Розв’язання:
Якщо враховувати, що процентні ставки не змінюються, то обидві облігації для інвестора абсолютно еквівалентні, ця сума складає:
1260000/(1+0,25)2 = 1260000/1,56 = 807692,3(грн.)
Вибравши річні облігації:
1 рік: 807692,3*(1+0,25)= 1009615,4 (грн.)
2 рік: 1009615,4*(1+0,25)= 1262019,25 (грн.)
При виборі трирічних облігацій до кінця 2-го року їх ціна:
126/(1+0,25)= 100,8 (грн.)
На 807692,3 грн. можна придбати
807692,3/64,5 = 12522 (шт.)
Продаж через два роки за ціною 100,8 грн. прибуток
100,8 * 12522 = 1262217,6 (грн.)
Понизивши процентні ставки через рік на 20% річних:
Річні облігації:
807692,3*(1+0,25)*(1+0,2) = 1211538,45 (грн.)
Трирічні облігації:
126/(1+0,2)*12522 = 1314810 (грн.)
Збільшивши процентні ставки через рік до 30% річних:
Річні облігації:
807692,3*(1+0,25)*(1+0,3) = 1312499,9 (грн.)
Трирічні облігації:
126/(1+0,3)*12522 = 97*12522 = 1214634 (грн.)
Висновок: таким чином, можна зробити висновок, що найдоцільніше буде інвестувати 50% засобів в річні облігації (1615384,6 грн.) і 50% в трилітніх (1615384,6 грн. або 6261 штук). В цьому випадку при змінах ставок прибутковості мета інвестування (отримати 1260000 грн.) буде досягнута [12].
Схема аналізу ризику
Схема аналізу ризику включає широкий спектр взаємопов'язаних проблем і різних етапів: ідентифікація факторів ризику, оцінка ризику, управління ризиком.
А) Ідентифікація факторів ризику.
Першим кроком оцінки ризику є виявлення найбільш серйозних джерел небезпеки (факторів ризику) та їх ранжування з метою визначення реальної загрози для людини та навколишнього середовища на основі побудови карт ризику; визначення порогів стійкості технічних і екологічних систем; використання імітаційного моделювання. Тут велику роль відіграють наукові дослідження. Саме представники фундаментальної науки звернули увагу широкої громадськості на такі глобальні екологічні проблеми, як можливість зміни клімату й озонового прошарку, значні генетичні наслідки антропогенного впливу на природу та людину.
Для ідентифікації небезпеки важливі прийоми апробації, відбору, моделювання поведінки різних хімічних сполук у середовищі, моніторингу та діагностики. При цьому першим постає питання - що являє собою ця небезпека, а при розрахунку ризику - яка його величина. Як правило, при характеристиці причин техногенних або екологічних катастроф виділяють фактори технічного, технологічного й організаційного характеру. Особлива увага приділяється людському фактору. Однак проблему ідентифікації факторів ризику слід розробити глибше. Причини катастроф варто шукати не тільки на мікро-, а й на макрорівні, аналізуючи весь комплекс протиріч, які виникають у народному господарстві та пов'язані з глибокою кризою в економіці, що супроводжується кризою практично в усіх сферах життя суспільства - екологічній, політичній, соціальній і духовній.
Б) Оцінка ризику.
Для оцінки ризику насамперед необхідно конкретизувати саме поняття "ризик". Під оцінкою ризику ми розуміємо комплекс дій, спрямованих не лише на оцінку, а й аналіз та ідентифікацію механізмів виникнення явищ, які виявляють сильний вплив на спосіб життя та стан здоров'я людини, з метою запобігання відхиленням, загрозам, шкоді, втратам тощо або протидії їх виникненню. Формальний опис ризику, як уже зазначалося, спирається на теоретико-ймовірний підхід .
В оцінці ризику можна виділити чотири основних напрямки. Перший - інженерний. Як правило, цей підхід є розрахунком імовірностей аварій. Oсновні зусилля спрямовуються на збір статистичних даних про аварії та пов'язані з ними викиди токсичних сполук у навколишнє середовище.
Другий - модельний. Розробляються математичні моделі процесів, які призводять до небажаних наслідків для людини та навколишнього середовища при використанні шкідливих хімічних сполук.
