logo
конспект лекцій-фінанси

4. Правове регулювання фінансового ринку.

Українська модель ринку цінних паперів:

1. Законодавче регулювання ринку цінних паперів. Практично в усіх країнах, де існує РЦП, їх найважливіші аспекти регулюються законами. Закони приймають­ся на основі соціально-групового узгодження інтересів, у процесі їх обговорення й прийняття беруть участь представники різних соціаль­них груп.

3 метою впорядкування фондово­го ринку і підвищення дисциплінованості його учасників, підтримки довіри до фондового ринку та його динамічного розвитку держава регулює ринок цінних паперів.

Система регулювання має виконувати такі функції: визначати ключові напрямки фондового ринку і роль його учасників; створюва­ти для учасників ринку сприятливе законодавче та регулююче середовище; перешкоджати діям, які можуть призвести до недоброякісної конкуренції і обману інвесторів.

2. Законодавче закріплення списку цінних паперів. Як правило, у законах, що регулюють діяльність на РЦП, створюються списи (переліки) цінних паперів, які визнаються законодавством конкретної країни як цінні папери, до якого входять акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі та приватизаційні папери.

3. Державне регулювання випуску цінних паперів. Законодавством України, як і законодавствами інших країн, на емітентів, ще випускають акції та облігації в обіг, покладаються зобов'язане щодо реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск у певних державних органах. Реєстрування передбачає, щоб емітенти надавали учасникам РЦП об'єктивну інформацію про своє господарське та фінансове становище.

4. Публікація емітентом річних звітів. Інституційні емітенти, акції яких перебувають у відкритому обігу на РЦП, згідно із законодав­ством України, як і багатьох інших держав, зобов'язані публікувати річні звіти про результати своєї фінансово-господарської діяльності.

5. Державне ліцензування посередницької діяльності. Посередницька діяльність на РЦП практично в усіх країнах здійснюється на основі ліцензій.

6. Державний контроль на ринку цінних паперів. Державний контроль стосується всіх найважливіших галузей взаємовідносин, наприклад нагляду за переміщенням контрольного пакета акцій, допуску та обігу на території країни іноземних цінних паперів, перевірки інформації про випуск цінних паперів, а також річних звітів емітентів.

7. Біржовий та позабіржовий сегменти ринку цінних паперів. РЦП має два основних сегменти: біржовий і позабіржовий. Торгівля на фондових біржах здійснюється за певними правилами і стандартами. На позабіржовому ринку умови обігу цінних паперів, укладення та виконання угод за ними є більш вільними і менш процедурними. Більшість операцій з цінними паперами здійснюється на позабіржовому ринку.

8. Саморегулівні організації (СРО) на ринку цінних паперів. Як свідчить світовий досвід, фінансовий ринок ефективно розвивається тоді, коли враховується принцип оптимальності державного регулювання: держава регулює діяльність учасників ринку лише тоді, коли це вкрай необхідно. СРО - це добровільне об’єднання професійних учасників РЦП, яке не має на меті одержати прибуток і створюється для захисту інтересів своїх членів та власників цінних паперів. Професійні учасники РЦП об'єднуються у СРО за видами професійної діяльності.