10.2. Основні балансові пропорції (характеристика короткострокового періоду), їх економічна інтерпретація.
Для прийняття рішень фінансовому менеджеру необхідно мати інформацію про діяльність підприємства за попередні періоди, яка дозволяє оцінити потенційні можливості підприємства у майбутньому.
Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які зроблені на підставі даних фінансового обліку з метою надання загальної інформації про фінансове становище за звітній період у зручній та зрозумілій формі, що дає змогу приймати певні ділові рішення.
Основні фінансові звіти, які відображають показники діяльності підприємства такі:
Форма № 1 «Баланс»;
Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;
Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»;
Форма № 4 «Звіт про власний капітал» та ін.
В основі життєвого циклу лежить реалізація інвестиційного проекту, що відбувається в короткостроковому періоді, коли фірма вирішує задачі тактичного плану. Без переломлення стратегічних дій через ряд тактичних дій, які переміняють один одного, фірма не зможе існувати. Без грамотного вибору інвестиційного проекту фірма не буде мати майбутнього. Але і при вірному виборі інвестиційного проекту фірма також не буде мати майбутнього, роблячи постійно помилки при прийнятті короткострокових фінансових рішень.
Таким чином, ми просто зобов'язані одночасно аналізувати і стратегічні і тактичні процеси в житті фірми, з огляду на можливості переходу одних процесів в інші і навпаки.
Існує два види таких переходів (трансформацій). Їх можна представити у вигляді двох “ланцюжків”.
Перший: інвестиції (вибір і реалізація інвестиційного проекту) — зростання постійних витрат — фінансово-експлуатаційні потреби підприємства — структура коштів підприємства (його капіталу).
Другий: проблема фінансової стійкості підприємства
платоспроможність;
кредитоспроможність;
рентабельність;
ліквідність балансу підприємства;
основні балансові пропорції;
аналіз фінансово-господарського становища підприємства за допомогою відносних показників, коефіцієнтів.
Обидва ці “ланцюжки” починаються з стратегічної дії чи мети і закінчуються тактичними діями і тактичними цілями.
Почнемо з докладного розгляду першого з представлених “ланцюжків”.
Інвестиції — це основа всього життєвого циклу підприємства. Інвестиції — відправна точка, з якої починається новий життєвий цикл фірми, тому фірма не може відмовитися від інвестицій. Але інвестиційний проект — це завжди стрибок постійних витрат фірми (інакше його і не можна сприймати), супроводжуваний зниженням прибутку підприємства. Цю тезу спеціально не треба доводити, тому що якщо йде перерозподіл витрат між постійними і перемінними на користь постійних, то це може відбуватися тільки за рахунок прибутку.
Зростання постійних витрат фірми не може не відбитися на величині фінансово-експлуатаційних потреб і економічної рентабельності активів (а це вже питання, яке розв’язується у рамках тактичного фінансового менеджменту). Варто помітити, що зв'язок між зростанням постійних витрат і величиною фінансово-експлуатаційних потреб і економічної рентабельності далеко не однозначний.
Останнє повинно відбитися і на структурі коштів (капіталу) підприємства. Зростає частка позикових коштів (насамперед короткострокових) у капіталі підприємства, що, до речі, приводить до росту ефекту фінансового важеля, а отже, і економічної рентабельності активів.
Реалізація інвестиційного проекту призводить до виникнення дефіциту обігових коштів. Фірма дуже чуттєве до цього. Фінансовий менеджер повинен вміти розраховувати не тільки витрати, які безпосередньо пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту, але і такі важливі показники, як норма кредитного покриття інвестицій, норма самофінансування інвестицій, норма покриття фінансово-експлуатаційних потреб підприємства. Ці показники можна розрахувати за допомогою таких формул.
, (10.1)
, (10.2)
, (10.3)
Норма покриття фінансово-експлуатаційних потреб показує, чи досить у підприємства обігових коштів у зв'язку із реалізацією інвестиційного проекту (норма покриття фінансово-експлуатаційних потреб > 1), чи існує дефіцит (норма покриття фінансово-експлуатаційних потреб < 1), і дає можливість визначити потребу в позикових короткострокових коштах.
Таким чином, ми змогли пов'язати реалізацію інвестиційного проекту (стратегічна дія, предмет стратегічного фінансового менеджменту) із структурою капіталу (короткострокова, тактична дія, предмет тактичного фінансового менеджменту), визначити потреби фірми в довгострокових коштах, пов'язаних із реалізацією інвестиційного проекту, і в короткострокових кредитах у випадку, якщо норма покриття фінансово-експлуатаційних потреб менше одиниці.
Тепер можна розпочати аналіз другого “ланцюжка”, що пов'язує стратегічні і тактичні процеси у фінансовому менеджменті.
