Перелік питань до самостійної роботи:

1.Рентні платежі.

Термінологічний словник:

видобуток  технологічний процес вилучення з покладу в надрах та підняття на поверхню вуглеводневої сировини, у тому числі під час геологічного вивчення;

відновлювальні джерела енергії  джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;

власники земельних ділянок  юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно;

вуглеводнева сировина  нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), газовий конденсат, що є товарною продукцією;

господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин  діяльність гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин;

дані державного земельного кадастру  сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону;

добування корисних копалин  сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини;

екологічний податок  загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року. Основні елементи екологічного податку наведено на рис.12.1.

збір за спеціальне використання лісових ресурсів  загальнодержавний збір, який справляється як плата за спеціальне використання лісових ресурсів;

збір за користування радіочастотним ресурсом України  загальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України;

збір за спеціальне використання води  загальнодержавний збір, який справляється за спеціальне:

а) використання води водних об’єктів;

б) використання води, отриманої від інших водокористувачів;

в) використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

г) використання води для потреб рибництва;

земельний податок  обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів;

землекористувачі  юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;

земельна ділянка  частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами;

земельне поліпшення  результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об’єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо);

землі сільськогосподарського призначення  землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

землі житлової та громадської забудови  земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування;

корисні копалини  природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки;

лісові землі  земельні ділянки, на яких розташовані лісові ділянки;

мінеральна сировина  товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів;

незначні запаси корисних копалин  запаси корисних копалин, що визначаються за критеріями, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;

нелісові землі  земельні ділянки, зайняті чагарниками, комунікаціями, сільськогосподарськими угіддями, водами і болотами, малопродуктивними землями тощо;

несільськогосподарські угіддя  господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім віднесених до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо;

обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини)  обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничодобувним підприємством як запаси  активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником  суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності  обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою;

пересувне джерело забруднення  транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин;

передавальні пристрої  земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв’язку тощо);

плата за землю  загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

платник рентної плати  платник рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, платник рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами територією України, платник рентної плати за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами територією України, платник рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, за виключенням агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм);

пункт продажу товарів (щодо земельного оподаткування)  це:

• магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

• кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

• автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

• лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання  фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі  ринків усіх форм власності;

• стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;

• фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

• оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток;

рециркулюючий газ  природний газ, який повернуто (закачано) в один або декілька нафтогазоносних покладів такого родовища (свердловини) для підтримання в них необхідних пластового тиску або пластової енергії відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку центральним органом виконавчої влади в галузі нафтогазовидобування проекту промислової або дослідно-промислової розробки родовища (покладу), а також до комплексного проекту його облаштування;

рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України  загальнодержавний обов’язковий платіж, який сплачується за надані послуги з транспортування (переміщення) вантажу територією України об’єктами трубопровідного транспорту;

розміщення відходів  зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами;

стаціонарне джерело забруднення  підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;

сільськогосподарські угіддя  рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги;

цільове призначення земельної ділянки  використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Рис.12.1. Основні елементи екологічного податку

Порядок обчислення екологічного податку

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:

Пвс = ∑ (Мі х Нпі), (1)

і = 1,

де Мі  фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпі  ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за формулою:

Пвп = ∑ Мі х Нпі, (2)

і = 1,

де Мі - кількість фактично реалізованого палива і-того виду в тоннах (т);

Нпі  ставки податку в поточному році за тонну і-того виду палива у гривнях з копійками.

Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

Пс = ∑ (Млі х Нпі х Кос), (3)

i = 1,

де Млі  обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпі  ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками;

Кос  коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

Прв = ∑ (Нпі х Млі х Кт х Ко), (4)

і = 1,

де Нпі  ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів у гривнях з копійками;

Млі  обсяг відходів і-того виду в тоннах (т);

Кт  коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів наступний:

Ко  коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Суми екологічного податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), обчислюються платниками податку  експлуатуючими організаціями (операторів) атомних електростанцій, включаючи експлуатуючі організації (оператори) дослідницьких реакторів, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного об’єму радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного об’єму радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, та коригуючого коефіцієнта. за формулою:

АЕС = On х Н + (рнс х С1нс х V1нс + рв х С1в х V1в) +

+1/32 (рнс х С2нс х V2нс + рв х С2в х V2в), (5)

де АЕС  сума податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, обчислена за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

