logo search
сам

Методичні вказівки

Вивчення цієї теми базується на знаннях питань фінансового посередництва і ролі в ньому комерційних банків як центральної ланки фінансового посередництва, висвітлених у темі 13. На цій основі легко усвідомити, що головним призначенням комерцій­них банків є зведення заощадників і позичальників, тобто вико­нання місії фінансових посередників. Проте цим не вичерпується призначення банків. Другим їх призначенням є створення інфраструктурної бази для функціонування грошової системи, регулю­вання пропозиції грошей, тобто для використання державою грошей як могутнього регулятора економічного розвитку.

Подвійне призначення банків зумовлює їх надзвичайно важ­ливу — стратегічну — роль у розвитку економіки. Цим зумовлю­ється потреба у створенні різноманітних за характером функціо­нування банків. У зв'язку з цим існує багато видів банків, кожний з яких адаптований до обслуговування певних секторів економіки.

Щоб краще зрозуміти сучасний механізм банківської діяльності, потрібно ознайомитися з історією розвитку банківництва, з його еволюцією від приватних зберігачів чужих цінностей та приватних кредиторів до багатофункціональних посередників грошового ринку.

При вивченні банківництва слід виділяти два аспекти:

Оскільки і виробнича, і бізнесова діяльність банків здійснюється у грошовій формі, у банківництві досить важко розрізнити ці два аспекти, що істотно ускладнює проблему управління банками. Так, наприклад, формування резервів (ресурсної бази) і формування влас­них доходів банків забезпечуються через принципово відмінні грошові потоки. Тому інтенсивне нарощування надходжень до бан­ку грошових коштів за пасивними операціями зовсім не означає, що відповідно зростають і його доходи. Може бути така ситуація, що доходи банку при цьому будуть зменшуватися, оскільки вони пов'язані з використанням резервів банку, а не з їх формуванням.

Вивчаючи банківництво як галузь економіки, слід зрозуміти ак­ціонерний устрій банку як фірми, порядок його створення, реєстра­ції та ліцензування, органи управління, структуру банку. Необхід­ність та способи державного регулювання діяльності банків. Особ­ливу увагу слід приділити ризиковості банківської діяльності, зро­зуміти зміст основних видів ризиків та їх вплив на діяльність банків.

Найскладнішим питанням банківництва як галузі є визначення його продукту. Навколо цього питання ведеться тривала дискусія в українській літературі. Вирішення його упирається в ототожнення понять банківських операцій та банківських послуг, коли визнача­льним продуктом об'являється обсяг операцій, а обсяг послуг роз­глядається як допоміжний продукт банківської діяльності. Насправ­ді ж ключовим продуктом банківництва як галузі є послуги, які банки надають своїм клієнтам. Вони поділяються на дві групи:

Ціною (і платою) послуг першої групи є маржа, а ціною (і платою) послуг другої групи є комісія (чи гонорар). Через надан­ня послуг банки беруть участь у формуванні доданої вартості, а обсяг їх послуг включається в обсяг ВВП.

Для пізнання банківництва як виду бізнесу важливо ознайо­митися з балансом банку, запам'ятати його структуру, зміст ос­новних статей активу та пасиву. Успіхи банківського бізнесу за­лежать від багатьох чинників внутрішнього і зовнішнього ха­рактеру. До внутрішніх чинників відносять: рівень банківського менеджменту, стан ціноутворення на послуги банку, управління банківськими ризиками, розвинутість позабалансової діяльності банку. До зовнішніх чинників належать: розвинутість фінансово­го ринку в країні, рівень державного втручання в діяльність бан­ків, рівень економічної і політичної стабільності в країні, вива­женість грошово-кредитної політики, рівень монетизації еконо­міки та ін. Оскільки бізнесові успіхи банку визначаються його прибутковістю, важливо усвідомити механізми формування бан­ківських доходів, витрат та прибутків, порядок розподілу та ви­користання прибутку банку.

Оскільки діяльність банків (економічна та бізнесова) опира­ється на асортимент та обсяги виконуваних операцій та залежить від пов'язаних з ними ризиків, студентам потрібно засвоїти сут­ність та види пасивних і активних операцій банків, призначення та порядок формування власного капіталу банку, основні види ризиків, які пов'язані з банківськими операціями.

Окремого розгляду заслуговує питання стабільності банку, з яким тісно пов'язана довіра до банку як необхідна передумова його успішної діяльності. Необхідно запам'ятати чинники, які за­грожують стабільності банків, засвоїти механізм забезпечення стабільності банків.

Особливої уваги заслуговує питання міжнародного банківниц­тва, його організації та призначення. Слід ознайомитися з диску­сіями з приводу експансії іноземного капіталу в банківський сек­тор України та з досвідом інших країн з цієї проблеми.

На завершення вивчення даної теми необхідно ознайомитися з процесом формування комерційних банків в Україні, з їх сучас­ним станом, з проблемами їх розвитку на перспективу.