Економічна сутність і основні види активів.

Активи являють собою економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, використаних у господарській діяльності з метою одержання прибутку.

Для організації своєї діяльності підприємство повинно мати основні засоби та оборотні кошти.

У ході функціонування підприємства формуються оборотні кошти і необоротні активи.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16.07.99 р. № 996-XIV, активами підприємства вважаються ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до одержання економічних вигод у майбутньому.

Специфіка функціонування кожної групи активів підприємства вимагає чіткої класифікації активів підприємства за різними ознаками.

Залежно від форми функціонування активів розрізняють:

матеріальні активи. Вони характеризують активи підприємства, що мають речовинну (матеріальну) форму. До складу матеріальних активів підприємства відносяться:

• основні засоби;

• незавершене будівництво;

• виробничі запаси сировини і напівфабрикатів;

• запаси готової продукції і т.д.

нематеріальні активи. Вони характеризують активи підприємства, що не мають речовинної форми, але приймають участь у господарській діяльності і приносять прибуток. До цього виду активів підприємства відносяться:

• придбані підприємством права користування окремими видами ресурсів;

• патентні права на використання винаходів;

• "ноу-хау";

• права на промислові моделі і зразки;

• торгова марка;

• "гудвіл”;

фінансові активи. До них відносяться:

• грошові активи в національній валюті;

• грошові активи в іноземній валюті;

• дебіторська заборгованість у всіх її формах;

• короткострокові фінансові вкладення;

• довгострокові фінансові вкладення.

Залежно від характеру участі у виробничому процесі і швидкості обороту даної групи засобів виділяють такі групи активів:

оборотні (поточні) активи, які характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточну виробничо-комерційну (операційну) діяльність і цілком споживаються протягом одного виробничо-господарського циклу.

Відповідно до законодавства до даної групи засобів відносяться майнові цінності, які мають матеріально-речовинну форму з терміном використання до одного року і вартістю менш 15 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

необоротні активи. Вони характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь у виробничому процесі та переносять свою вартість на вироблений продукт частками.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, необоротні активи – це всі активи підприємства, що не є оборотними. До необоротних активів відносяться: основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, здійснюване для власних потреб підприємства, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи (це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступні періоди).

У міжнародній практиці необоротні активи ще називають позаоборотними (long-term assets or fixed assets), які являють собою засоби, що:

- мають термін корисної служби більш одного року;

- використовуються в діяльності підприємства;

- не підлягають перепродажу покупцям.

У цю групу не включається земля, призначена для продажу, а також будинки, які використовуються у процесі виробництва.

Залежно від джерел формування активів підприємства можна виділити дві групи, представлені валовими активами і чистими активами підприємства.

Валові активи — це сукупність активів підприємства незалежно від джерел їх формування (власних або позикових).

Чисті активи характеризуються винятково власними джерелами формування тобто чисті активи підприємства сформовані лише засобами власного капіталу.