logo
Опорний конспект 2012

Лекція 4 основи актуарних розрахунків

4.1. Поняття про страховий ризик. Сутність актуарних розрахунків

4.2. Показники страхової статистики

4.3. Склад та структура тарифної ставки.

4.4. Розрахунок тарифів з ризикових видів страхування

4.5. Особливості розрахунку тарифних ставок зі страхування життя

4.6. Види страхових внесків (премій, платежів)

_______________________________________

4.1. Поняття про страховий ризик. Сутність актуарних розрахунків

Ризик пов'язують, перш за все, з розумінням небезпеки, загрози, ненадійності, азарту, невизначеності, невпевненості, збитку. Ризик є передумовою виникнення страхових відносин, без нього не існує страхування, бо без ризику немає страхового інтересу. Ризик визначає межі страхового захисту. За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які можуть виникнути в майбутньому в будь-який момент у невідомих масштабах.

У страхуванні ризики класифікують на дві великі групи: страхові (підлягають страхуванню) і нестрахові (не підлягають страхуванню).

Законі України "Про страхування" страховий ризик визначає як певну подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Найбільш численну групу складають страхові ризики, тобто ті, які можна застрахувати. Щоб встановити, чи є даний ризик страховим застосовують такі критерії:

Сукупність страхових ризиків складає обсяг страхової відповідальності за договором страхування, який виражається за допомогою страхової суми договору. Ціна ризику в грошовому виразі оцінюється тарифною ставкою, яка, переважно, розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або в процентах до її абсолютної величини.

Страховий випадок – це подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або третій особі.

Актуарні розрахунки – це система математичних і статис­тичних закономірностей, яка регламентує взаємовідносини між страховиком та страхувальником. Під час актуарних розрахунків визначають витрати, необхідні на страхування певного об'єкта, собівартість і вартість послуги, яку надає страховик страхуваль­никові. За допомогою актуарних розрахунків визначають частку участі кожного страхувальника у створенні страхового фонду, тобто визначають розміри тарифних ставок.

Згідно ст. 10 Закону «Про страхування», актуарними розрахунками можуть займатися особи (актуарії), які мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка підтверджується відповідним свідоцтвом.

Форма, в якій розраховуються витрати на проведення певного страхування, називають страховою (актуарною) калькуляцією, яка допомагає визначати страхові платежі.