Третій - експертний. При використанні перших двох підходів для оцінки ризику часто зустрічаються випадки, коли недостатньо статистичних даних або не зовсім зрозумілі деякі принципові залежності. Тоді єдине джерело даних - експерти. Перед ними ставиться завдання ймовірнісної оцінки тих чи інших подій, пов'язаних із аналізом ризику.
Четвертий - соціологічний. За допомогою цього методу визначають сприйняття населенням і його окремими групами того чи іншого ризику . Широко відомі дослідження, в яких визначалась оцінка ризику для різних видів діяльності, що давалася людьми під час соціологічного опитування. Були виявлені цікаві явища. Наприклад, люди віддають перевагу добровільному ризику (наприклад, альпінізм, куріння) перед примусовим. Охочіше йдуть на ризик, якщо вони можуть на нього впливати.
На думку багатьох дослідників, важливу роль у сучасній оцінці індивідуального сприйняття ризику відіграють географічні та соціальні фактори, культурні традиції і психологія конкретних груп населення. Врахування географічного фактору спочатку передбачало реакцію людини на природні небезпеки, стихійні лиха, характерні для даного регіону. Нині рамки таких спостережень розширились і враховують наслідки розвитку техніки та технологій.
Дослідження показали, що індивідуальне сприйняття ризику тісно пов'язане із соціальним статусом і культурними традиціями населення. За спостереженнями соціологів, при існуванні загрози люди виробляють для себе певну стратегію поведінки, яка зменшує в них почуття невизначеності та страху. Тому при розбіжності існуючих оцінок ризику його образ навіть при наявності доказів існування з великими труднощами зникає із свідомості людей. Коли у людей ще не склалася думка, спостерігається протилежна ситуація - вони терпляче ставляться до формулювання проблеми. Спостереження показують, що інформація про ризик, подана в різних формах (наприклад, дані про смертність або, навпаки, виживання), здатна змінити індивідуальне сприйняття ризику та вчинки людей .
Розглядаючи всі чотири підходи до оцінки ризику, слід зауважити, що вони мають різні галузі застосування та не позбавлені недоліків.
Оцінка ризику, тобто прогнозування технологічних і екологічних катастроф у регіонах, - ключова ланка визначення рівня екологічної безпеки. Попередня робота в цьому напрямку має ряд переваг порівняно з іншими методами оцінки безпеки держави. По-перше, цілком реально отримати кількісну оцінку очікуваного збитку; по-друге, є можливість порівняти та врахувати ризик від усіх можливих факторів, а також дати комплексну оцінку ризику.
В) Управління ризиком.
Стратегія управління ризиком може грунтуватися на виборі рівня ризику в межах від мінімального (який вважається досить малим) до максимально допустимого. Так, у Нідерландах при плануванні промислової діяльності, разом із географічними, економічними та політичними картами, використовуються й карти ризику для території країни. Щоб побудувати промислове підприємство та ввести його в експлуатацію, конструкторам необхідно кількісно визначити рівень ризику від його експлуатації і обгрунтувати його прийнятність. При ліцензуванні нового підприємства додатково вимагається карта ризику району, де розташовується це підприємство. Таким чином, мінімізується збиток і досягається компроміс між необхідністю витрат на підвищення екологічної безпеки й очікуваною вигодою.
Основою для побудови карт ризику має бути аналіз спільного прояву в просторі та часі екзо- і ендогенних катастрофічних процесів і картографування окремих видів небезпек. При цьому необхідно вивчати природні й антропогенні фактори ризику з урахуванням стійкості території, поєднуючи геологічні та екологічні карти. В міру накопичення інформації прийняті в перших варіантах карт ризику якісні характеристики можуть бути перетворені в кількісні. Кінцевий результат побудови карт ризику - його оцінка та виділення на картах природного потенціалу, тобто здатності ландшафту даної території до самовідновлення після антропогенного чи стихійного лиха. Концепція ненульового ризику вимагає не тільки вивчення факторів і джерел підвищеного ризику, а й передбачення ходу подій, оцінки наслідків природних і технологічних катастроф. Знаючи ймовірність таких катастроф і очікувану величину втрат, можна уникнути в ряді випадків важких катастроф, знаходячи альтернативні рішення, послабити їх силу, передбачити ефективні компенсаційні механізми. [8]. Аналіз ризику під час прийняття управлінських рішень представлено на рис. 9.1.
