logo
КОМПЛЕКС_ПС_ 2011р

Тема 5. Податок на додану вартість

Основні поняття та терміни: податок на додану вартість, податок з обігу, специфічний акциз, універсальний акциз, споживання, податок з продажу, платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, оподатковуваний оборот, кумулятивний ефект, податкове зобов’язання, податковий кредит, бюджетне відшкодування, реєстр платників податку на додану вартість тощо.

План семінарського заняття:

  1. Сутність податку на додану вартість як форми універсального акцизу. Становлення ПДВ в Україні.

  2. Платники податку на додану вартість та особливості їх обліку.

  3. Об’єкти та база оподаткування ПДВ.

  4. Ставки ПДВ.

  5. Методика включення ПДВ в ціни товарів, робіт, послуг.

  6. Пільги з податку на додану вартість.

  7. Порядок обчислення податку. Облік податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ.

  8. Порядок сплати та подання податкових декларацій з податку на додану вартість.

  9. Порядок адміністрування видачі та погашення податкових векселів.

10.Порядок відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість.

11.Порядок адміністрування видачі та погашення податкових векселів.

Перелік питань до самостійної роботи:

    1. Порядок відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість.

    2. Порядок адміністрування видачі та погашення податкових векселів.

Індивідуально-консультаційна робота:

Індивідуальна робота з даної теми складається з розрахункової роботи та дослідження практичної ситуації.

Кожен студент вибирає свій варіант, номер якого повинен співпадати з його порядковим номером в журналі і обов’язково вказує його на титульній сторінці індивідуального завдання.

До виконання ситуаційних завдань висуваються наступні вимоги:

В визначений викладачем термін, виконана робота (задача з розв’язком та заповнена Декларації з податку на додану вартість і додатків до неї, а також відповідь на ситуаційне завдання) здається на перевірку викладачу.

Термінологічний словник:

Податок на додану вартість - багаторівневий податок, який стягується на всіх стадіях руху товарів від виробника до кінцевого споживача. Кожний учасник процесу його виробництва та реалізації сплачує податок відповідно до того, наскільки він збільшив вартість матеріальних ресурсів, що надійшли до нього. Об’єктом оподаткування є додана вартість, тобто різниця між вартістю вироблених товарів чи наданих послуг та вартістю матеріальних ресурсів, використаних у процесі їх виробництва чи надан­ня.

Переваги податку на додану вартість та необхідність уніфікації непрямого оподаткування в умо­вах стрімкого розвитку міжнародної торгівлі відіграли вирішальну роль у заміні податку з обороту іншим універсальним акцизом та його розповсюдженням у світі. Також цьому сприяло розширення Європейського Союзу, у фіскальному просторі якого справляння ПДВ є обов’язковим. За рахунок відрахувань від цього податку формується частина власних ресурсів спільного бюджету ЄС.

ПДВ є найбільш гармонізованим податком, що стягується на теренах держав-членів ЄС. Йото гармонізація є необхідною умовою функціонування внутрішнього ринку ЄС, забезпечення вільного руху товарів та послуг. Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість є базовим основоположним документом для дальшої гармонізації ПДВ в сучасних умовах функціонування єдиного внутрішнього ринку ЄС.

Нині ПДВ застосовують понад 135 країн світу. В Україні цей податок запроваджено Законом від 20 грудня 1991 року «Про податок на добавлену вартість». Недосконалість норм цього Закону зумовила необхідність прийняття 26 грудня 1992 року Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на до­бавлену вартість», який діяв до 1 липня 1997 року, коли Закон України «Про податок на додану вартість» набрав чинності. Починаючи з 1 січня 2011 року, справляння ПДВ регулюється нормами і положеннями Податкового кодексу України (розділ V «Податок на додану вартість», розділ XIX “Прикінцеві положення ”, підрозділи 2 та 3 розділу XX “Перехідні положення ”).