1. Сутність, склад і роль місцевих фінансів.

Вчення про місцеві фінанси як сукупність теоретичних положень про фінансове господарство та фінансову діяльність місцевих органів влади сформувалося в XIX ст. Наприкінці XIX ст. воно виокремилося в самостійну галузь фінансової науки.

У XX столітті сталися значні зміни в організації місцевого самоврядування в більшості європейських країн. У 1985 р. було підписано Європейську хартію про місцеве самоврядування, яка заклала загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У листопаді 1996 р. до Європейської хартії приєдналася i Україна.

Функціонування місцевих фінансів пов'язане iз забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих рад та органів місцевого самоврядування.

Метою фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних iнтepeciв i потреб та сприяння соціально-економічному розвитку регіону. Наявність завдань i функцій, що покладаються на місцеві органи влади, є об'єктивною причиною необхідності фінансів для цих органів влади. Якщо причиною функціонування фінансів є поява держави i товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій i завдань, які покладаються на їxнi органи влади.

Завдання i функції місцевих органів влади розподіляються на двi основні групи:

- завдання i функції, які взагалі передано місцевих інтересів i вони є їхньою невід'ємною власною компетенцією;

- завдання та функції, доручені місцевим органам влади центральною владою, або так звані делеговані повноваження.

Відповідно до обсягів повноважень місцевого самоврядування будується система місцевих фінансів, тобто визначається їx величина в загальнодержавних показниках i насамперед - у валовому внутрішньому продукті держави. До європейських країн iз найвищими показниками муніципальних витрат у ВВП належать: Швеція - 25,5 %, Норвегія -18,9%, Угорщина -" 19%, Фінляндія -18%. Понад 10% ВВП перерозподіляються через муніципальні витрати в Австрії, Великобританії, Швейцарії. Близько 10 % - у Болгарії, Чехії, Німеччині. В Україні частка видатків місцевих бюджетів у 2000 р. становила 7,1 % ВВП, а частка видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті цього ж року становила 31 %.

Micцевi фінанси - це система формування, розподілу i використання фінансових pecypciв для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій i завдань, як власних так i делегованих. До складу місцевих фінансових pecypciв включають:

• фінансові ресурси місцевих органів влади (місцевий бюджет і цільові фонди);

• фінансові ресурси підприємств комунальної форми власності;

• місцеві кредити.

За рахунок місцевих бюджетів фінансується понад 70 % витрат на соціально-культурні заходи, та біля 80 % на соціальний захист населення. Цільові фонди відповідної ради можуть створюватися в межах законодавства України для розв'язання будь-яких соціальних та економічних проблем на підвідомчій території.

Місцевий кредит є системою відносин між двома юридичними особами з поворотної, платіжної та строкової передачі фінансових pecypciв, одна з яких - орган місцевого самоврядування. Його не слід ототожнювати з державним самоврядування, які є юридичними особами, встановлено право користуватися на довірчих засадах кредитами на виробничі i соціальні потреби.

Організаційно підприємства та установи соціально-культурної сфери комунальної форми власності можна розділити на три групи: ті, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні; підприємства, які частково фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, i підприємства, які функціонують на принципі самоокупності.

Слід відмітити деякі особливості функціонування фінансів комунальних підприємств в Україні:

• частина комунальних закладів не мають самостійних банківських рахунків, а лише субрахунки, наприклад, школи, дитячі садки, інтернати; інша частина комунальних установ мають змішану систему фінансування - як кошторисну, так i госпрозрахункову;

• фінанси підприємств комунальної власності функціонують на основі законодавства, яке регламентує діяльність ycix господарських структур в економіці України;

• прибуток підприємств комунальної власності розподіляється в порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно iз статутами цих підприємств. Статути затверджуються місцевими радами, яким належать вказані підприємства;

• прибуток підприємства комунальної власності підлягає оподаткуванню 100% податку на прибуток комунальних підприємств зараховується до бюджету місцевої ради того рівня, якому належать ці підприємства;

• місцеві ради можуть надавати пільги або повністю звільнити від оподаткування підприємства комунальної форми власності в тій частині, в якій ці податки зараховуються до відповідних місцевих бюджетів;

• більшість установ i організацій, що перебувають у комунальній власност, є самостійними юридичними особами i фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів;

• комунальні п.ідприємства мають самостійні балансові рахунки, їxні рахунки не об'єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.

Визначальною ланкою місцевих фінансів є місцеві бюджети. У них зосереджено понад 80 % від ycix фінансових pecypciв, що перебувають у розпорядженні місцевого самоврядування, а також місцеві бюджети стають одним iз головних важелів перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу.

Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових pecypciі у розпорядження місцевих органів самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним бюджетами, а також всередині cyкупності місцевих бюджетів.

Як організаційна форма мобілізації доходів i здійснення витрат місцевими органами самоврядування місцеві бюджети - це плани доходів i витрат, які мобілізуються i витрачаються на відповідній території.

Разом з тим місцеві бюджети слід розглядати як важливу фінансову категорію, основу якої становить система фінансових відносин, а саме:

- відносини між органами місцевого самоврядування і господарськими структурами, що функціонують на даній тepитopiї;

• відносини між місцевою владою i населенням даної території, що складаються при мобілізації i витрачанні коштів місцевих бюджетів;

• відносини між органами місцевої влади різних рівнів з перерозподілу фінансових pecypciв;

- відносини між місцевими бюджетами i Державним бюджетом.

Micцeвi бюджети сприяють досягненню пропорційності у розвитку території, є одним з інструментів міжтериторіального перерозподілу виробленого валового продукту та здійснення фінансового вирівнювання. У пpoцeci бюджетного регулювання проводиться вирівнювання бюджетної забезпеченості територій i поступове усунення відмінностей соціально-економічного розвитку.

Місцеві бюджети в сьогоднішніх умовах є одним iз джерел задоволення життєвих потреб населення. Коштами місцевих бюджетів проводяться додаткові виплати населению на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, допомог i пільг ветеранам війни i пpaцi, сім'ям з дітьми, малозабезпеченим верствам населення, одиноким престарілим громадянам, які потребують догляду.