Рис.9.1. Аналіз ризику під час прийняття управлінських рішень
Коли говорять про необхідність урахування ризику в певному виді економічної діяльності (певному проекті), мають на увазі інтереси суб'єктів, котрі беруть у ньому участь: замовника, інвестора, виконавця (підрядника) чи продавця, покупця, а також страхову компанію.
Для аналізу ризику використовують критерії, запропоновані, зокрема, відомим американським експертом Б. Берлімером:
збитки від ризику незалежні один від одного;
збитки за одним напрямком із „портфеля ризиків” не обов'язково збільшують ймовірність збитків за іншим (за виключенням форс- мажорних обставин);
максимально можливі збитки не повинні перевищувати фінансових можливостей суб'єктів, що беруть участь у даному виді економічної діяльності.
Нижче приведена схема логічного процесу аналізу ризику під час прийняття управлінських рішень.
Аналіз ризику проводять у такій послідовності:
визначення внутрішніх та зовнішніх чинників, що збільшують чи зменшують ступінь певного виду ризику;
аналіз виявлених чинників;
оцінювання певного виду ризику за двома підходами:
визначення фінансової доцільності (ліквідності);
визначення економічної доцільності (ефективності вкладених засобів);
встановлення допустимого ступеня ризику;
аналіз окремих операцій щодо обраного ступеня ризику;
розробка заходів щодо зниження ступеня ризику [5].
Приклад 1. Дослідження проблеми ризику здійснюється на прикладі канадської ферми, що має зерновий виробничий напрям. Земельна площа ферми становить 516,72 га, з яких 461 га придатні для обробітку і засіяні зерновими. Авансований капітал ферми, тобто її активи, становить 725 тис. дол., у тому числі власний капітал — 225 і позичковий капітал — 500 тис. доларів. Велика частка позичкового капіталу в активах пояснюється тим, що фермером два роки тому був взятий кредит під заставу землі для купівлі додаткової площі землі і нових сільськогосподарських машин.
Для даної ферми причиною ризику є коливання цін на зерно, на ресурси, які вона купує, та можливі коливання рівня врожайності. Високий врожай, низькі ціни, добра виручка за продану продукцію, сприятлива погода, раптове поширення шкідників чи хвороб — це лише деякі приклади сприятливих і несприятливих подій, що можуть статися. Слід звернути увагу і на те, що ферма має дуже високу заборгованість, а це означає, що існує істотне джерело фінансового ризику.
Для того щоб зрозуміти, перед яким рівнем ризику стоїть ферма та якою буде віддача від інвестицій, необхідно спочатку визначити рівень підприємницького ризику. Для цього потрібно проаналізувати, як коливаються врожайність зернових на фермі та ринкові ціни на зерно. Слід пам’ятати, що рівень ризику та прибутковість інвестицій будь-якого підприємства, в тому числі і аграрного, можна визначити за допомогою фінансових результатів його діяльності, що містяться у фінансових звітах про прибутки та збитки. Водночас важливою є інформація, що міститься в балансі підприємства, зокрема про його активи (авансований капітал), заборгованість та власний капітал.
Припустімо, що у звітному році фермою досягнуті такі фінансові результати
ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ І ЗБИТКИ ФЕРМИ ЗА ЗВІТНИЙ РІК
Економічна характеристика
Виручка від реалізації | Сума, доларів |
зерна | 200322 |
Іншої продукції | 1176 |
Всього виручки | 201498 |
прибуток | 42663 |
Витрати | Сума, доларів |
На насіння та обробіток землі | 30500 |
На пальне і ремонт техніки | 20335 |
Проценти за довгостроковий банківський кредит | 50000 |
амортизація | 34000 |
Заробітна плата фермера і найманих працівників | 24000 |
Всього витрат | 158835 |
Як бачимо, дохід ферми формується переважно за рахунок виручки від реалізації зерна. Це був основний вид діяльності ферми у звітному році. Тепер простежимо за інформацією, що міститься в балансі ферми.
