4. Маржиналізм і класифікація економічних наук.
Основним важливим моментом дискусій останньої третини XIX ст. навколо питання класифікації економічних наук було те, що позиція К. Менгера з цієї проблеми піддавалася критиці не лише його противниками зі стану нової історичної школи. До критики вдавалися й окремі відомі представники маржиналізму - того нового напряму в економічній теорії, одним з родоначальників якого був К. Менгер. Відмітною рисою різних шкіл цього напряму, що виникли в останній третині XIX ст. одночасно в кількох країнах (Австрія, Англія, Швейцарія, СІЛА та ін.), стали основоположні теорії граничної корисності, граничної продуктивності, аналіз величин в економіці.
На ґрунті теорії граничної корисності в фінансовій науці виникла самостійна школа, основними представниками якої стали Е. Сакс (Чехія), Л. Вальрас (Швейцарія), У. Джевонс (Англія), С. Рікка-Салерно, А. Граціані (Італія), Е. Селігмен (США) та ін. Найбільш інтенсивно вони розробляли теорію податків і їх перекладення. Тому, на думку Е. Сакса, фінансове господарство - це споживання багатств на задоволення певних потреб; звідси його закони визначаються суб'єктивною цінністю. Кожний, зважаючи на своє становище (наявне багатство, напруженість потреб), дає суспільним потребам різну суб'єктивну оцінку, а вся сукупність цих різних оцінок утворює ту загальну середню, яка визначає державні доходи і витрати. перебудувати на засадах теорій маржиналізму.
Класифікація вченого К.Г. Воблого. Видатний вчений, професор Київського університету і Київського комерційного інституту К.Г. Воблий (1876-1947) проблему класифікації економічних наук, завдань і методів кожної з них зокрема спеціально розглянув у праці "Питання про метод в історії політичної економії (історико-методологічний нарис)" (1907).
На думку вченого, специфічні завдання, що їх вирішує кожна з окремих економічних дисциплін, зумовлюють і відмінність їх методів. Історія народного господарства та статистика переважно застосовують історико-порівняльний і статистичний методи. В історії методології будь-якої науки, на погляд К. Воблого, відбувається боротьба двох начал - емпіризму і раціоналізму.
У XIX - на початку XX ст. в економічній науці реально існували дві тенденції: до диференціації (спеціалізації) наук і до утримання їх у лоні політичної економії. Обидві тенденції знаходили своє відбиття і в класифікації економічних наук.
Наприкінці XIX ст. академік І.І. Янжул; (1846-1914) звертав увагу на те, що фінансова наука "в багатьох країнах ще не виділена на ступінь самостійної галузі знання і трактується як частина науки про народне господарство або політичної економії
Відомий історик економічної думки професор Бернського університету Август Онкен писав, що наука "національна економія", на відміну від традиційної політичної економії, зовсім не досліджує фінансових та податкових питань.
Підтримуючи класифікацію економічних наук К. Менгера, професор Харківського університету Володимир Левитський (1854-1939) одночасно суттєвим недоліком різних шкіл політичної економії вважав нерозуміння їх представниками неоднорідності політичної економії, зведення її лише до якоїсь однієї з чотирьох складових частин. В. Левитський вважав, що фінанси в одних випадках - це теоретична наука, а в інших - політика.
Леонід Ходський (1854-1919) визначив фінансову науку як науку про державне господарство, предметом якої вважав систематичне дослідження та оцінку способів добування матеріальних засобів, необхідних державі для виконання її найближчих цілей і способів ведення державних підприємств. Відповідно до цього визначення вчений до складу фінансової науки включив:
1) викладення теоретичних основ різних видів доходів;
2) вивчення діючого фінансового законодавства, тобто фінансове право у тісному смислі;
3) вивчення та критичну оцінку фактичного матеріалу, що відноситься до державного господарства;
4) вироблення раціональних основ для ведення всіх частин державного господарства.
До схеми наук управління Л. Штейн включив:
1)міжнародне право;
2) військову справу;
3) юстицію;
4) внутрішнє управління;
5) державне господарство.
У п'ятому виданні свого чотиритомного "Підручника фінансової науки" (1885-1886) Л. Штейн розвинув цю класифікацію наук управління на основі системи поділу праці в державі. Звідси випливали п'ять галузей управління:
1) відносини з іншими державами, звідки виникає управління зовнішніми справами, - міжнародне право;
2) влаштування фізичної сили держави - відомство військове;
3) здійснення існуючого права - відомство юстиції;
4) створення умов для загального розвитку народу - відомство внутрішніх справ;
5) галузь державного (тобто фінансового) господарства, що мала предметом самостійне управління господарським життям держави, а з ним - матеріальні умови всіх інших галузей управління в "працюючій" державі.
Таким чином, економічна і фінансова думка XIX - початку XX ст. відзначена численними спробами класифікації (систематизації) економічної науки.
- Лекція 1.
- 1. Фінанси, як економічна категорія, їх суть та функції.
- Використання фінансів в умовах ринкового господарства. Фінансове забезпечення процесу відтворення.
- 3. Взаємозв’язок фінансів з іншими розподільчими категоріями у процесі вартісного розподілу і перерозподілу ввп.
- Фінанси і заробітна плата.
- Фінанси і кредит.
- Фінанси і гроші.
- 4.Фінансовий контроль: його зміст, значення та види.
- 5. Фінансові ресурси їх суть, склад та структура.
- 6. Сутність та значення фінансових резервів.
- Лекція 2. Тема: Генезис і еволюція фінансів.
- 6. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Постановка проблеми класифікації науки про фінанси.
- 2. Стан дослідження та історія проблеми.
