logo
конспект лекцій-фінанси

1. Економічна сутність державного кредиту, його призначення. Відмінність державного кредиту від банківського.

Державний кредит за своєю економічною сутністю — це сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами — з іншого, за яких держава є позичальником, кредито­ром і гарантом.

Будучи кредитором, держава за рахунок коштів бюджету на­дає на платній основі за умови обов'язкового повернення креди­ти юридичним і фізичним особам.

Коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов'язань, взятих на се­бе фізичними чи юридичними особами, вона є гарантом (умов­ний державний кредит). Оскільки державні гарантії, як правило, розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, то вони призводять до зростання витрат із централізованих грошо­вих фондів. У сфері міжнародних економічних відносин держава може виступати як у ролі позичальника, так і кредитора.

Як економічна категорія державний кредит поєднує в собі фінансові та кредитні відносини. Як ланка фінансової системи він обслуговує формування і використання централізованих грошових фондів держави. Державний кредит є зворотним, тер­міновим і платним.

Між державним та банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, існують суттєві відмінності.

Банківський позиковий фонд використовується для кредиту­вання підприємств з метою забезпечення безперебійності проце­су розширеного відтворення і підвищення його ефективності. Кредити можуть одержувати й приватні особи. Відмітною рисою банківського кредитування суб'єктів господарювання є продук­тивне використання позичкового фонду (або з метою розвитку соціальної інфраструктури виробничих колективів). Використан­ня кредитних ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати процентів за рахунок збільшення вартості до­даткового продукту.

Державний кредит - отримані через державну позику кошти, які надходять у розпорядження органів дер­жавної влади, перетворюючись в їх додаткові фінансові ресурси. Вони використовуються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати процентів за ними виступають кошти бюджету.