5.5. Аналіз позикового капіталу підприємства

Важливим джерелом формування капіталу підприємства є позикові фінансові ресурси кредитних установ на довгостроковій та короткостроковій основі. Довгострокові кредити залучаються підприємствами для фінансування необоротних активів, а короткострокові – на покриття тимчасового дефіциту платіжних засобів [2].

У процесі фінансового аналізу стану позичкових фінансових ресурсів здійснюються дослідження:

величини залучених фінансових ресурсів з кредитних установ за абсолютними і відносними показниками в порівнянні з власним капіталом та іншими джерелами формування капіталу;

дотримання запланованих строків повернення кредитів;

рівня процентної ставки та її зміни

цільового використання кредитів;

заставних ризиків позичальника і третіх осіб, які гарантують повернення позичок;

ефективність вкладення фінансових ресурсів з позичкових джерел в активи підприємства.

Джерелом формування поточних зобов’язань підприємства є комерційний кредит за окремими різновидами (табл. 5.9).

Таблиця 5.9

Характеристика джерел формування поточних зобов’язань підприємства

За допомогою фінансового аналізу досліджують стан джерел поточних зобов’язань щодо:

забезпечення заборгованості з фінансових ресурсів векселями;

вартості залучення капіталу;

виявлення порушень строків виконання платіжних зобов’язань;

рівня залежності підприємства від джерела фінансових ресурсів;

ризиків застави майна за одержані фінансові ресурси;

можливих втрат грошових потоків підприємства від одержаних авансів;

додаткових витрат за прострочене залучення капіталу.

Завдяки аналізу робиться висновок про здатність підприємства обслуговувати свої фінансові ресурси, які формуються з різних джерел та забезпечувати потребу господарської діяльності в активах.

Аналізуючи ефективність формування капіталу підприємства, здійснюють порівняльну оцінку загальних витрат, необхідних для авансування коштів в господарську діяльність.

Залучення того чи іншого джерела формування капіталу з метою розміщення його в активах пов’язано з певними витратами щодо виплати дивідендів, процентів та інших зобов’язань. Сума витрат являє собою величину зобов’язань, що бере на себе підприємство за використання фінансових ресурсів [1].

Загальна вартість залучення фінансових ресурсів у господарську діяльність визначається, виходячи з інвестиційної політики підприємства щодо формування власного і позикового капіталу.

Згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» зобов'язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Відповідно до П(С)БО 11. «Зобов'язання» з метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов 'язання (рис. 5.4).

Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» зобов'язання класифікуються як поточні, якщо вони будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців починаючи з дати балансу. Усі інші зобов'язання вважаються довгостроковими [1].