- 3. Класифікація німецьких вчених.
- 4. Маржиналізм і класифікація економічних наук.
- Лекція 3. Тема: Розвиток і становлення фінансової науки.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки.
- 2. Розвиток фінансової науки в Росії.
- 3. Розвиток фінансової науки в Україні.
- Сучасна світова фінансова думка.
- Лекція 4. Тема: Фінансове право і фінансова політика.
- 7. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- Внутрішня структура складається із сфер та ланок.
- Фінанси
- Фінансове право - правове регулювання фінансових відносин, яке є однією із форм управління з боку держави економічним і соціальним розвитком.
- Економічний зміст та складові елементи фінансового механізму. Характеристика фінансових методів і важелів.
- 5. Управління фінансами. Функції органів управління фінансами.
- 6. Фінансовий менеджмент.
- Лекція 5. Тема: Податки. Податкова система.
- 8. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Соціально-економічна сутність податків. Функції податків. Засади і принципи оподаткування.
- 2. Елементи податку.
- 3. Класифікація податків та їх ознаки.
- 4. Податкова система: поняття та основи побудови.
- Принципи побудови податкової системи:
- 5. Податкова служба і податкова робота.
- 6. Пряме і непряме оподаткування та їх види.
- 7. Платежі за ресурси та інші надходження.
- Лекція 6. Тема: Бюджет. Бюджетна система.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- Розгляд та прийняття Державного бюджету України Верховною Радою України.
- 4. Доходи і видатки бюджету.
- Лекція 7. Тема: Бюджетний дефіцит.
- 3. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Основні форми прояву бюджетного дефіциту та причини його виникнення.
- 2. Методи і джерела покриття бюджетного дефіциту.
- Лекція 8. Тема: Державний кредит.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Економічна сутність державного кредиту, його призначення. Відмінність державного кредиту від банківського.
- 2. Види державного кредиту. Внутрішній і зовнішній державний кредит. Розвиток міжнародного державного кредиту та його форми.
- 3. Державні позики, їх види. Класифікація державних позик і джерела їх погашення.
- 4 Державний борг. Причини і наслідки зростання державного боргу. Обслуговування державного боргу і управління ним.
- Лекція 9.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність, склад і роль місцевих фінансів.
- 2. Фінансові ресурси місцевого самоврядування. Доходи і видатки місцевих бюджетів.
- 3. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів.
- 4. Міжбюджетні трансферти та їх види.
- Лекція 10. Тема: Соціальні позабюджетні фонди.
- 6. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Державні цільові фонди: сутність, необхідність і їх роль. Класифікація цільових фондів.
- 2. Пенсійний фонд України: джерела формування та напрями використання.
- 3. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Фінансові аспекти діяльності фонду.
- 4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- 5. Джерела коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття та напрями їх використання.
- Лекція 11. Тема: Фінанси суб’єктів господарювання.
- 7. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 3.Опарін в. М. Фінанси. - к.:кнеу, 2001р. План
- 1. Підприємництво, його суть і принципи. Суб’єкти підприємницької діяльності в Україні.
- 3. Майно підприємства, статутний капітал та фінансові ресурси.
- 4. Основні засоби підприємства, їх структура, вартісна оцінка та відтворення.
- 5. Оборотні активи, їх структура, нормування та показники використання.
- Доходи і видатки підприємств, їх зміст і види.
- Лекція 12. Тема: Фінанси домогосподарств.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність та джерела фінансів домогосподарств.
- 2. Структура фінансів домогосподарств.
- 3. Соціальний захист населення та його основні принципи. Економічна сутність державних гарантій.
- 4. Інвестиційна діяльність населення. Умови інвестиційної активності населення на фондову ринку.
- Лекція 13. Тема : Страхування. Страховий ринок.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність, форми й методи страхового захисту. Система страхових фондів.
- 2. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- 3. Класифікація страхування за об’єктами та ознаками ризику. Обов’язкове та добровільне страхування.
- 4. Поняття страхового ринку та його організаційна структура. Учасники страхового ринку.
- Лекція 14. Тема: Фінансовий ринок.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність та класифікація фінансових ринків.
- 2. За організацією торгівлі:
- 1. За стадіями торгівлі:
- 2. За місцем торгівлі:
- Види цп:
- 3. Організація і порядок роботи Фондової біржі.
- 4. Правове регулювання фінансового ринку.
- Лекція 15. Тема: Фінансовий менеджмент.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- Теоретичні основи фінансового менеджменту.
- Менеджмент державних фінансів.
- Фінансових менеджмент підприємницьких структур.
- 4. Податковий менеджмент.
- Лекція 16.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 4. Міжнародні фінансові інституції, їх завдання і сфери діяльності.
- Лекція 17. Тема: Фінансова безпека держави.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність та основні показники фінансової безпеки держави.
- 2. Основні заходи щодо підвищення фінансової стійкості в державі.
- 3. Фінансова криза та її вплив на безпеку держави.
- 4. Сучасна фінансова криза в Україні та шляхи її подолання.
- Лекція 18. Тема: Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою.
- 4. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Поняття та умови формування світових фінансових центрів.
- 2. Фінансові центри розвинутих країн.
- Люксембург
- Франкфурт-на-Майні
- 3. Фінансові центри країн, що розвиваються.
- Сінгапур
- Гонконг
- Арабський Схід
- Офшорні фінансові центри
- Лекція 19. Тема: Фінанси єс.
- 4. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Міжнародні та регіональні економічні структури.
- 2. Особливості функціонування фінансової системи єс.
- 3. Інтеграція України до єс.
- Рекомендована література до курсу.