10.3. Оцінка основних показників ділової активності підприємства

Однією із сучасних характеристик діяльності підприємства є його ділова активність. Ділова активність – це інтегрована категорія, яка являє собою багатоаспектну діяльність, що охоплює весь спектр зусиль, спрямованих на виробничу та комерційну діяльність, успішність (віддачу) вкладених зусиль, ресурсів, ефективність менеджменту, а також на просування підприємства (фірми) на ринках продукції, праці, капіталу.

Загальним критерієм оцінки ділової активності підприємства є економічна ефективність як відносний показник, що порівнює отриманий ефект з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту [12].

Основними вимогами до формування кола показників для оцінки ділової активності є: цільова орієнтованість, об'єктоорієнтованість, комплексність, системність, збалансованість, мінімальність складу та максимум інформативності.

Задача полягає у виборі низки коефіцієнтів, які найбільшою мірою відображають сутнісну характеристику категорії ділової активності за визначеними критеріями.

Показники групи ефективності визначають рівень напруженості діяльності і розкриваються через декілька підгруп:

підгрупа показників ефективності використання виробничих ресурсів: виробіток (продуктивність праці), фондовіддача;

підгрупа показників ресурсовіддачі: віддача основних виробничих засобів і нематеріальних активів, коефіцієнт ділової активності (показник ресурсовіддачі), коефіцієнт стійкості економічного зростання;

підгрупа показників оборотності виробничих ресурсів: оборотність оборотних активів, оборотність капіталу (майна); оборотність власного капіталу, оборотність виробничих запасів, оборотність дебіторської заборгованості, оборотність авансованого капіталу, тривалість операційного циклу;

підгрупа показників рентабельності підприємства: рентабельність капіталу (майна), рентабельність власного капіталу, період окупності власного капіталу;

підгрупа показників рентабельності продукції (або ефективності управління): рентабельність чистого прибутку, рентабельність реалізації продукції, рентабельність всіх видів діяльності, рентабельність валового прибутку.

Оцінка стану ділової активності підприємства передбачає аналіз інтенсивності використання оборотних (поточних) активів. Критерієм ступеню використання оборотних активів є мінімізація авансованих оборотних засобів, що забезпечує отримання здобуття високих виробничих і фінансових результатів діяльності підприємства.

Загальна оберненість усіх засобів складається з часткових показників оберненості окремих елементів цих засобів [11].

Розглянемо показники, що характеризують ділову активність.

1. Коефіцієнт загальної оберненості капіталу (Кзок) обчислюється як відношення виручки від реалізації (ВР) до середньої вартості капіталу за певний період (ЗК).

Цей показник відображає швидкість обороту (кількість оборотів за період) загального капіталу підприємства. Його зростання означає прискорення кругообігу засобів підприємства або зростання цін.

2. Коефіцієнт оберненості мобільних засобів (Ком) – відношення виручки від реалізації до середньої за період величини мобільних засобів (запаси та витрати, грошові кошти, розрахунки, інші оборотні активи) по балансу (МобК).

Даний коефіцієнт показує швидкість обороту всіх мобільних (як матеріальних. Так і нематеріальних) засобів підприємства. Зростання цього показника характеризується позитивно, якщо він збігається із зростанням коефіцієнта оберненості матеріальних оборотних засобів, і негативно, якщо коефіцієнт оберненості мобільних засобів зменшується [15].

3. Коефіцієнт оберненості матеріальних оборотних коштів (Комз) – відношення виручки від реалізації до середньої за перід вартості запасів й витрат по балансу (МЗ):

Зниження коефіцієнту оберненості матеріальних оборотних коштів свідчить про відносне збільшення виробничих запасів. Незавершеного виробництва або зниження попиту на готову продукцію (у випадку зменшення оберненості готової продукції).

4. Коефіцієнт оберненості готової продукції (Когп) визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини готової продукції (ГП):

Цей показник відображає швидкість обороту готової продукції. Його зростання свідчить про підвищення попиту на продукцію підприємства, а зниження – про збільшення залишків готової продукції у зв’язку із зниженням попиту.

5. Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості (Кодз) – відношення виручки від реалізації до середньої за період дебіторської заборгованості (ДЗ).

Даний показник свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, що надає підприємство. Зростання коефіцієнта оберненості дебіторської заборгованості означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємству, зменшення продажу в кредит. Зниження цього показника означає, збільшення обсягу кредиту, що надає підприємство, тобто зростання купівлі продукції в кредит покупцями.

6. Середній термін обороту дебіторської заборгованості (тривалість періоду обороту в днях) (Тобд) – відношення календарного фонду часу за певний період (наприклад, за рік – 365 днів) до коефіцієнту оберненості дебіторської заборгованості (Кодз).

