logo
КОМПЛЕКС_ПС_ 2011р

Особливості оподаткування в аграрному секторі економіки України

Основна ланка агропромислового комплексу – це низькодохідне сільське господарство, ведення якого залежить від природно-кліматичних чинників і має яскраво виражений сезонний, циклічний характер виробництва. Сільське господарство більш відстале за показником розвитку продуктивних сил порівняно з промисловістю, є відносно статичною сферою, яка повільніше адаптується до мінливих економічних і технологічних умов.

Забезпечення ефективного сільськогосподарського виробництва є одним із пріоритетних завдань системи державного регулювання економіки, вагомим знаряддям якого є податковий механізм. Саме інструментарій системи оподаткування покликаний стимулювати прискорений розвиток як окремих платників, так і галузей економіки, зокрема й сільськогосподарської галузі. Одним із перших кроків трансформації податкової системи було прийняття у 1998 році Закону України «Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників». Отже, державною допомогою сільгоспвиробникам є введення режиму спеціального оподаткування – фіксованого сільськогосподарського податку.

Фіксований сільськогосподарський податок являє собою альтернативну систему оподаткування щодо загальної. Його було запроваджено для зниження податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників в умовах, коли рівень їхньої платоспроможності з різних об’єктивних причин зменшувався.

Оскільки низка об'єктивних причин не дала змоги реформованому сільському господарству створити за період дії фіксованого сільськогосподарського податку міцну матеріально-технічну та фінансову базу для подальшого стабільного сільськогосподарського виробництва, то з метою вирішення проблем, що виникають із застосуванням даного податку та вдосконалення механізму його обчислення, такі положення запроваджено у главі 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України. Фіксований сільськогосподарський податок – це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

Окрім цього, платники фіксованого сільськогосподарського податку можуть обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарськими підприємствами на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку  для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Це значно спрощує механізм нарахування та сплати податків і, в свою чергу, стимулює розвиток малих форм аграрного виробництва, до яких належать і фермерські господарства.

Отже, основні завдання фіксованого сільськогосподарського податку полягають у наступному:

Фіксований сільськогосподарський податок має свої переваги та недоліки (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Переваги та недоліки фіксованого сільськогосподарського податку

ПЕРЕВАГИ

НЕДОЛІКИ

Суттєве зменшення кількості податків і обов’язкових платежів

Методологічний підхід до його запровадження, який унеможливлює застосування прибутку, праці, власності та ін. ресурсів як об’єктів оподаткування

Занадто простий розрахунок суми податку, яку потрібно сплатити

Фіксований сільськогосподарський податок не враховує і не залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства. Він повинен бути сплачений як при прибуткові діяльності підприємства, так при збитковості

Створено спеціальний пільговий режим оподаткування

Фіксований сільськогосподарський податок залежить не від результату господарської діяльності, а від розміру земельних площ

Фіксований сільськогосподарський податок не змінюється протягом установленого для його дії терміну

Відсутність необхідності податкового обліку доходів і витрат

Відсутність збору первинних документів

У той же час оподаткування за фіксованим сільськогосподарським податком ураховує специфіку і сезонність сільськогосподарського виробництва, оскільки сума податку, що підлягає сплаті, розподіляється протягом року нерівномірно (у І кварталі – 10%, у ІІ кварталі – 10%, ІІІ кварталі – 50%, ІV кварталі – 30%).

Одночасно стверджувати, що фіксований сільськогосподарський податок ефективніший, ніж інша система оподаткування не можна, тому що, крім цього податку, можна обрати загальнодержавну або спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку. Це пов’язано з тим, що при кожній системі оподаткування акцент робиться на різні бази оподаткування: при сплаті фіксованого сільськогосподарського податку – на площу сільгоспугідь і земель водного фонду, при сплаті єдиного податку – на суму виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), при загальній системі – на прибуток.