Економічний зміст та складові елементи фінансового механізму. Характеристика фінансових методів і важелів.

Фінансовий механізм - це сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Існує три методи впливу на соціально - економічний розвиток:

• фінансове забезпечення;

• фінансове регулювання;

* фінансове стимулювання.

Фінансове забезпечення розширеного відтворення може здійснюватись у таких формах:

• Бюджетне фінансування.

• Кредитування.

• Самофінансування.

• Оренда.

• Інвестування.

Державне регулювання економіки може здійснюватися двома способами:

1. Створення системи планового керівництва в основі якої лежать адміністративно - командні методи.

2. Державне регулювання полягає у застосуванні економічних методів управління серед яких основна роль належить фінансам.

Фінансове регулювання – це метод фінансового впливу, пов’язаний з регулюванням економічних процесів.

Основними елементами регулювання є:

- Оподаткування – це вилучення частини доходів підприємства і населення до бюджету та державних цільових фондів.

- Бюджетні трансферти – ними виступають дотації, субвенції, субсидії.

Для зацікавлення суб’єктів господарювання у досягненні кращих ситуацій використовують фінансові стимули, до яких належать:

1.Заохочувальні фонди підприємства, які утворюються з прибутку.

2.Бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку народного господарства.

3.Спеціальні фінансові пільги на податки і на можливості проведення прискореної амортизації.

4. Принципи фінансового планування. Методи фінансового планування.

Фінансове планування – це складова частина народно - господарського планування, яка пов’язана з управлінням фінансовими процесами. Планування передбачає визначення основних завдань діяльності суб’єктів господарювання на перспективу.

Принципи фінансового планування.

1. Наукова обгрунтованість – проведення розрахунку на основі певних методик із врахуванням кращого досвіду з використанням засобів обчислювальної техніки, економіко - математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого.

2. Єдність фінансових планів - полягає у єдності фінансової політики та єдиної методології розрахунку фінансових показників.

3. Безперервність – означає, що між оперативними, поточними і перспективними фінансовими планами повинний існувати взаємозв’язок.

4. Стабільність –незмінність показників фінансових планів.

При складанні фінансових планів використовуються такі методи:

1.Нормативний - передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і нормативів.

2.Балансовий – передбачає відповідність видатків, джерелами їх покриття та взаємозв’язок усіх розділів фінансового плану, у результаті чого досягається його збалансованість.

3.Метод коефіцієнтів – передбачає розповсюдження встановлених раніше тенденцій на майбутній період, або розповсюдження вибіркових даних, на іншу частину сукупності досліджуваних об’єктів. Цей метод використовується при індексації основних засобів, дооцінки товарно - матеріальних цінностей у зв’язку з інфляцією, при плануванні прибутку та власних оборотних коштів.

4.Метод планування – це система розрахунків, способи яких змінюються залежно від об’єкта планування, наявної інфляції, використовуваних прийомів розрахунку фінансових ресурсів та напрями їх споживання на прогнозований період.