2. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
Організація страхової справи ґрунтується на виділенні суб’єктів страхування і форм страхових відносин. Основними суб'єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.
Страховик - юридична особа - страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання, щодо створення колективного страхового фонду і впливу страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовою інституцією.
Страхувальник—юридична чи фізична особа, яка па підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.
Застрахований—юридична чи фізична особа, якій належить, страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.
Фінансова діяльність страховика, що є основним суб’єктом здійснення страхування, засновується на загальних для усіх суб'єктів підприємницької діяльності засадах. Водночас переважна частина фінансових ресурсів, що перебувають у їх розпорядженні - це кошти колективних страхових фондів. Тому треба чітко розрізняти фінансову діяльність безпосередньо страхової компанії і рух коштів страхових фондів.
Відносини страхування є досить різноманітними. Як правило, вони є дво- чи тристоронніми. Двосторонні відносини складається між страховиком і страхувальником, який водночас є і застрахованим. Тристоронні відносини виникають між страховиком, страхувальником і застрахованим.
В окремих випадках у страхових відносинах може брати участь кілька страховиків. Це засновується на двох формах страхових відносин: співстрахування і перестрахування. Співстрахування - це участь у страхуванні відразу кількох страховиків. Перестрахування – це передання договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах виділяються два суб’єкти перестрахувальник і перестраховик. Перестрахувальник - це страховик, який передає другому договір страхування. Перестраховик - це страховик, який приймає договір страхування і зобов’язання з нього.
Страхові відносини охоплюють:
- страхові платежі;
- виплату страхового відшкодування;
- перестрахування;
- розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;
- отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку.
Страхові платежі - це перерахування одноразово чи поетапно коштів страхувальником страховику. Вони є джерелом формування як колективного страхового фонду, так і доходів страхових компаній. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми. Страховий тариф (бруто-ставка) складається з двох частин — нетто ставки та навантаження. Нетто-ставка відображає ту частину тарифу, яка призначена для виплати страхового відшкодування. Вона залежить від загальних розмірів страхового відшкодування (визначається на основі статистичних досліджень про кількість страхових подій і середню вартість відшкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охоплених цим видом страхування. Навантаження відображає витрати страховика, пов'язані з проведенням страхування, та його прибуток.
Страховий тариф — це ціна страхування. Це основиний чинник конкуренції на страховому ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витрати страховика, тим нижчий розмір страхового тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.
Страхове відшкодування — це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників — страхової суми і страхового збитку. Страхована сума характеризує масштаби даної страхової операції, тобто на яку суму застраховано той чи інший об'єкт. Ця сума визначається, з одного боку, вартісною оцінкою об'єкта страхування, а з іншого можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки об'єкта страхування характеризує страхове зобов’язання, яке не може перевищувати 100%. Страховий збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.
Існують різні системи визначення розміру страхового відшкодування. Основними є методи повної і пропорційної відповідальності.
1. При повній відповідальності страховика страхове відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми.
2. При пропорційній системі відповідальність розподіляється між страховиком і застрахованим у пропорції, яка відображає співвідношення між страховою сумою і вартісною оцінкою об'єкта страхування. Наприклад, якщо страхова сума становить половину вартісної оцінки об'єкта страхування, то застрахованому буде виплачено страхове відшкодування у розмірі 50% від суми заподіяних збитків.
Перестрахування як правило, не супроводжується грошовими потоками, пов'язаними з переміщенням коштів страхового фонду між двома страховиками. У взаємовідносинах між перестрахувальником і перестраховиком складаються грошові потоки, що характеризують фінансові відносини між ними з приводу купівлі-продажу договорів страхування. Як правило, вони здійснюються у формі комісійної плати. Ці відносини належать до страхових грошових потоків, оскільки вони не характеризують рух коштів страхових фондів.
Взаємовідносини з фінансовим ринком характеризують розміщення на ньому тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від нього доходів. Ці доходи розподіляються на дві частини. Одна з них формує доходи страхових компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосередньо на формування страхових фондів.
Страхові відносини між суб'єктами страхування і грошові потоки регулюються відповідними угодами між страховиком і страхувальником, які мають юридичну силу. Документ, якій засвідчує факт страхування, називається страховим полісом (свідоцтвом). Він видається страховиком після сплати страхового внеску (разового чи першого). У страховому полісі вказуються об'єкт і вид страхування, строки дії договору і страхові випадки.
Розрізняють терміни «страховий випадок» і «страхова подія».
Страховий випадок - це можлива подія, настання якої може спричинити збитки. Вона характеризує певний ризик, від якого і здійснюється страхування.
Страхова подія являє собою подію, що фактично настала. Вона має бути офіційно зареєстрована. Тобто страховий випадок — це можлива подія, а страхова подія — це та, що відбулась.
- Лекція 1.
- 1. Фінанси, як економічна категорія, їх суть та функції.
- Використання фінансів в умовах ринкового господарства. Фінансове забезпечення процесу відтворення.
- 3. Взаємозв’язок фінансів з іншими розподільчими категоріями у процесі вартісного розподілу і перерозподілу ввп.
- Фінанси і заробітна плата.
- Фінанси і кредит.
- Фінанси і гроші.
- 4.Фінансовий контроль: його зміст, значення та види.
- 5. Фінансові ресурси їх суть, склад та структура.
- 6. Сутність та значення фінансових резервів.
- Лекція 2. Тема: Генезис і еволюція фінансів.
- 6. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Постановка проблеми класифікації науки про фінанси.
- 2. Стан дослідження та історія проблеми.
- 3. Класифікація німецьких вчених.