БАЛАНС ФЕРМИ НА 1 СІЧНЯ НАСТУПНОГО ЗА ЗВІТНИМ РОКУ АКТИВИ
Поточні активи | Сума, доларів |
Гроші(готівка) | 5000 |
Розрахунки з дебіторами | 20000 |
Страхові платежі | 15000 |
Виробничі запаси | 10000 |
Готова продукція | 50000 |
Всього поточних активів | 100000 |
Постійні активи |
|
земля | 400000 |
будівлі | 50000 |
Машини і обладнання | 175000 |
Всього постійних активів | 625000 |
Всього активів | 725000 |
ПАСИВИ
показник | Сума, доларів |
Довгостроковий банківський кредит | 500000 |
Всього заборгованості | 500000 |
Власний капітал | 225000 |
Всього пасивів | 725000 |
З наведених даних видно, що активи на суму 725 тис. дол. були профінансовані за рахунок заборгованості (500 тис. дол.) та власного капіталу (225 тис. дол.).
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту украіни
- Донецьк ДонДуу 2012
- Структура дисципліни «фінансовий аналіз» 4
- Література
- Передмова
- Структура дисципліни «фінансовий аналіз»
- Заліковий модуль 1. Теоретичні засади, сутність і методи фінансового аналізу Змістовий модуль 1. Значення і теоретичні засади фінансового аналізу
- Місце і роль фінансового аналізу в системі економічного аналізу
- 1.2. Мета і задачі фінансового аналізу
- Мета фінансового аналізу в залежності від різних партнерських груп, зацікавлених в його результатах
- Класифікація методів і прийомів економічного аналізу
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Види й напрямки економічного аналізу
- 1.5. Фінансовий стан підприємства як об’єкт фінансового аналізу
- Що треба розуміти під терміном «аналіз фінансово-господарської діяльності»?
- Змістовий модуль 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- 2.1. Основні джерела інформації
- 2.2. Принципи складання фінансової звітності
- 2.3. Користувачі результатами фінансового аналізу
- Цілі фінансового аналізу для різних груп користувачів
- 2.4. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
- 2.5. Прийоми, методи і моделі аналізу фінансової звітності
- Основні методи аналізу фінансової звітності
- Заліковий модуль 2. Детальний аналіз деяких сторін діяльності підприємства Змістовий модуль 3. «Аналіз майна підприємства»
- 3.1. Аналітична характеристика майна підприємства, його структура і класифікація
- Аналіз динаміки та структури майна підприємства
- Структура активів підприємства на кінець року
- Розв’язання:
- Процес розрахунку активів підприємства
- 3.3. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- 3.4. Загальна оцінка вартості майна
- Загальна оцінка вартості майна підприємства, грн.
- Оцінка складу майна підприємства за структурними складовими, грн.
- Показники зносу основних засобів
- Розв’язання:
- Розрахунок показників зносу основних засобів
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Змістовий модуль 4. Аналіз оборотних активів
- 4.1.Сутність оборотного капіталу і класифікація оборотних коштів.
- Загальна класифікація оборотних активів
- Процес руху обігових коштів
- 4.2.Кругообіг оборотних коштів та показники оборотності оборотного капіталу
- Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
- Розв’язання:
- 4.3.Методи визначення потреби в оборотних коштах.
- Розв’язання:
- 4.4.Джерела формування оборотних активів та їх середній показник
- Розв’язання:
- 4.5. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- Змістовий модуль 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємств
- 5.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємств
- Класифікація капіталу підприємства
- Аналіз структури капіталу підприємства
- Шаховий баланс підприємства
- Різницевий шаховий баланс підприємства
- 5.4. Аналіз власного капіталу підприємства
- Функції власного капіталу
- Структура власного капіталу підприємства
- 5.5. Аналіз позикового капіталу підприємства
- Довгострокові зобов’язання
- Поточні зобов’язання
- Змістовий модуль 6. Аналіз грошових потоків
- 6.1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
- 6.2. Аналіз просування грошових коштів
- Основні показники,які використовуються при аналізі грошових потоків
- 6.3. Аналіз дебіторської заборгованості та оцінка оборотності дебіторської заборгованості
- 6.4. Оптимізація грошових потоків підприємства
- 1. Синхронізація грошових потоків.
