logo
конспект лекцій-фінанси

Фінанси

Фінанси суб’єктів господарювання

Державні фінанси

Міжнародні фінанси

Фінансовий ринок

С фери

Л

Страхування

Бюджет держави

Міжнародні розрахунки

Ринок грошей

Ринок ЦП

А

Н

К

Фінанси міжнародних організацій

Ринок капіталів

Фонди цільового призначення

И

Державний кредит

Міжнародні фінансові інститути

Кредитна система

Фінанси державного сектора

Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланка їх відособлену частину.

Виділяють 4 сфери:

I. Фінанси суб’єктів господарювання - призначені для забезпечення діяльності підприємств. Діяльність суб’єктів господарювання залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами.

Страхування являє собою обособлену ланку фінансової системи, яка відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів. Страхування не належить до конкретної сфери.

II. Державні фінанси - характеризують державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави. Державні фінанси включають:

- централізовані ланки:

  1. бюджет держави - призначений для фінансового забезпечення виконання державою її функцій: управління суспільством, оборони країни.

  2. фонди цільового призначення - серед яких є такі, які носять стабільний характер ( ПФ, фонд зайнятості ), а також ті що характеризують відносно тимчасові потреби ( фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чорнобиль. Катастрофи).

  3. державний кредит - характеризує відносини, при яких держава виступає позичальником, спрямовуючи кошти на покриття бюджетного дефіциту.

- децентралізовані ланки:

1) Фінанси державного сектора економіки - включають ті ж відносини, що фінанси будь-якого суб’єкта господарювання.

ІІІ. Міжнародні фінанси - відображають рівень світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні, як національних суб’єктів господарювання так і держави. Система міжнародних розрахунків базується на валютному регулюванні. Міжнародні фінансові інститути виконують функції надання фінансової допомоги у формі кредитів. До їх складу входять: Міжнародний Валютний Фонд, Група Світового Банку та ін. Міжнародні організації можуть надавати фінансову допомогу окремим країнам.

ІV. Фінансовий ринок - створює і використовує фонди фінансових ресурсів у тих випадках коли інші ланки фінансової системи не можуть діяти ефективно.

Ринок грошей, або валютний ринок - це створення фондів фінансових ресурсів для здійснення зовнішньо - торговельних операцій (обмін валюти однієї держави на валюту ін.)

Ринок грошей, або валютний ринок - це створення фондів фінансових ресурсів для здійснення зовнішньо - торговельних операцій (обмін валюти однієї держави на валюту ін.)

Ринок капіталів - це сфера торгівлі не тільки грошима, а й правил власності. До ринку капіталів відносять кредитні зобов’язання.

Ринок ЦП - це мобілізація коштів на потреби господарської діяльності шляхом випуску ЦП, які є гарантом повернення вкладених коштів і одержання доходу.

Кредитна система - це сукупність кредитних установ, які здійснюють залучення тимчасово вільних коштів та їх надання в кредит.

Організаційна структура фінансової системи - це сукупність фінансових органів та інститутів, яка характеризує систему управління фірми.

Організаційний склад фінансової системи України.

Органи управління:

Фінансові інститути:

1. Міністерство фінансів Укр.

1.НБУ

2. ДПА.

2.Комерційні банки.

3. КРУ.

3.Страхові компанії.

4. Казначейство.

4.Небанківські кредитні установи

5. Рахункова палата.

(кредитні спілки).

6. Аудиторська палата.

З.Міжбанківська валютна біржа.

7. Комітет з нагляду за страховою

6.Фондові біржі.

діяльністю.

7.Фінансові посередники на ринку

8. Державна комісія з ЦП і

ЦП (інвестиційні фонди і компанії).

фондового ринку.

9. ПФ.

10.ФСС.

11 .Державний інноваційний фонд.

2. Суть, види, напрями і типи фінансової політики. Стратегія і тактика фінансової політики. Фінансове право. Фінансова політика - це сукупність фінансових, тобто розподільчих та не розподільчих заходів, які держава здійснює через фінансову систему.

Види фінансової політики.

  1. Монетарна політика – являє собою комплекс дій і заходів у сфері грошового ринку. Їх механізм засновується на пропозиції грошей та їх вартості як фінансових ресурсів.

  2. Фіскальна політика – характеризує дії держави, щодо централізації частини виробленого ВВП та її суспільного використання. Вона здійснюється шляхом впровадження різних методів використання державних доходів та розподілу цих коштів за окремими напрямами державних видатків.

  3. Боргова політика – починається від визначення співвідношення між податковими і позиковими фінансами. Податкові засвоюються на формуванні бюджету за рахунок податків і обов’язкових платежів, а позикові на використанні у певних межах державних позик.

  4. Податкова політика – характеризує діяльність держави у сфері оподаткування, тобто це встановлення видів та співвідношення податків, визначення платників податків, встановлення ставок оподаткування, надання податкових пільг і ін.

Фінансова політика реалізується за двома напрямами:

  1. Регламентування фінансових відносин.

  2. Здійснення поточної фінансової діяльності.

Суб’єктом вироблення фінансової політики є держава в особі вищих органів влади та управління. Суб’єктами реалізації є фінансові органи та інститути, тобто Міністерство фінансів України.

Фінансова стратегія - це політика, що розрахована на довготермінову перспективу та вирішення глобальних завдань соціально – економічного розвитку. В умовах економічного розвитку основне завдання фінансової стратегії - це досягнення оптимальних темпів зростання ВВП. Приклади фінансової стратегії:

  1. Впровадження власної грошової одиниці ( грн.)

  2. Проведення приватизації.

  3. Подолання інфляційного стану і спаду виробництва.

Фінансова тактика являє собою поточну політику, спрямовану на вирішення конкретних завдань відповідного періоду, що випливають із розробленої фінансової стратегії. Прикладом може бути: удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам податків та ін.