logo
Опорний конспект 2012

6.3. Види банківських кредитів

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі по­зичальника.

Чинне українське законодавство забороняє надавати підпри­ємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльнос­ті, на формування і збільшення статутних фондів банків та інших господарських товариств.

Відповідно до банківської практики не можуть отримати кре­дити підприємства:

1) проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредиту­вання заходів фінансової санації);

2) під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов'язаних із затримками в поставках товарів;

3) коли вони мають прострочену заборгованість за раніше на­даними кредитами.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

цільове спрямування;

термін кредиту;

вид відсоткової ставки;

валюта кредиту;

види обслуговування.

Залежно від цільового спрямування кредит може надаватися:

1) на фінансування оборотного капіталу;

2) фінансування основного капіталу;

3) викуп приватизованого підприємства.

Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий кредити.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одер­жувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

На макрорівні факторами, яки впливають на рівень відсоткової ставки по кредиту, є темпи інфляції, дефіцит бюджету, попит і пропозиція на кредитному ринку, рівень офіційної облікової ставки НБУ. На мікрорівні на розмір відсоткової ставки по кредиту впливають: фінансовий стан підприємства-позичальника, ступінь і терміни взаємодії підприємства з банком-кредитором, величина та строки кредитування, ефективність проекту, що кредитується тощо.

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Для одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів підприємство мусить зареєструвати кредит у НБУ.

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуг кредитного характеру.

Строковий кредит - це кредит, який надається цілком відразу після укладення кредитної угоди. Він погашається або періодични­ми внесками, або одноразовим платежем наприкінці терміну.

Кредитна лінія - це згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумов­леної суми за певний період часу без проведення додаткових спе­ціальних переговорів.

Розрізняють два види кредитних ліній: сезонну (невідновлювальну) і постійно відновлювальну. Сезонну кредитну лінію від­кривають за періодичного браку оборотних коштів, пов'язаних із сезонністю виробництва або з необхідністю створення запасів товарів на складі. Відновлювальну кредитну лінію може бути відкрито підприєм­ству тоді, коли воно відчуває постійний брак оборотних коштів для відновлення процесу виробництва в заданому обсязі.

Відновлювальна кредитна лінія, як правило, надається на те­рмін, який не перевищує одного року. Особливість відновлювальної кредитної лінії полягає в тім, що підприємство, погасивши частину кредиту, може одержати нову суму, але в межах відпо­відного ліміту й періоду дії кредитної угоди. У зв'язку з цим підприємство має заставити банку основні фонди або надати якесь інше забезпечення.

Нині комерційні банки України відкривають кредитні лінії, як зви­чайно, сільськогосподарським підприємствам, підприємствам перероб­них галузей народного господарства, торговельним підприємствам.

Овердрафт - короткостроковий кредит, що його надає банк надійному підприємству понад залишок його коштів на поточ­ному рахунку (в межах заздалегідь обумовленої суми) через дебетування його поточного рахунка.

Для підприємства в комерційному банку може бути відкритий спеціальний рахунок – контокорент – єдиний рахунок, на якому враховуються всі опе­рації підприємства. На контокорентному рахунку відображуються, з одного боку, погашення кредиту банку та інші платежі на дору­чення підприємства, з другого - кошти, які надходять на користь підприємства (виручка від реалізації продукції, наданий кредит та інші надходження).

Якщо підприємство використовує контокорентний кредит без згоди з банком або виходить за встановлені межі кредиту, то цю частину кредиту називають терміном «овердрафт».

Коли підприємство робить перевитрати за контокорентним рахунком, то банк може переглянути ліміт кредиту (за наявності об'єктивних причин), стягнути штраф, відмовити в контокорентному кредиті.

Використання контокорентного кредиту пов'язане з більшими витратами для підприємства. Відсотки за користування позичкою за контокорентним рахунком є найвищими в банківській практиці.

Контокорентний кредит може використовуватись для фінансування придбання засобів виробництва, готової про­дукції, виробничих запасів, подолання тимчасових фінансових труднощів.