Термінологічний словник

Валюта — це грошові кошти, які обслуговують зовнішньоекономіч­ні відносини.

Конвертованість валюти — здатність валюти обмінюватися на іноземну валюту за певним курсом.

Валютна інтервенція —~ купівля або продаж центральним банком іноземної валюти на ринку з метою впливу на її курс.

Валютна позиція — співвідношення між сумою вимог банку в пев­ній валюті і сумою зобов'язань у цій самій валюті.

Валютна система — форма організації валютних відносин, закріп­лена в державно-правових нормах та в міждержавних угодах.

Валютний курс — ціна обміну національної валюти на іноземну.

Валютний ринок— сектор грошового ринку, на якому урів­новажуються попит і пропозиція на такий специфічний товар як ва­люта.

Валютні операції— будь-які платежі, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між різними суб'єктами ринку.

Валютний ризик — можливість втрат, пов'язаних з коливаннями валютних курсів.

Девальвація — знецінення однієї валюти відносно іншої.

Євро — спільна валюта країн Західної Європи, уведена в обіг з 1 січ­ня 1999 р.

Касові операції— купівля-продаж валюти за курсом, зафіксова­ним на момент підписання угоди з умовою поставки до двох робо­чих днів.

Ревальвація — підвищення курсу однієї валюти стосовно іншої.

Форвардні операції— угоди обміну двома валютами на основі кон­трактів у майбутньому за форвардним курсом, зафіксованим на момент підписання угоди.

Форвардний курс — курс спот з націнкою або зі знижкою.