3.4. Види звітів про грошові потоки.

Відповідно до міжнародних облікових стандартів звіт про грошові потоки входить до складу фінансової звітності підприємства на правах основного документу поряд з бухгалтерським балансом і звітом про фінансові результати.

Для більш наочного зображення взаємозв’язку між цими звітами слід звернути увагу на рис. 3.1.

Українські підприємства складають Звіт про рух коштів (ф. № 4). Цей документ поки не має статусу основного звіту, методика його складання недостатньо конкретизована. Тому він ще не став таким же цінним джерелом інформації, як його закордонний аналог, звіт про грошові потоки. Не викликає сумніву, що для вітчизняних споживачів звітної інформації достовірна і деталізована інформація про рух коштів має не меншу цінність, чим для користувачів звітності в інших країнах.

Дуже важливо зрозуміти, що грошові потоки ні в якому разі не повинні протиставлятися таким економічним категоріям, як прибуток чи собівартість. Прибуткове підприємство (якщо цей прибуток реально відображає його діяльність, а не результат маніпуляцій зі звітністю) у стані генерувати достатні грошові потоки для погашення зобов'язань і нових інвестицій. Збитковий бізнес може якийсь час задовольняти всі свої потреби в готівці (за рахунок розпродажу запасів і устаткування, бездумних запозичень чи несвоєчасного погашення кредиторської заборгованості), однак зрештою він неминуче зіштовхнеться з дефіцитом коштів. Концентруючи основну увагу на грошових потоках підприємства, фінансовий менеджмент не абстрагується від інших економічних показників його діяльності. Задача фінансового менеджменту складається у виявленні причин різниць між рухом вартості і рухом грошей, оцінці розкритих фактів і розробці заходів щодо зміщення наявних недоліків. Рішенню цієї задачі сприяє використання концепції фінансових ресурсів. Існує два основних підходи до побудови звіту про грошові потоки:

Рис. 3.1. Взаємозв'язок основних фінансових звітів.

Прямий метод. У цьому випадку аналізуються валові грошові потоки по їхніх основних видах: виручка від реалізації, оплата рахунків постачальників, виплата заробітної плати, закупівля устаткування, залучення і повернення кредитів, виплата відсотків по ним і т.п. Джерелом інформації для складання такого звіту служать дані бухгалтерського обліку. Обороти по відповідним рахункам (реалізація, розрахунки з постачальниками, короткострокові кредити і т.д.) корегуються на зміну залишків запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, й таким чином, доводяться до сум, що відображають лише ті операції, що сплачені грошима. Даний метод вважається найбільш точним, але і найбільш трудомістким. У його використанні зацікавлені, насамперед, кредитні організації, яких більш усього турбує здатність підприємства генерувати грошові потоки, достатні для погашення позик. Однак з позицій аналітика такий підхід недостатньо інформативний, тому що він не дозволяє простежити трансформацію чистого прибутку в чистий грошовий потік. Іншими словами, він не проясняє взаємозв'язки між грошовими потоками і фінансовими ресурсами.

Непрямий метод базується на розглянутих вище принципах аналізу фінансових ресурсів. У ньому не знаходять відображення валові грошові потоки, тому що він використовує тільки очищені нетто-значення: вихідною базою розрахунку виступає чистий прибуток, що шляхом послідовних корегувань доводиться до величини чистого грошового потоку. Користувач такого звіту може простежити весь шлях, що проходять фінансові ресурси для того, щоб перетворитися в грошову форму. Це дозволяє йому знайти будь-які перешкоди на цьому шляху, що заважають підприємству збільшити свою здатність генерувати грошові потоки.

Іноді прямий і непрямий методи розрахунку грошового потоку протиставляють один одному таким чином: прямий метод оснований на принципі “зверху-вниз” – від виручки до грошового потоку; непрямий же метод базується на принципі “знизу-уверх” – від чистого прибутку до грошового потоку. При цьому мається на увазі позиція показників виручки і чистого прибутку в звіті про фінансові результати. Виручка показується зверху цього звіту, а чистий прибуток – це один із самих останніх його показників, якій відбивається у звіті.

Незважаючи на розходження в техніці складання та від застосованого методу, звіт про грошові потоки повинен відображати надходження і вибуття грошей у розрізі основних видів діяльності – операційної, інвестиційної і фінансової. Схематично склад і структура грошових потоків представлена на рис. 3.2.

При використанні непрямого методу, що розглядає не валові грошові потоки, а їх нетто-величини, до операційної діяльності відносяться також чистий прибуток і амортизаційні відрахування. Знаючи принципи віднесення окремих потоків до конкретних видів діяльності, нескладно перетворити таблиці 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. до стандартного вигляду звіту про грошові потоки, складеного за непрямим методом (табл. 3.5.). Позитивні цифри в цьому звіті відповідають притокам, а негативні – відтокам коштів.

