Термінологічний словник

Банківський процент — процент, установлений як плата за надані банком кредити.

Відкрита економіка — економічна система, яка має широкі зв'язки зі світовим ринком.

Грошовий оборот -— безперервний рух грошей у процесі розшире­ного відтворення за певний період. Складається з окремих грошових потоків.

Грошовий ринок — особливий різновид ринку, на якому продають­ся і купуються гроші. Суб'єктами цього ринку є економічні суб'єкти — кредитори і позичальники.

Депозитний процент — ставка процента, який виплачується за ба­нківськими вкладами населення та юридичних осіб.

Ефект витіснення — зниження обсягів інвестицій у результаті зростання бюджетного дефіциту.

Ефект доходу — зростання попиту на гроші під впливом зростання сукупного доходу.

Ефект Фішера — процентні ставки реагують на зміни інфляції у співвідношенні один до одного.

Заощадження — частина доходів, не використана на поточне спо­живання й виплату податків.

Інвестиції—- вкладення коштів у розвиток виробництва, у цінні па­ пери тощо для одержання прибутку.

Інвестиційне оточення — система, що забезпечує акумуляцію та рсгіЛОДІЛ фінансових ресурсів у сучасній економіці.

Індивідуальна пропозиція заощаджень — залежність між про­центною ставкою та обсягом заощаджень.

Конкурентний ринок — ринок, на якому жоден з учасників не має шоги впливати на ціну.

Маржа — різниця між ставками позичкового та депозитного про­цента, що являє собою прибуток банку.

Міжбанківський процент — процент за кредитами, що надаються одним комерційним банком іншому.

Мобільність капіталу — ступінь свободи, з якою капітали перемі­щуються з країни в країну під впливом зміни процентних ставок.

Національний дохід— сукупність усіх доходів сімейних госпо­дарств від реалізації своїх ресурсів за певний період.

Національний продукт — сукупність цін усіх товарів і послуг, про­даних сімейним господарствам для споживання, а також за державними закупівлями, для приватних інвестицій та для експорту.

Обліковий процент — процент, установлений центральним банком як орієнтовна ціна грошей, якою повинні керуватися суб'єкти грошово­го ринку.

Опосередковане \ фінансування — переміщення грошей між суб'єктами ринку через фінансових посередників.

Позичковий процент — ставка процента, що виплачується по­зичальником банку за користування позичкою.

Попит на гроші — потреба суб'єктів економіки в певному запасі грошових коштів.

Поточна каса — залишок готівки та поточних депозитів, який мо­же в будь-який момент бути спрямований на поточні платежі.

Пропозиція грошей — загальний обсяг монет, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів в економіці.

Пряме фінансування — переміщення грошей по ринкових каналах безпосередньо від власників до позичальників.

Ринкова пропозиція заощаджень — сумарна пропозиція заоща­джень усіх домашніх господарств.

Ринок грошей — сектор грошового ринку, на якому задовольняєть­ся короткостроковий попит на гроші (до одного року).

Ринок капіталу — сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше одного року).

Ставка рівноваги — ставка процента, за якої попит та пропозиція на ринку грошей досягають рівноваги.

Схильність до заощаджень — вибір населення між поточним та майбутнім споживанням, який визначає пропозицію грошей на ринку.

Фінансовий інструмент — фінансовий актив або цінний папір.

Фінансовий посередник — суб'єкт грошового ринку, метою діяль­ності якого є зведення кредиторів та позичальників.

Фінансове посередництво— сектор грошового ринку, на якому кредитори і позичальники взаємодіють через фінансових посередників.

Фінансовий ринок — сектор грошового ринку, на якому кредитори і позичальники взаємодіють між собою безпосередньо.

Чисті інвестиції--- обсяг інвестицій за винятком суми амортизації, спрямованої на їх фінансування.