Почнемо з визначення фінансової стійкості підприємства.
Фінансово стійким є підприємство, що характеризується:
високою платоспроможністю (здатністю відповідати за своїми обов'язками),
високою кредитоспроможністю (здатністю платити по кредитах, виплачувати відсотки по них і погашати їх точно в строк),
високою рентабельністю (прибутковістю, що дозволяє фірмі нормально і стійко розвиватися, розв'язуючи при цьому проблему взаємовідносин акціонерів і менеджерів за рахунок підтримки на достатньому рівні дивідендів і курсу акцій підприємства),
високою ліквідністю балансу (здатністю покривати свої пасиви активами, терміновість яких відповідає або перевищує термін перетворення їх у гроші).
Для того, щоб ці чотири зазначені умови виконувалися (треба визнати, що це непросто в сучасній Україні), необхідно, щоб мали місце чотири балансові пропорції.
1. Найбільш ліквідні активи повинні покривати найбільш термінові зобов'язання (кошти і короткострокові цінні папери повинні бути більше (чи рівні) кредиторської заборгованості підприємства). У балансі підприємства це відбивається у рядках:
150, 230, 240 рядки ІІрА ≥ 530...610 рядки ІVрП.
2. Активи підприємства, що швидко реалізуються, повинні покривати короткострокові пасиви (дебіторська заборгованість, кошти на депозитах повинні бути більше (чи рівні) короткострокових кредитів і позик і тієї частини довгострокових кредитів, термін погашення яких минає в даному звітному періоді). За балансом це:
160,170...200 рядки ІІрА ≥ 500 (510) рядки VIрП.
Важливо відзначити, що в пропорції “бере участь” лише та дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, інша ж частина дебіторської заборгованості “бере участь” в інших балансових пропорціях.
3. Активи підприємства, що реалізуються повільно, повинні покривати довгострокові пасиви (запаси готової продукції, сировини, матеріалів і та частина дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, повинні бути більше (чи рівні) довгострокових кредитів і позик (з терміном погашення більш, ніж 12 місяців після звітної дати)). За балансом це:
100...140,050 рядки ІІрА ≥ 440...470 рядки ІІІрП .
4. Остання пропорція виходить як наслідок перших трьох, а саме: постійні (які важко реалізувати) активи повинні покриватися постійними пасивами (основні засоби підприємства повинні бути менше (чи рівні) власних засобів підприємства (статутний, додатковий і резервний капітал). У балансі це можна простежити у рядках:
010,030,040,045,060,070 рядки ІрА ≤ 3000...370 рядки ІрП.
Виходячи з цього, можна зробити два принципових зауваження:
Перше – ми фактично посилюємо наші балансові пропорції (більш твердою вимогою є перевищення найбільш ліквідних активів над усіма найбільш терміновими зобов'язаннями, а не тільки над кредиторською заборгованістю, (пропорція 1), те ж саме відноситься і до пропорції 4.). Це ще раз підкреслює наш висновок про “жорсткість” балансових пропорцій, коли ми їх формулюємо в широкому змісті.
Друге — балансові пропорції сформульовані таким чином, що має місце деяке “запізнювання” активів у порівнянні з пасивами. Очевидно, що, наприклад, дебіторська і кредиторська заборгованості підприємства — це однаково ліквідні кошти, але вони в нас “розведені” по різним балансовим пропорціям: кредиторська заборгованість відбивається в пропорції, де порівнюються найбільш ліквідні кошти, а дебіторська заборгованість навіть розділяється по двом наступним балансовим пропорціям з меншою ліквідністю.
Економічний зміст усіх балансових пропорцій пов'язаний із досягненням високої ліквідності балансу. Рівність активу і пасиву підприємства — це основна економічна тотожність. Важливо інше — рівність активів і пасивів для підприємства має першорядне значення тільки у випадку, коли ліквідність активів перевищує ліквідність пасивів. Якщо ми маємо кількісну рівність однаково ліквідних засобів, то для підприємства це принципово при оцінці фінансово-господарського становища і при прийнятті відповідальних фінансових рішень. Саме тому і формулюються пропорції 1 — 3. Остання ж балансова пропорція, будучи наслідком перших трьох, показує нам, що підприємство має і власні обігові кошти.
- Конспект лекцій з дисципліни
- Змістовий модуль і Система організації фінансового менеджменту на підприємстві.
- Тема 1. Теоретичні й організаційні основи фінансового менеджменту.
- Ключові слова: фінансовий менеджмент, фінанси, капітал, фінансові ресурси, функції фінансового менеджменту, фінансові показники
- 1.1. Сутність фінансового менеджменту.
- 1.2. Функції фінансового менеджменту.
- 1.3. Фінансовий менеджмент як система управління процесами на підприємстві.
- Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту.
- 2.1. Фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень.
- 2.2. Організація фінансових служб підприємства.
- 2.3. Інформаційна система фінансового менеджменту.
- Змістовий модуль II Прийоми фінансової математики в фінансовому менеджменті.
- Тема 3. Управління грошовими потоками на підприємстві
- 3.1. Економічна сутність грошового потоку.
- 3.2. Характеристика основних видів грошових потоків.
- 3.3. Основні підходи до управління грошовими потоками підприємства.
- 3.4. Види звітів про грошові потоки.
- Тема 4. Визначення вартості грошей у часі та їх використання у фінансових розрахунках.
- 4.1. Основи фінансових обчислень.
- 4.2. Фінансові розрахунки вартості грошей.
- 4.3. Основні характеристики ануїтету.
- 4.4. Визначення основних параметрів грошових потоків.
- Змістовий модуль № 3 Тактичний інструментарій фінансового менеджменту
- Тема 5. Управління прибутком.
- Перелік рекомендованої літератури: 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 41, 42, 43, 45, 52, 57.
- 5.1. Зміст і задачі управління прибутком підприємства.
- 5.2. Прибуток і грошовий потік
- Прибутки і збитки Грошовий потік
- 5.3. Концептуальний підхід до управління прибутком підприємства.
- 5.4. Значення і зміст дивідендної політики підприємства.
- Тема 6. Управління активами підприємства
- Економічна сутність і основні види активів.
- Залежно від ступеня ліквідності активів їх можна згрупувати в наступні основні групи:
- 6.2. Управління оборотними активами підприємства.
- 6.3. Управління необоротними активами підприємства.
- 6.4. Система показників ефективності використання активів підприємства.
- Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу.
- 7.1. Ціна і структура капіталу.
- 7.2. Визначення ціни позикового капіталу.
- Грошовий потік від розміщення 3-літньої облігаційної позики, тис. Грн.
- 7.3. Визначення ціни власного капіталу.
- 7.4. Визначення середньої і граничної ціни капіталу. Фінансовий ліверидж.
- 1. Розрахунок витрат (ціни) окремих джерел капіталу:
- Грошовий потік від розміщення 5-літньої облігаційної позики, тис. Грн.
- Грошовий потік від розміщення 5-літньої облігаційної позики, тис. Грн.
- 2. Визначення структури капіталу і точок зламу графіка wacc:
- 3. Розрахунок граничних значень wacc:
- 4. Побудова графіків wacc:
- Тема 8. Управління інвестиціями.
- 8.1. Сутність і значення інвестиційної діяльності підприємства.
- 8.2. Фінансова оцінка відносних переваг інвестиційних проектів.
- Розв’язання
- Визначимо коефіцієнт ефективності для цих проектів.
- Проект "а"
- 8.3. Ризик у інвестиційній діяльності.
- Дані про результативність акцій.
- Розподіл ймовірностей прибутковості акцій.
- Тема 9. Управління фінансовими ризиками.
- 9.1. Місце ризику в господарській діяльності підприємства.
- 9.2. Зони ризику. Побудова кривої ризику.
- 9.3. Методи оцінки ризику.
- 9.4. Співвідношення ризику і доходу. Способи мінімізації ризику.
- Тема 10. Аналіз фінансових звітів.
- 10.1. Застосування фінансових коефіцієнтів у фінансовому менеджменті сучасної України.
- 10.2. Основні балансові пропорції (характеристика короткострокового періоду), їх економічна інтерпретація.
- 10.3. Аналіз фінансово-господарського становища підприємства за допомогою різних показників (коефіцієнтів).
- 1. Показники платоспроможності підприємства
- 2. Показники кредитоспроможності підприємства.
- 3. Показники рентабельності підприємства.
- 4. Показники ліквідності підприємства.
- Показники аналізу діяльності підприємства.
- Показники платоспроможності ват «Фірма „Меблі».
- Змістовий модуль IV Стратегія фінансового менеджменту.
- Тема 11. Внутрішньофірмове фінансове планування.
- 11.1. Фінансове планування (загальні поняття).
- 11.2. Бюджетування (основні поняття, механізм).
- 11.3. Способи законного зниження податкових виплат.
- 11.4. Планування дебіторської і кредиторської заборгованостей і їх роль у фінансовому плануванні і бюджетування.
- Тема 12. Антикризове фінансове управління на підприємстві
- 12.1. Економічна сутність категорії "банкрутство" і фактори, що її визначають.
- 12.2. Методика прогнозування банкрутства підприємства.
- 12.3. Законодавча основа проведення антикризових заходів.
- 12.4. Система тактичних заходів з фінансового оздоровлення підприємства.
- Глосарій
- Перелік рекомендованої літератури Основна література
- Допоміжна література