2.3. Користувачі результатами фінансового аналізу

Основне призначення фінансової звітності – надати внутрішнім та зовнішнім користувачам правдиву і достовірну інформацію про майновий та фінансовий стан підприємства, про фінансові результати та ефективність господарювання за звітний період.

Зміст звітності повинен бути таким, щоб наведені дані за своєю структурою і поданням були зрозумілі не тільки для бухгалтерів, економістів, а й для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Фінансова звітність задовольняє інформаційні потреби користувачів щодо:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

забезпеченості зобов’язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень [1].

Користувачами фінансової звітності є фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Усіх споживачів бухгалтерської, а відповідно, і фінансової звітності умовно можна поділити на 2 групи:

внутрішні (або «свої») - вищі органи, власники, трудові колективи;

зовнішні (або «чужі») - органи виконавчої влади та інші користувачі[2].

Серед внутрішніх користувачів інформаційних ресурсів фінансової звітності господарюючих суб'єктів, які виконують функції менеджменту і безпосередньо зацікавлені в їх ефективній діяльності можна виділити: власників, виконавчі органи управління і трудовий колектив підприємств[11].

Крім того, фінансова звітність є ланкою між підприємством і зовнішнім середовищем. Метою надання підприємством звітності зовнішнім користувачам в умовах ринку є одержання додаткових фінансових ресурсів на фінансових ринках. Відповідальність за забезпечення ефективного зв’язку між підприємством і фінансовими ринками несуть фінансові менеджери вищої управлінської ланки підприємства. Так як рішення зовнішніх користувачів за інших рівних умов приймаються на основі обмеженого кола показників фінансової звітності, то ці показники знаходяться в центрі уваги фінансового менеджера і є кінцевим етапом в ході оцінки впливу прийнятих управлінських рішень на фінансовий стан підприємства.

У показниках фінансової звітності також зацікавлене широке коло зовнішніх користувачів, яких можна поділити на три групи.

До першої групи належать користувачі інформації, які безпосередньо зацікавлені в ефективній господарській діяльності підприємств, зокрема:

потенційні інвестори;

позикодавці;

кредитори;

споживачі об'єктів господарської діяльності підприємств;

громадськість;

органи державної податкової служби.

До другої групи зовнішніх користувачів інформації фінансової звітності належать ті суб'єкти, які мають не прямий інтерес до фінансового стану респондентів, а використовують її показники для оцінки економічної політики держави та прийняття управлінських рішень в сфері регулювання діяльності економічних систем. Зокрема, це:

державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

органи державної статистики;

місцеві органи державної влади.

До третьої групи зовнішніх користувачів належать ті суб'єкти, які не мають фінансового інтересу до респондентів. Вони, використовуючи інформаційні ресурси фінансової звітності, здійснюють задоволення власних потреб або визначають її як об'єкт господарської діяльності. До перших можна віднести науково-дослідні установи і навчальні заклади освіти, до других - аудиторів і суб'єкти господарювання з надання інформаційних послуг [7].

Користувачі результатами фінансового аналізу представлені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Користувачі результатів фінансового аналізу

У кожного з користувачів і партнерів по бізнесу є свої інтереси і критерії оцінки (табл. 2.3) [1].

Таблиця 2.3