logo
КОМПЛЕКС_ПС_ 2011р

7. Порядок сплати та подання податкових декларацій з податку на додану вартість

До податкової звітності з податку на додану вартість відноситься:

- уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість/(скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної));

Платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму.

Платники податку - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають ви­могам спеціального режиму, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (спеціальну), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише операції, визначені пунктом 209.18 статті 209 Податкового кодексу.

Платники податку-переробні підприємства, які згідно із пунктом 1 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу застосовують особливий порядок сплати податку на додану вартість за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію перероб­ки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), подають податко­ву декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються установленого пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, ре­жиму з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які є відповідальними за нараху­вання та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники податку, подають розрахунок пода­ткових зобов’язань нарахованих отримувачем послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України.

Додатками до податкової декларації є:

  1. Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (додаток 1-Д1).

  2. Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2-Д2).

  3. Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток З-ДЗ)

  4. Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4-Д4)

  5. Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5-Д5).

  6. Довідка щодо здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (ст. 197 підроз. 2 розділу XX Кодексу) (додаток 6 - Д6).

  7. Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) необоротними активами між оподатковуваними та неоподатко­вуваними операціями (додаток 7 - Д7).

  8. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) (додаток 8 - Д8).

Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації (додаток 1-Д1) провадиться за умов будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг, що відбулася вже після їх постачання. У разі здійснення зазначеного коригування постачальник товарів/послуг виписує Розрахунок коригуван­ня кількісних і вартісних показників. Оригінал Розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця і обов’язково відображається у Реєстрі отриманих та вида­них податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням). Зокрема, у графах 7-12 Реєстру відображаються вартісні показники щодо коригування обсягів поставки товарів/послуг та сум по­даткового зобов’язання. На підставі цих даних у подальшому заповнюється рядок 8.1 податкової декларації з ПДВ.

У разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням йому покупцем коштів за товари/послуги або повернення товарів Розрахунок коригування виписується у день повернення неза­лежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.

Суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача на підставі виписаного/отриманого Розрахунку коригування підлягають відповідному коригуванню в одному звітному (податковому) періоді.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника ПДВ - постачальника при зміні компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої по­ставки, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з на­данням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, в тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Якщо покупець-неплатник ПДВ повертає раніше придбані й повністю оплачені товари у власність продавця, а останній компенсує повну грошову вартість зазначеного товару, то продавцем до податкової накладної, виписаної на поставку такого товару, складається Розрахунок коригування сум податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки. Після спливу терміну загальної позовної давності з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, платник податку-продавець таких товарів не може застосувати норми п. 192.1 ст. 192 Кодексу і зменшити податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Проведені коригування податкових зобов’язань на підставі виписаного (отриманого) Розрахунку ко­ригування повинні бути враховані у податковій декларації з податку на додану вартість. Збільшення або зменшення податкових зобов’язань чи податкового кредиту відображаються у рядку 8.1 чи 16.1 податкової декларації з ПДВ залежно від змісту операції.

При заповненні рядка 8.1 та/або рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ обов’язковим є подання Роз­рахунку коригування сум податку на додану вартість (додаток 1- Д1) до податкової декларації з ПДВ), який заповнюється у розрізі контрагентів, податкових накладних та Розрахунків коригування.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється цен­тральним органом державної податкової служби. Платники податку, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про спільну (сумісну) діяльність від _ №_ » та вказують назву договору. Платники податку, які ведуть окремий податковий облік щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за дого­ворами управління майном, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про управління майном» та вказують назву договору.

Декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у по­рядку визначеному законодавством.

При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі.

У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Податкова звітність повинна бути підписана:

- керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником і за особу, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

- фізичною особою-платником податків або його законним представником;

- особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

У разі подання податкової звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі податкова декларація повинна бути підписана електронним підписом зазначених вище осіб, зареєстрованим у встановленому порядку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Рекомендована література:

2, 35, 36, 37, 38, 40, 48, 49,50, 56, 57, 59; 67,71, 72, 76, 77, 80, 81.