4.2.Кругообіг оборотних коштів та показники оборотності оборотного капіталу

Оборотні кошти знаходяться в постійному русі. Кругообіг капіталу охоплює три стадії: заготівельну, виробничу і збутову.

Будь-який бізнес починається з деякої суми готівкових грошей, які вкладаються в певну кількість ресурсів для виробництва.

На стадії виробництва ресурси втілюються в товар, роботи або послуги. Результатом цієї стадії є перехід оборотного капіталу з виробничої форми в товарну.

Після реалізації виробленого продукту оборотний капітал з товарної форми знову переходить в грошову. Розміри початкової суми грошей і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) не збігаються за величиною. Отриманий фінансовий результат бізнесу (прибуток або збиток) пояснює причини розбіжності (рис. 4.3.) [3].

Гроші

Рис.4.3.Стадії кругообігу оборотних коштів.

Сума оборотних коштів, що знаходиться в розпорядженні підприємства повинна бути досить великою, щоб процес кругообігу не переривався. У той же час, наявність надлишків оборотних коштів негативно позначається на результатах його діяльності.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві.

Час повного кругообігу оборотних коштів називається часом (періодом) обороту оборотних коштів. Час (тривалість) обороту прийнято називати оборотністю у днях. Цей показник визначають за формулою:

де Д - число днів у даному періоді (360, 90, 30);

Коб - коефіцієнт оборотності.

Час (тривалість) обороту оборотних засобів являє собою один з показників оборотності . Іншим показником оборотності служить коефіцієнт оборотності.

Коефіцієнт оборотності - це кількість оборотів, яке здійснюють оборотні кошти за певний період; його розраховують за формулою:

де Р - обсяг реалізованої продукції за розглянутий період;

ОБС - середня сума оборотних коштів за той же період.

Цей показник свідчить про раціональне, ефективне чи, навпаки, неефективне використання оборотних коштів (лише за умов зіставлення даних за кілька років і виходячи з динаміки коефіцієнта).

Після підстановки в формулу відповідних величин можна отримати для показника оборотності розгорнуте вираз:

На кожній стадії кругообігу оборотних коштів можна визначати приватну оборотність кожного елемента оборотних коштів:

Приватні показники оборотності можна розрахувати за особливим обігом. Особливим оборотом для матеріальних запасів є їх витрата на виробництво, для незавершеного виробництва - надходження товарів на склад, для готової продукції - відвантаження, для відвантаженої продукції - її реалізація [7].

Загальна оборотність характеризує інтенсивність використання оборотних коштів у цілому по усіх фазах кругообігу, не відбиваючи особливостей кругообігу окремих елементів чи груп оборотних коштів . У показнику загальної оборотності ніби нівелюється процес поліпшення чи уповільнення оборотності засобів в окремих фазах.

Розглянуті вище взаємозалежні показники оборотності відбивають загальну оборотність оборотних коштів. Для виявлення конкретних причин зміни загальної оборотності обчислюється показник часткової оборотності оборотних коштів.

Часткова оборотність відбиває ступінь використання оборотних коштів у кожній окремій фазі кругообігу, у кожній групі, а також по окремих елементах оборотних коштів. Оборотність оборотних коштів за окремими видами (сировина, матеріали, паливо тощо), обчислювана при розрахунку нормативів власних оборотних коштів , визначається за тими ж формулами, виходячи з залишків цих видів товарно-матеріальних цінностей (Со) і обороту по витраті їх за відповідний період. Так, за оборот (Т) для визначених видів виробничих запасів приймається не обсяг товарної продукції, а витрата конкретного виду оборотних коштів у процесі виробництва за відповідний період.

У результаті прискорення оборотності визначена сума оборотних коштів вивільняється.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів відбувається тоді, коли фактичні залишки оборотних коштів менші за норматив чи залишки оборотних коштів за попередній (базовий) період при збереженні чи збільшенні обсягу реалізації за цей період. При централізованій системі управління кошти, що вивільнилися з обороту, передавалися керівній організації. З проведенням приватизації й акціонування, повністю вивільнившись, оборотні кошти можуть бути спрямовані самою організацією на подальше розширення виробництва, освоєння нових видів виробів, поліпшення системи постачання і збуту й на інші заходи удосконалення підприємницької діяльності [9].

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається у тих випадках, коли прискорення оборотності оборотних коштів відбувається одночасно з ростом обсягу виробництва. Вивільнені при цьому кошти не можуть бути вилучені з обороту, тому що поміщені в запаси товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують зростання виробництва. Відносне вивільнення оборотних коштів , як і абсолютне, має єдину економічну основу і значення, тому що означає для суб'єкта господарювання додаткову економію коштів .

Прискорення оборотності і вивільнення в результаті цього оборотних коштів у будь-якій формі дозволяє організації направити їх за своїм розсудом на розвиток підприємницької діяльності й обійтися без залучення додаткових фінансових ресурсів [6].

Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршання. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників та ін.

Аналіз оборотності оборотних коштів підприємства робиться за допомогою таблиці (табл. 4.1.), що складається за даними форми 1 та форми 2.

Приклад 2. Зробити аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період за допомогою данних приведених в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3.