- 2. Прискорення процесу надходження грошей.
- 3. Контроль за витратами грошових коштів.
- 4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів.
- Заліковий модуль 3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств
- 7.1. Поняття платоспроможності та ліквідності
- Розкриття поняття «платоспроможність» різними вченими
- 7.2. Розрахунок показників ліквідності
- Оцінка динаміки основних показників ліквідності
- 7.3. Розрахунок показників платоспроможності
- Оцінка динаміки платоспроможності підприємства (у частках одиниці).
- 7.4. Аналіз ліквідності балансу підприємства
- Аналіз ліквідності балансу пат «Азовзагальмаш»
- 7.5. Шляхи підвищення рівня ліквідності підприємства
- Розв’язання:
- Варіант 8. «Аналіз фінансової стійкості підприємства»
- 8.1. Значення фінансової стійкості
- 8.2. Чинники, що впливають на фінансову стійкість
- 8.3. Види фінансової стійкості
- 8.4. Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства
- Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)
- Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства при приватизації
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Класифікація типу фінансового стану підприємства
- 8.5. Особливості організації та управління фінансовою стійкістю на підприємстві
- Змістовий модуль 9. Аналіз кредитоспроможності підприємств
- Сутність кредитоспроможності і класифікація ризиків
- Розв’язання:
- Методи аналізу ризику
- Розв’язання:
- 9.4. Способи зниження ризику
- Розв’язання:
- 9.5. Оцінювання кредитоспроможності підприємства
- Розв'язання:
- Змістовий модуль 10. Аналіз ділової активності підприємства
- 10. 1. Сутність та характеристика ділової активності
- 10.2. Показники ділової активності підприємства
- Показники ділової активності підприємства
- 10.3. Оцінка основних показників ділової активності підприємства
- Показники ділової активності пат «Галактон»
- 10.4. Рейтингова оцінка підприємства
- Вихідні дані для рейтингової оцінки
- Рейтингова оцінка методом еталонного підприємства
- Заліковий модуль 4. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 11. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємств
- Сутність, показники прибутку та рентабельності, що використовуються у фінансовому аналізі
- 11.2. Значення прибутку й задачі аналізу прибутку
- Розв’язання:
- 11.3. Аналіз оподатковуваного прибутку
- Вплив чинників на зміну суми оподатковуваного прибутку
- 11.4. Аналіз податків з прибутку
- 11.5. Аналіз формування чистого прибутку
- 11.6. Аналіз розподілу чистого прибутку
- Дані про використання чистого прибутку, млн. Грн.
- Розрахунок впливу факторів першого рівня на розмір відрахувань в фонди підприємств
- 11.7. Економічна характеристика показників рентабельності
- 11.8. Джерела інформації, які використовуються для аналізу прибутку та ренбальності
- Задача 1
- Задача 2
- Розв’язання:
- Задача 3
- Розв’язання:
- 3. Єщенко о. Витрати виробництва. Прибуток. [електронний ресурс] / Олександр Єщенко //.Сучасна економіка http://library.If.Ua/book/64/4660.Html
- Змістовий модуль 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства
- 12.1. Сутність і класифікація інвестицій
- 12.2. Загальна характеристика аналізу інвестиційної діяльності підприємства
- 12.3. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- Розвязання:
- Розвязання:
- Розвязання:
- 12.4. Ефективність реальних інвестицій
- Оцінка терміну окупності
- Розвязання
- Статистичні дані компанії
- Мрv проектів
- Ймовірності станів галузі
- Можливий npv
- 12.5. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
- Розрахункові дані амортизованої собівартості інвестиції з премією
- Змістовий модуль 13. Комплексне оцінювання фінансового стану
- 13.1. Сутність, мета і значення комплексного фінансового аналізу
- 13.2. Показники комплексного аналізу фінансового стану
- 13.3. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка підприємств
- Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності
- Фінансова ситуація 1
- Завдання
- Фінансова ситуація № 2
- Завдання
- Висновки