logo
конспект лекцій-фінанси

4. Доходи і видатки бюджету.

Державні доходи охоплюють ту частину фінансових відносин, яка пов'язана з формуванням фінансових ресурсів у розпоря­дженні держави і державних підприємств. При цьому акумульо­вані державою фінансові ресурси належать до централізованих (концентруються в бюджеті держави і фондах цільового призна­чення), а ті, що залишаються у розпорядженні державних підпри­ємств, є децентралізованими.

Державні видатки — це частина фінансових відносин, обу­мовлена використанням централізованих і децентралізованих до­ходів держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабю­джетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ.

Доходи і видатки бюджету — це об'єктивні категорії, ко­жна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави, видатки — за­довольняють загальнодержавні потреби. Доходи бюджету ви­ражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами в процесі формування бю­джетного фонду країни.

Формою прояву категорії доходи бюджету служать різні ви­ди платежів підприємств, організацій і населення в бюджет, а їх матеріальним втіленням — грошові кошти, які мобілізуються в бюджет. Головне матеріальне джерело доходів бюджету — внутрішній валовий продукт. Якщо для покриття фінансових потреб його не­достатньо, держава залучає національне багатство, а саме; доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інших національних цінностей. Поповнення ресурсів бюджетного фонду може здійснюватись також на основі внутрішніх і зовнішніх позик і за рахунок емісії паперових гро­шей.

Доходами бюджету є ті грошові кошти, що надходять у розпорядження держави на безвідплатній і без­поворотній основі згідно з чинним бюджетним і податковим законодавством. Склад бюджетних доходів, їх структура органічно пов'язані з обсягами суспільного продукту і національного доходу і визначаються фінансовою політикою держави.

Доходи бюджету класифікують за різними ознаками.

1. Залеж­но від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на податкові та неподаткові.

Неподатковими доходами бюджету є:

У доходи бюджету можуть зараховуватись трансферти перерахування від фізичних і юридичних осіб, міжнародних органі­зацій і урядів іноземних держав, інших органів державної влади на безоплатній та безповоротній основі.

В Україні до числа офіційних трансфертів, які надходять з-за кордону, належать поточні надходження від секретаріату ООН за український контингент. До інших трансфертів належать специ­фічні гранти цільового призначення, а також генеральні гранти, що не обумовлені конкретними цілями їх витрачання.

2. Залежно від державного устрою держави розрізняють:

а) в унітарній державі — доходи центрального (державного) бюджету і доходи місцевих бюджетів;

б) в федеративній державі — доходи федерального бюджету, доходи бюджетів членів федерації і доходи міс­цевих бюджетів; рівня бюджетної системи, за яким закріплюються доходи, вони поділяються на власні і регулюючі;

в) джерел надходження виділяють доходи, що надходять від юридичних осіб і від населення;

г) конкретних видів прямих і непрямих податків (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, податок на додану вартість, акцизний збір та ін.);

д) громадянства суб'єктів оподаткування -— сплачувані рези­дентами або нерезидентами.

Видатки бюджету — це економічні відносини, що виника­ють з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.

Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціа­льної інфраструктури та ін.). Бюджетні асигнування направля­ються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручи­тельств для фінансової підтримки фермерських господарств, ма­лих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава напра­вляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифі­куються на поточні і капітальні. Поточні бюджетні видатки пов'язані із наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним нам з метою покриття їх поточних потреб. До цих затрат відносять: закупівлю товарів і послуг, необхідних для утримання економічної і соціальної інфраструктури; трансферти населенню; поточні субсидії державним і приватним підприємствам, а також нижчестоящим органам влади та ін.

Капітальні видатки пов'язані із інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. Вони включають затрати на нове будівництво і розвиток діючих об'єктів державної і комунальної власності (їх розширення, реконструкцію і технічне переосна­щення), інвестиційні субсидії, довгострокові бюджетні кредити і державні гарантії інвесторам, що фінансують високоефективні інвестиційні проекти. Сукупність цих видатків формує бюджет розвитку.

Залежно від рівня управління, тобто з урахуванням адмініст­ративно-територіального поділу країни, видатки бюджету в уні­тарних державах поділяються на видатки центрального бюджету і видатки місцевих бюджетів, а в державах з федеративним уст­роєм — на видатки федерального бюджету, видатки бюджетів суб'єктів Федерації і видатки місцевих бюджетів.

Витрачанню бюджетних ресурсів конкретними розпорядни­ками передує етап виділення відповідних коштів, або інакше — бюджетне фінансування, тобто надання грошових коштів юри­дичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом. Надання бюджетних коштів здійснюється у таких формах:

інші дотації);