Термінологічний словник

Абстрактна теорія грошей — підхід в економічній науці до ви­вчення теоретичних проблем функціонування грошей, представники якого досліджують внутрішню природу грошей.

Прикладна (монетаристська) теорія грошей — підхід в економіч­ній науці до вивчення теоретичних проблем функціонування грошей, представники якого, не заглиблюючись у дослідження природи грошей, шукають відповіді на питання, що пов'язані з місцем і роллю грошей у відтворювальному процесі.

Грошова інфляція — теорія, згідно з якою причиною інфляції є розширення грошової маси в обігу.

Грошові агрегати — показники грошової маси в обігу від вузького М0 до широкого М 3.

«Дешеві» гроші — грошово-кредитна політика утримання процен­тних ставок на низькому рівні, що проводиться з метою стимулю­вання економічної діяльності через зниження вартості кредитів та інвестицій.

Дефіцитне фінансування — спосіб розширення сукупного попиту через застосування державного регулювання. Як правило, це здійсню­ється шляхом перевищення державних видатків над доходами, наслід­ком чого є створення бюджетного дефіциту.

«Дорогі» гроші— грошово-кредитна політика, що допускає обме­ження обсягів кредитів та високі процентні ставки за кредитами.

Касові залишки — частина сукупного доходу, яку економічні суб'єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі.

Кон'юнктурна теорія грошей — полягає в тому, що загальний рі­вень цін, а отже і цінність грошей, визначається не тільки кількістю грошей, а й загальною кон'юнктурою товарного ринку. Кон'юнктурний варіант кількісної теорії сформулював відомий український економіст кінця XIX— поч. XX ст. М. І. Туган-Барановський. Кон'юнктурний фактор зміни цінності грошей — не що інше як сукупність усіх чинни­ків, що визначені ним за формулою «рівняння обміну» в процесі критичного попиту і з боку пропозиції. З боку попи­ту — це кількість грошей і обсяг доходів та швидкість обігу грошей, а з боку пропозиції — це обсяг виробництва, рівень витрат на виробництво і рівень цін.

Монетаризм — школа в економічній науці, яка ставить гроші у центр макроекономічної політики. Монетаризм базується на кількіс­ній теорії грошей, що пов'язує рівень цін з кількістю грошей у народ­ному господарстві країни. Монетаризм стверджує, що грошові факто­ри мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.

Трансакція (лат. transactio— звершення) — торговельна операція, угода, переведення коштів з одного банківського рахунку на інший.