logo
сам

Термінологічний словник

Активи — певні форми цінності, які перебувають у розпорядженні економічних суб'єктів і здатні принести їм грошовий дохід.

Банкнота — вид грошового знака, що випущений банком у паперо­вому вигляді і € його простим векселем.

Бартер — форма обміну, за якої товари обмінюються безпосеред­ньо, без участі грошей.

Білонна монета — розмінна монета з дрібною цінністю, яка карбу­ється зі звичайного металу.

Безготівкові гроші — форма грошей, що існує у вигляді записів у бухгалтерських книгах банків чи в пам'яті комп'ютерів.

Вексель — боргове зобов'язання, яке дає право його власнику вима­гати від боржника сплати вказаної суми грошей у встановлений строк.

Готівкові гроші— форма грошей, що існує у вигляді паперових знаків чи монет.

Гроші— специфічний актив, що має властивість обмінюватися на будь-які інші цінності та виконувати інші функції грошей.

Грошова одиниця — установлена в законодавчому порядку одини­ця грошової лічби в певній країні. Має свою назву (гривня, рубль, євро, долар тощо) та величину.

Депозитні гроші — гроші, які існують у формі записів на рахунках у банках.

Демонетизація золота — витіснення з обігу повноцінних грошей, виготовлених з дорогоцінних металів.

Електронні гроші — різновид безготівкових грошей, які здійсню­ють свій обіг по каналах системи електронного зв'язку.

Загальний еквівалент — товар, здатний обмінюватися на будь-який інший товар.

Засіб нагромадження — функція, в якій гроші обслуговують на­громадження цінності в її загальній абстрактній формі.

Засіб обігу — функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу— функція,, в якій гроші обслуговують погашення будь-яких боргових зобов'язань у суспільстві.

Кредитна картка — іменний грошовий документ, що видається банком власникові поточного рахунку і дає йому можливість оплачува­ти покупки та борги через систему електронного зв'язку.

Кредитні гроші— неповноцінні гроші, які виникають і функціо­нують на основі кредитних відносин у суспільстві. Можуть існувати в готівковій і безготівковій формах.

Купівельна спроможність грошей — маса товарів і послуг, які мож­на придбати за грошову одиницю.

Масштаб цін — величина грошової одиниці.

Мінова вартість — кількісне співвідношення, у якому один товар обмінюється на інший.

Міра цінності— функція, у якій гроші виражають і вимірюють цінність товарів та послуг і надають їй форму ціни.

Монета — зливки металу, форму, вагу і пробу яких визначає дер­жава (емісійний банк) і засвідчує своїм штемпелем.

Неповноцінні гроші — форма грошей, цінність яких визначаєть­ся не вартістю матеріалу, з якого вони виготовлені, а набувається в обігу.

Нерозмінні гроші — форма грошей, які виготовлені не з дорогоцін­них металів і не обмінюються на них.

Номінал — сума грошових одиниць, позначена на грошовому знаку.

Паперові гроші — мають два значення:

Повноцінні гроші — форма грошей, цінність яких визначається вар­тістю матеріалу, з якого вони виготовлені.

Розмінна монета — монета з дрібною номінальною цінністю (мен­шою від грошової одиниці), яка використовується для розміну грошо­вих знаків більшого номіналу.

Світові гроші— функція, у якій гроші обслуговують рух коштів у міжнародному економічному обороті.

Споживча цінність грошей— здатність грошей задовольняти людські потреби внаслідок використання їх як купівельного засобу Оскільки гроші — це загальний еквівалент, то їх споживча цінність є загальною.

Функція грошей — конкретна ціль використання грошей задля пе­реміщення цінності в процесі відтворення (вираження і вимірювання, обмін цінностями, нагромадження тощо).

Ціна — грошовий вираз цінності товарів, послуг.

Чек — письмовий наказ банку власника поточного рахунку випла­тити його пред'явникові вказаної в ньому суми грошей.