Варто пам'ятати, що максимізація чистого грошового притоку не може розглядатися у якості основної фінансової мети підприємства. В ідеалі його величина повинна прагнути до нуля, тому що вивільнені кошти, маючи 100%-му ліквідність, мають нульову (і навіть негативну) прибутковість. Тому тривале розміщення фінансових ресурсів у готівково-грошовій формі означає для підприємства значні втрати потенційного доходу. Позитивним моментом є наявність значного притоку грошей від операційної діяльності, що свідчить про розумне використання потенціалу підприємства. Однак вкрай обережна фінансова стратегія, що виявилася в скороченні позикових ресурсів при помітному рості дебіторської заборгованості, привела до того, що на початку наступного господарського циклу підприємство буде мати у своєму розпорядженні менший обсяг фінансових ресурсів.

В якості прикладу для визначення грошового потоку підприємства використаємо дані фінансової звітності ВАТ „Фірма „Меблі”. Проведемо розрахунок величини грошового потоку прямим та непрямим методами.

На першому етапі аналізу зробимо аналітичний баланс і представимо його у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Аналітичний баланс, тис. грн.

Найбільшу стурбованість викликає збільшення дебіторської заборгованості, яка зменшила чистий грошовий потік на 33,1 тис. грн. Питома вага основного капіталу в структурі активів підприємства – близько 76% (3730,3/4917,7). Сума незавершеного будівництва складає 9,6 тис.грн., що могли б збільшити обсяг інвестицій. У результаті інвестиційні ресурси підприємства склали 186,8 тис.грн., а результатом операційної діяльності став чистий збиток у сумі 51,7 тис.грн.

Притоки Відтоки

Рис. 3.2. Склад грошових потоків по окремих видах діяльності.

На наступному етапі визначимо динаміку статей балансу та за допомогою рис. 3.2 рух грошових фондів. Результати занесемо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2

Динаміка статей балансу, тис. грн.

Статті балансу	На початок року	На кінець року	Зміна	Рух фінансових фондів
Актив
Основні фонди	3926,7	3730,3	-196,4	приріст
Запаси	649,3	855,3	206	вкладення
Дебіторська заборгованість	198,1	231,2	33,1	вкладення
Незавершене будівництво	80,6	90,2	9,6	вкладення
Інші оборотні активи	0,7	0,5	0,2	приріст
Грошові кошти	3,6	9,6	6	приріст
Разом	4859	4917,1	58,7
Пасив і власний капітал
Статутний капітал	1846,6	1846,6
Додатковий капітал	3151,7	3016,5	-135,2	вкладення
Нерозподілений прибуток	-621,2	-672,9	-51,7	вкладення
Довгострокові позички	25,8	25,8
Кредиторська заборгованість	456,1	701,1	245	приріст
Разом	4859	4917,1	58,7

Представимо дані форми №2 у вигляді таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Звіт про фінансові результати, тис. грн.

№ пп	Показники	Сума
1	Доход від реалізації	33,2
2	Собівартість товарів	-64,1
3	Комерційні й управлінські витрати	-114,0
4	Прибуток від реалізації	-144,9
5	Сальдо сплачених і отриманих процентів
6	Сальдо інших операційних доходів і витрат	76,2
7	Прибуток від фінансово-господарської діяльності	-68,7
8	Сальдо інших позареалізаційних доходів і витрат	17,0
9	Прибуток звітного року	-51,7
10	Податок на прибуток
11	Чистий прибуток	-51,7
12	Дивіденди
13	Нерозподілений (реінвестований) прибуток	-51,7
	Довідково
14	Нарахована амортизація основних фондів за рік	184,9

За даними форм бухгалтерської звітності “Баланс”, “Звіт про фінансові результати” розрахуємо величину грошового потоку непрямим методом, представивши результати в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Розгорнутий розрахунок величини чистого грошового потоку, тис. грн.

№ пп	Показники	Сума
	Операційна діяльність
1	Чистий прибуток	-51,7
2	Амортизація	184,9
3	Приріст дебіторської заборгованості	-33,1
4	Зниження запасів	-206,0
5	Зниження кредиторської заборгованості	245,0
6	Разом грошовий потік від операційної діяльності	139,9
	Інвестиційна діяльність
7	Придбання основних фондів	196,4
8	Незавершене будівництво	-9,6
9	Разом грошовий потік від інвестиційної діяльності	186,8
	Фінансова діяльність
10	Зниження короткострокових банківських кредитів і позик
11	Зниження короткострокових фінансових вкладень
12	Збільшення додаткового капіталу	-135,2
13	Виплата дивідендів
14	Разом грошовий потік від фінансової діяльності	-135,2
15	Сукупний чистий грошовий потік	-116,5

Як видно з таблиці, основним джерелом коштів підприємства є його основна – операційна – діяльність (приток 139,3 тис. грн.). Генеровані гроші вкладалися в розширення основних фондів (196,4 тис. грн.). Основною причиною грошового відтоку по фінансовій діяльності стало вкладення додаткового капіталу (135,2 тис. грн).

