2.1. Фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень.

На сьогоднішній день підприємство, яке діє в умовах конкуренції, відчуває незмінний вплив достатньо великої кількості факторів, що швидко змінюються зовнішнього середовища – управляючих, регламентуючих. До них відносяться:

1)      постійний попит суспільства на сучасні високоякісні товари та послуги;

2)      коливання попиту на товари та послуги, які виробляє підприємство;

3)      зміни у діючому податковому законодавстві;

4)      інфляційні процеси;

5)      використання сучасних технологій управління підприємством та виробництвом продукції;

6)      наявність підприємців-конкурентів та ін.

У ході прийняття фінансових рішень немаловажно враховувати умови, у яких необхідно прогнозувати можливі результати. Фінансові рішення фірми повинні прийматися у світлі загальних цілей, які не суперечать поведінці фірми на ринку.

Прийняття фінансових рішень повинно здійснюватися на основі:

• оцінки грошового потоку взагалі та по окремих складових;

• обліку ризиків інфляції, часу;

• всебічного аналізу економічної ситуації та проведення розрахунків.

Рішення можуть прийматися у різних умовах (рис. 2.1)

Рис. 2.1. Умови прийняття рішень.

Коли рішення приймається в умовах визначеності, керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів рішення.

Наприклад, придбання державних облігацій у період, коли точно відомо, що на вкладені кошти буде отримано, припустимо, 70% річних.

До рішень, які приймаються в умовах ризику, відносяться рішення з відомою ймовірністю одержання кожного з результатів.

Ймовірність визначається як ступінь можливості здійснення даної події і змінюється від 0 до I. Сума ймовірностей всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці.

Рішення приймаються в умовах невизначеності, якщо неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів. Така ситуація спостерігається тоді, коли вплив факторів потребує обліку, а самі фактори настільки нові і складні, що інформації про них або просто нема, або вона дуже дорога. Тому ймовірність того чи іншого результату майже неможливо передбачати з необхідним ступенем вірогідності.

Значна невизначеність часто зв'язана з вибором різних варіантів вкладення капіталу. Наприклад, позичальник бере позичку, а повертати її він буде з майбутніх доходів. Однак цілком можливо, що цих доходів буде недостатньо для повернення позички.

В інвестуванні капіталу приходиться також йти на певний ризик, тобто вибирати той чи інший ступінь ризику. Наприклад, інвестор повинний вирішити, куди йому варто вкласти капітал - на рахунок у банк, де ризик невеликий, але і доходи невеликі, чи в більш ризиковану, але значно прибуткову операцію (селенгові операції, покупка акцій).

Для рішення цієї задачі треба кількісно визначити величину фінансового ризику і порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів.

Стикаючись з невизначеністю, фінансовий менеджер повинен йти по двох основних шляхах:

• по-перше, можна спробувати отримати додаткову інформацію, ще раз проаналізувати проблему і, таким чином, зменшити її новизну і складність. При цьому бажано залучити до роботи експертів для складання експертних оцінок. Експерти можуть вивести рішення з умов невизначеності в умовах ризику і додати вибору наукову і практичну обґрунтованість;

• по-друге, відповідно до минулого досвіду та інтуїції треба зробити цифрове (від 0 до I) припущення про імовірність події і прийняти рішення.