Цей коефіцієнт характеризує середній термін погашення дебіторської заборгованості. Позитивно оцінюється зниження середнього терміну обороту дебіторської заборгованості [10].

7. Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (Кокз) – відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської заборгованості (КЗ):

Даний показник свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Зростання коефіцієнта оберненості кредиторської заборгованості свідчить про підвищення швидкості сплати заборгованості підприємства, а зниження – про зростання купівлі продукції в кредит.

8. Середній термін обороту кредиторської заборгованості (Тобк) – відношення календарного фонду часу за певний період до коефіцієнта оберненості кредиторської заборгованості за цей же період (Кокз):

Показник відображає середній термін повернення боргів підприємства.

9. Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів (ФПВ) – відношення виручки від реалізації до середньої за період величини необоротних активів (НОА):

Цей показник характеризує ефективність використання необоротних активів. Оцінюється позитивно зростання цього показника. Тобто збільшення величини продажу. Що припадає на одиницю вартості засобів.

10. Коефіцієнт оберненості власного капіталу (Ковк) – відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості власного капіталу (ВК):

Коефіцієнт оберненості власного капіталу відображає швидкість обороту власного капіталу, тобто його ефективність. Різке зростання цього показника говорить про підвищення рівня продажу. Суттєве його зниження свідчить про тенденцію до без дії частини власних коштів.

11. Продуктивність праці (ПП) – відношення виручки від реалізації продукції до середньоспискової чисельності працівників (Чис):

    ПП = ВР / Чис

    (10.12)

12. Питома вага продукції, що постачається на експорт (ПВП) – визначається як відношення величини виручки з продукції на експорт (ВРЕ) до загальної виручки від реалізації продукції:

При аналізі ділової активності, крім дослідження основних її кількісних показників, обов’язково треба аналізувати виконання планових показників, що відображають діяльність підприємства, їх динаміку. Особлива увага має приділятися аналізу ефективності використання ресурсів. Темпів зростання обсягу реалізації, авансованого капіталу, прибутку. При цьому темпи зростання обсягу реалізації повинні перевищувати зростання авансованого капіталу, а темпи зростання прибутку перевищувати темпи зростання реалізації [14].

Погіршення фінансового стану підприємства супроводжуються «проїданням» власного капіталу. Підприємство збільшує свої боргові зобов’язання, і через це падає його фінансова стійкість, фінансова незалежність. А фінансова стійкість, як відомо. Виступає критерієм надійності у ділових взаємовідносинах між партнерами. Стійкість економічного зростання дозволяє припустити, що підприємству не загрожує банкрутство. Тому перед керівництвом підприємства стоїть завдання забезпечити стійкі темпи зростання економічного розвитку. Збільшення обсягів виробництва залежить від зростання майна (активів) підприємства. Залучення додаткових ресурсів можливе за допомогою внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. Для характеристики ділової активності підприємств використовується коефіцієнт стійкості економічного зростання, який обчислюється за формулою:

де k_сез – коефіцієнт стійкості економічного зростання;

Пр – чистий прибуток підприємства;

Див – дивіденди, що виплачуються акціонерам;

ВК – власний капітал підприємства.

Коефіцієнт стійкості економічного зростання показує, якими темпами збільшується власний капітал за рахунок фінансово-господарської діяльності, а не за рахунок залучення додаткового акціонерного капіталу. Тобто, він вказує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство в подальшому, не змінюючи співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою тощо. Розширену факторну модель для розрахунку коефіцієнта стійкості економічного зростання можна подати наступним чином:

де k_сез = К_РП × R_РП × К_ОБ × К_ЗОК × К_ПЛ × К_КЗ × К_ФЗ

Прі – сума реінвестованого прибутку;

Пч – сума чистого прибутку;

ОбК – середньорічна вартість власних оборотних коштів;

ПА – сума поточних активів підприємства;

ПП – сума поточних пасивів підприємства;

ВБ – валюта балансу;

ВК – сума власного капіталу підприємства.

Економічна інтерпретація вказаних факторів наступна:

К_РП – частка прибутку. Реінвестованого у виробництво;

R_РП – рентабельність реалізованої продукції;

К_ОБ – оборотність власних оборотних коштів;

К_ЗОК – забезпеченість власними оборотними коштами;

К_ПЛ – коефіцієнт поточної ліквідності;

К_КЗ – частка короткострокових зобов’язань у капіталі підприємства;

К_ФЗ – співвідношення загального та власного капіталу підприємства.

Крім того, як відомо, капітал знаходиться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства [8].

Приклад 1 Розглянемо основні показники, що характеризують ділову активність ПАТ «Галактон» (Додаток Б) за допомогою таблиці 10.5.

Таблиця 10.5.