання – метод фінансового впливу, пов'язаний із регулюванням економічних процесів. Фінансове регулювання здійснюється через систему норм і нормативів, лімітів та фінансових резервів.

Основні елементи фінансового регулювання:

оподаткування (вилучення частини доходу підприємств і населення до бюджету та державних цільових фондів);
бюджетні трансферти (виділення коштів з бюджету на безоплатних і безповоротних засадах: дотації, субвенції, субсидії).

Питання для самоконтролю:

Що є головною метою і головним завданням державної фінансової політики?
Які види та складові фінансової політики ви знаєте?
Назвіть приклади фінансової стратегії та фінансової тактики.
Охарактеризуйте складові фінансової політики суб’єкта господарювання.
Дайте визначення фінансового механізму та характеристику його складових.
Які фінансові методи є найбільш поширеними у господарській практиці?
Що є об’єктами управління фінансами?

Содержание