On  фактичний обсяг електричної енергії, виробленої за базовий податковий (звітний) період експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, кВт-год (для дослідницьких реакторів дорівнює 0);

Н  ставка податку, який справляється за електричну енергію, вироблену експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, що переглядається у разі потреби один раз на рік, визначена у пункті 247.1 статті 247 цього Кодексу, у гривнях за 1 кВт-год;

1/32  коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);

рв  коригуючий коефіцієнт для високоактивних відходів;

рнс  коригуючий коефіцієнт для середньоактивних та низькоактивних відходів;

Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів:

С1нс  собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

С1в  собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

С2нс  собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, у гривнях з копійками;

С2в  собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, у гривнях з копійками;

V1нс  фактичний об’єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів  для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V1в  фактичний об’єм високоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів  для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V2нс  фактичний об’єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів  для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V2в  фактичний об’єм високоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів  для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання).

Інші платники податку  суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії обчислюють суми податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Вартість здавання накопичених до 1 квітня 2009 року радіоактивних відходів для таких суб’єктів визначається за договорами між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з радіоактивними відходами.

Суми екологічного податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислюються платниками податку  виробниками радіоактивних відходів самостійно щокварталу на підставі ставок податку, наведених у пункті 248.1 статті 248 ПК, та пропорційно строку зберігання таких відходів понад установлений строк за формулою:

S зберігання = N х V х T зберігання, (6)

де S зберігання  сума податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислена за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал, у гривнях з копійками;

N  ставка податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:

V  фактичний об’єм радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, куб. метрів (куб. сантиметрів  для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

T зберігання  кількість повних календарних кварталів, протягом яких радіоактивні відходи зберігаються понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Механізм розрахунку земельного податку

Чинним законодавством передбачено два варіанти визначення розміру земельного податку.

1. За наявності грошової оцінки землі сума податкових зобов’язань визначається шляхом множення грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки на її розмір та на ставку податку, визначену в процентах від грошової оцінки землі.

2. У випадках відсутності грошової оцінки землі застосовуються фіксовані ставки плати за землю, встановлені у гривнях за одиницю площі земельної ділянки. При цьому податкові зобов’язання визначаються як добуток площі земельної ділянки на встановлену ставку з урахуванням коригуючи коефіцієнтів.

Розмір земельного податку залежить від цільового призначення земельної ділянки, її місця розташування та грошової оцінки земель. Під грошовою оцінкою розуміється капіталізований рентний дохід із земельної ділянки.

Земельна рента – особлива форма доходу від землі. Як економічна категорія виражає виробничі відносини, пов’язані з власністю на землю. Умовами виникнення земельної ренти є відмінності у родючості земель та їх місцерозташуванню по відношенню до ринків збуту. Капітали, що вкладаються у різні за такими умовами землі, не мають однакової продуктивності, внаслідок чого утворюється диференціальна земельна рента як різниця між індивідуальною і суспільною ціною виробництва. Розрізняють диференціальну земельну ренту І і ІІ. Перша є наслідком різної продуктивності однакових затрат капіталу на рівновеликих ділянках земель з різною родючістю або різним місце розташуванням. Друга – результат неоднакових додаткових затрат капіталу на одній і тій же земельній ділянці.

Об’єкт справляння

Грошова оцінка земельної ділянки

(за 1 га)

Ставка земельного податку

Розмір земельного податку

Площа земельної ділянки

х

х

=

Рис. 12.2. Механізм розрахунку земельного податку

Грошова оцінка проводиться Державним комітетом України з земельних ресурсів та його органами на місцях із залученням експертів, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації.

Розміри адвалерних ставок плати за землю встановлені у відсотках до грошової (кадастрової) оцінки земельних ділянок за 1 га землі.

Крім базових ставок, чинним законодавством встановлені спеціальні диференційовані ставки земельного податку, розмір яких залежить від призначення земель.

Для земель населених пунктів ставки встановлюються залежно від наявності грошової оцінки землі (рис. 12.3)

Рис. 12.3. Механізм встановлення ставок залежно від грошової оцінки землі

На сьогодні оцінку земель населених пунктів не завершено, а отже грошова оцінка конкретної земельної ділянки може бути не відома. Податок обчислюється виходячи з площі ділянки, до якої застосовуються ставки податку у розмірах, наведених у таблиці 12.1.

Таблиця 12.1