Як було відзначено вище, суть прямого методу зводиться до повної деталізації практично кожної статті звіту про фінансові результати, починаючи з доходу від реалізації. Кожна стаття доходів чи витрат корегується таким чином, щоб від величини, отриманої методом нарахувань, перейти до суми по касовому методу, тобто з нарахованих сум виключаються (чи додаються до них) будь-які величини, не зв'язані з реальним рухом грошей. Наприклад, загальна виручка від реалізації повинна бути зменшена (збільшена) на суму приросту (зниження) дебіторської заборгованості покупців по неоплаченим ними рахункам і збільшена (зменшена) на суму приросту (зниження) кредиторської заборгованості перед покупцями по попередній оплаті ними рахунків. Без сумніву, даний спосіб вимагає великих витрат праці і гарного знання особливостей роботи конкретного підприємства. Для його виконання необхідно залучення даних бухгалтерського обліку, тому один з його різновидів називається “бухгалтерським”. Однак, з визначеним ступенем точності його можна скласти за даними бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати (табл. 3.5).

Розрахуємо величину грошового потоку прямим методом та занесемо результати в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5.

Розрахунок величини грошового потоку, тис. грн.

№ пп	Показники	Сума
	Операційна діяльність
1	Доход від реалізації	33,2
	корегується на
2	приріст дебіторської заборгованості	-33,1
3	Разом приток від реалізації	0,1
4	Собівартість товарів	-64,1
	корегується на
5	зниження запасів	-206,0
6	зниження кредиторської заборгованості	245,0
7	Разом відтік на оплату товарів	-25,1
8	Комерційні й управлінські витрати	-114,0
9	Нарахована амортизація	184,9
10	Разом відтік на оплату комерційних і управлінських витрат	70,9
11	Сплачені проценти
12	Інші операційні доходи	76,2
13	Інші позареалізаційні витрати	7,0
14	Податок на прибуток
15	Разом грошовий потік від операційної діяльності	139,3
	Інвестиційна діяльність
16	Придбання основних фондів	196,4
17	Незавершене будівництво	-9,6
18	Разом грошовий потік від інвестиційної діяльності	-186,8
	Фінансова діяльність
19	Скорочення короткострокових банківських кредитів і позик
20	Скорочення короткострокових фінансових вкладень
21	Збільшення додаткового капіталу	-135,2
22	Виплата дивідендів
23	Разом грошовий потік від фінансової діяльності	-135,2
24	Сукупний чистий грошовий потік	-116,5

Можна помітити, що в порівнянні з непрямим методом змінився лише перший розділ звіту – операційна діяльність. Проте, підсумкова сума як по цьому, так і по всіх інших розділах абсолютно ідентична сумі, отриманої непрямим методом. Безумовно, прийняті нами припущення спрощують реальну картину, тому на практиці приходиться прибігати до бухгалтерських даних, щоб виконати окремі корегування. Незважаючи на високу трудомісткість прямого методу, він має недоліки. Відсутність у звіті величини чистого прибутку робить його менш аналітичним у порівнянні зі звітом, отриманим непрямим методом. Тому ідеальним вважається варіант, коли звіт про грошовий потік складається обома способами.

Ще одним різновидом методів розрахунку грошового потоку є “бухгалтерський” прямий метод, при якому аналізуються тільки дані бухгалтерського обліку, а отриманий результат звіряється з фінансовими звітами. Варто визнати, що при сумлінному складанні звіту таким методом отримані в ньому цифри будуть найбільше точно відображати реальність, але перевірити це буде досить важко, тому що його дані ні з чим буде порівняти. З всіх розрахункових показників пов’язати з балансом можна лише підсумкову величину чистого грошового потоку. Приблизно таким способом заповнюється Звіт про рух коштів (П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” форма № 4), який включений до складу офіційної бухгалтерської звітності вітчизняних підприємств.

На наступному етапі визначимо величину ліквідного грошового потоку, використовуючи формулу 3.2. Даний показник уточнює результати попередніх розрахунків, акцентуючи увагу на динаміці заборгованості перед банками й іншими кредиторами, але спочатку визначимо чисту кредитну позицію. Використовуючи дані нашого приклада, отримаємо:

Дк₀ = 0, Дк₁ = 0, Кк₀ = 0, Кк1=0, Дс0 = 3,6, Дс₁ = 9,6.

Отже:

Чкп₀ = (0 + 0) – 3,6 = -3,6тис. грн.

Чкп₁ = (0 +0) – 9,6 = -9,6тис. грн.

Лдп = – 3,6 – (-9,6)= 6 тис. грн.

Підприємство в звітному році значно поліпшило свою чисту кредитну позицію, генерувавши ліквідний грошовий потік у сумі 6,0 тис. грн.

Визнаючи переваги і недоліки кожного з розглянутих методів розрахунку грошового потоку, можна зробити висновок, що для цілей фінансового менеджменту цілком прийнятний один з найбільш простих і аналітичних непрямий метод. Сам процес складання звіту таким методом дозволяє більш глибоко зрозуміти внутрішню структуру фінансової звітності, виявити помилки, допущені при її складанні. Ще однією перевагою непрямого методу є відображення їм тісного взаємозв'язку понять “грошові потоки” і “фінансові ресурси”.

Грошові потоки, так само, як і фінансові ресурси, чистий прибуток, чисті активи, власний оборотний капітал, є основними фінансовими категоріями, фундаментом теорії і практики фінансового менеджменту.