- 4. Маржиналізм і класифікація економічних наук.
- Лекція 3. Тема: Розвиток і становлення фінансової науки.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки.
- 2. Розвиток фінансової науки в Росії.
- 3. Розвиток фінансової науки в Україні.
- Сучасна світова фінансова думка.
- Лекція 4. Тема: Фінансове право і фінансова політика.
- 7. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- Внутрішня структура складається із сфер та ланок.
- Фінанси
- Фінансове право - правове регулювання фінансових відносин, яке є однією із форм управління з боку держави економічним і соціальним розвитком.
- Економічний зміст та складові елементи фінансового механізму. Характеристика фінансових методів і важелів.
- 5. Управління фінансами. Функції органів управління фінансами.
- 6. Фінансовий менеджмент.
- Лекція 5. Тема: Податки. Податкова система.
- 8. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Соціально-економічна сутність податків. Функції податків. Засади і принципи оподаткування.
- 2. Елементи податку.
- 3. Класифікація податків та їх ознаки.
- 4. Податкова система: поняття та основи побудови.
- Принципи побудови податкової системи:
- 5. Податкова служба і податкова робота.
- 6. Пряме і непряме оподаткування та їх види.
- 7. Платежі за ресурси та інші надходження.
- Лекція 6. Тема: Бюджет. Бюджетна система.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- Розгляд та прийняття Державного бюджету України Верховною Радою України.
- 4. Доходи і видатки бюджету.
- Лекція 7. Тема: Бюджетний дефіцит.
- 3. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Основні форми прояву бюджетного дефіциту та причини його виникнення.
- 2. Методи і джерела покриття бюджетного дефіциту.
- Лекція 8. Тема: Державний кредит.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Економічна сутність державного кредиту, його призначення. Відмінність державного кредиту від банківського.
- 2. Види державного кредиту. Внутрішній і зовнішній державний кредит. Розвиток міжнародного державного кредиту та його форми.
- 3. Державні позики, їх види. Класифікація державних позик і джерела їх погашення.
- 4 Державний борг. Причини і наслідки зростання державного боргу. Обслуговування державного боргу і управління ним.
- Лекція 9.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність, склад і роль місцевих фінансів.
- 2. Фінансові ресурси місцевого самоврядування. Доходи і видатки місцевих бюджетів.
- 3. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів.
- 4. Міжбюджетні трансферти та їх види.
- Лекція 10. Тема: Соціальні позабюджетні фонди.
- 6. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Державні цільові фонди: сутність, необхідність і їх роль. Класифікація цільових фондів.
- 2. Пенсійний фонд України: джерела формування та напрями використання.
- 3. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Фінансові аспекти діяльності фонду.
- 4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- 5. Джерела коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття та напрями їх використання.
- Лекція 11. Тема: Фінанси суб’єктів господарювання.
- 7. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 3.Опарін в. М. Фінанси. - к.:кнеу, 2001р. План
- 1. Підприємництво, його суть і принципи. Суб’єкти підприємницької діяльності в Україні.
- 3. Майно підприємства, статутний капітал та фінансові ресурси.
- 4. Основні засоби підприємства, їх структура, вартісна оцінка та відтворення.
- 5. Оборотні активи, їх структура, нормування та показники використання.
- Доходи і видатки підприємств, їх зміст і види.
- Лекція 12. Тема: Фінанси домогосподарств.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність та джерела фінансів домогосподарств.
- 2. Структура фінансів домогосподарств.
- 3. Соціальний захист населення та його основні принципи. Економічна сутність державних гарантій.
- 4. Інвестиційна діяльність населення. Умови інвестиційної активності населення на фондову ринку.
- Лекція 13. Тема : Страхування. Страховий ринок.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність, форми й методи страхового захисту. Система страхових фондів.
- 2. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- 3. Класифікація страхування за об’єктами та ознаками ризику. Обов’язкове та добровільне страхування.
- 4. Поняття страхового ринку та його організаційна структура. Учасники страхового ринку.
- Лекція 14. Тема: Фінансовий ринок.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність та класифікація фінансових ринків.
- 2. За організацією торгівлі:
- 1. За стадіями торгівлі:
- 2. За місцем торгівлі:
- Види цп:
- 3. Організація і порядок роботи Фондової біржі.
- 4. Правове регулювання фінансового ринку.
- Лекція 15. Тема: Фінансовий менеджмент.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- Теоретичні основи фінансового менеджменту.
- Менеджмент державних фінансів.
- Фінансових менеджмент підприємницьких структур.
- 4. Податковий менеджмент.
- Лекція 16.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 4. Міжнародні фінансові інституції, їх завдання і сфери діяльності.
- Лекція 17. Тема: Фінансова безпека держави.
- 5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Сутність та основні показники фінансової безпеки держави.
- 2. Основні заходи щодо підвищення фінансової стійкості в державі.
- 3. Фінансова криза та її вплив на безпеку держави.
- 4. Сучасна фінансова криза в Україні та шляхи її подолання.
- Лекція 18. Тема: Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою.
- 4. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Поняття та умови формування світових фінансових центрів.
- 2. Фінансові центри розвинутих країн.
- Люксембург
- Франкфурт-на-Майні
- 3. Фінансові центри країн, що розвиваються.
- Сінгапур
- Гонконг
- Арабський Схід
- Офшорні фінансові центри
- Лекція 19. Тема: Фінанси єс.
- 4. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- 1. Міжнародні та регіональні економічні структури.
- 2. Особливості функціонування фінансової системи єс.
- 3. Інтеграція України до єс.
- Рекомендована література до курсу.