9.5. Оцінювання кредитоспроможності підприємства

Кредитоспроможність підприємства оцінюється перед наданням позики, а далі щоквартально на основі показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, результати фінансової діяльності, а також наявність чи відсутність у минулому році кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позик.

Аналіз кредитоспроможності проводиться з метою отримання інформації для прийняття рішення про можливості й умови надання позики. Глибина аналізу залежить від наявності або відсутності в минулому кредитних відносин банку з конкретним позичальником, від результатів його фінансово-господарської діяльності, обсягу та строків надання кредиту. В умовах ринкової економіки кредитоспроможність клієнта-позичальника є базовою характеристикою, яка визначає можливість встановлення кредитних відносин між банком та контрагентом.

Оцінка кредитоспроможності клієнтів банку має ґрунтуватися на певних умовах, котрими передбачається:

забезпечення її достовірності шляхом використання всіх необхідних інформаційних даних, визначення широкого кола показників, які всебічно характеризують діяльність позичальника, диференційований підхід до оцінки кредитоспроможності щодо кожної групи позичальників при наданні їм різних видів кредитів,

забезпечення поточної та прогнозованої оцінки кредито­спроможності клієнтів,

використання сучасних наукових методів, моделей, зарубіжного досвіду і вітчизняної практики проведення такої оцінки,

залучення у разі необхідності висококваліфікованих експертів, упровадження сучасних інноваційних технологій оцінювання тощо.

Інформаційною базою, покликаною забезпечити процес оцінки кредитоспроможності клієнтів банку, можуть бути:

матеріали, отримані безпосередньо від позичальника (його звітність), кредитна історія підприємства;

відомості, які при необхідності можуть бути одержані із зовнішнього оточення клієнта (постачальників, кредиторів, покупців продукції, обслуговуючих банків), а також матеріали державних органів та зовнішніх аудиторів (галузеві аналітичні дослідження, статистична інформація,

аудиторські висновки, результати перевірок державними органами) [10].

Перелік елементів кредитоспроможності позичальника і показників, які її характеризують, залежить від цілей аналізу, видів кредиту, стану кредитних відносин банку з конкретним клієнтом, результатів господарсько-фінансової діяльності останнього, а також від наявного забезпечення. Причому кожен банк розробляє власну систему оцінки, виходячи з особливостей кредитної політики, технологічних можливостей, спеціалізації банку, конкретних умов договору, пріоритетів у роботі, місця на ринку, конкурентоспроможності, стану взаємовідносин із клієнтами, рівня економічної та політичної стабільності в державі тощо.

Для оцінювання фінансового стану підприємства враховуються показники його діяльності:

обсяг реалізації продукції;

прибутки і збитки;

рентабельність;

ліквідність;

грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

склад і динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості.

А також:

ефективність управління підприємством;

наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства;

ринкова позиція підприємства.

Для підприємства, що отримує кредит, важливо знати, на які показники банк звертатиме особливу увагу. До них належать такі:

Фінансові коефіцієнти дають можливість оцінити фінансовий стан і ефективність роботи підприємства.

У науково-практичній літературі здебільшого виокремлюють кількісні та якісні критерії кредитоспроможності. Кількісні критерії пов'язані з оцінкою поточного та перспективного фінансового стану позичальника, а якісні виявляються на основі оцінки менеджменту підприємства та його ситуації на ринку факторів виробництва і збуту продукції.

Основними показниками кредитоспроможності клієнтів є: коефіцієнт загальної ліквідності, абсолютної ліквідності, автономії, фінансування, маневреності.

Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує можливість погасити поточні зобов'язання по кредитах і розрахунках за рахунок обігових активів, тобто є співвідношенням між усіма оборотними активами і сумою поточних зобов'язань (›1).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується шляхом ділення сум коштів підприємства (в касі, на розрахунковому, валютному рахунку) і короткострокових фінансових вкладень (›0). Він показує, наскільки терміново короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами.

Коефіцієнт автономії (платоспроможності) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність (> 0.5).

Коефіцієнт фінансування розраховується як відношення залучених та власних засобів і свідчить про фінансову стабільність підприємства і незалежність від зовнішніх джерел фінансування (< 1).

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу і показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточних діяльності, тобто вкладена в обігові засоби, а яка - капіталізована (›0).

Отже, кредитоспроможність - це наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Інакше кажучи - це здатність підприємства в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. [10].

Приклад 1. Визначити коефіцієнт забезпеченості боргів (КзЛ), якщо за даними балансу підприємства на 1 січня поточного року сума власного капіталу становить 540 тис. грн. Довгострокові зобов'язання — 340 тис. грн, поточні зобов'язання — 260 тис. грн.