2.4. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
Відповідно до статті 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” на основі даних бухгалтерського обліку всі підприємства повинні складати фінансову звітність.
Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі:
балансу;
звіту про фінансові результати;
результати звіту про рух грошових коштів;
звіту про власний капітал;
приміток до звіту [2].
Підготовка та складання річного фінансового звіту має свої етапи, що зумовлено тривалістю облікового періоду і складністю виконуваних робіт.
Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунків з податковими та фінансовими органами, у необхідних випадках відрегулювати її; визначити обсяги валових доходів і валових витрат і списати відповідні суми на фінансові результати та закрити рахунки; відобразити чисті прибутки (збитки) і їх розподіл чи погашення. Під час проведення цієї роботи перевіряють правильність облікових запасів, звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок.
Якісна відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов'язань, що забезпечує їх достовірність.
Правові основи порядку складання, подання та оприлюднення фінансової звітності закладені в статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV та у «Порядку подання фінансової звітності», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419.
Підприємства подають фінансову звітність таким адресатам:
органам, до сфери управління яких належать підприємства;
трудовим колективам на їх вимогу;
власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, — відповідно фінансовим відділам держадміністрацій [8].
Термін подання фінансової звітності визначає уряд. Так, квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами адресатам не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Місячний звіт про використання бюджетних асигнувань підприємства подають не пізніше 5 числа, наступного за звітним, квартальний — не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річний — не пізніше 22 січня наступного за звітним року.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про виконання кошторисів доходів і видатків розпорядниками бюджетних коштів Державному казначейству та Рахунковій палаті щокварталу не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку не пізніше 1 березня наступного за звітним року [4].
Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а в разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.
У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено перелік організаційно-правових форм і видів діяльності підприємств та організацій, які зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносяться:
відкриті акціонерні товариства;
підприємства-емітенти облігацій;
банки;
довірчі товариства;
валютні та фондові біржі;
інвестиційні фонди;
інвестиційні компанії;
кредитні спілки;
недержавні пенсійні фонди;
страхові компанії;
інші фінансові установи [8].
Форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Оприлюднення звітності — це офіційне подання фінансової звітності до органів Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України вповноважені для отримання бухгалтерської звітності від суб'єктів господарювання, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан підприємства в засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством [2].
Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюджувати її у вигляді окремих друкованих видань.
Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюють відповідні органи в межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідні органи при перевірці поданої на їхню адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних, наявність всіх звітних форм, взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками та формами звітності.
Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформлюється актом (протоколом), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо поліпшення його діяльності.
Відповідно до п. 12 “Порядку подання фінансової звітності” перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань.
Весь цикл бухгалтерського обліку від здійснення операції до складання фінансової звітності може бути поділений на такі етапи:
1. Відображення всіх операцій у первинних документах.
2. Аналіз операції, її визнання та оцінка відповідно до вимог П(С)БО, а також відображення у певних регістрах бухгалтерського обліку (відомості, журнали).
3. Внесення записів за результатами інвентаризації щодо активів та зобов’язань до регістрів.
4. Перенесення даних у Головну книгу.
5. Закриття рахунків доходів та витрат.
6. Складання оборотно-сальдового балансу.
7. Складання фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки) [4].
Оборотно-сальдовий баланс – це перелік всіх рахунків із зазначенням сальдо на початок звітного періоду, оборотів за дебетом і кредитом рахунків і сальдо на кінець періоду. Він робиться на основі даних Головної книги та дає можливість перевірити рівність залишків за дебетом залишкам за кредитом та рівність дебетових та кредитових оборотів за звітний період. На основі оборотно-сальдового балансу складається Баланс та Звіт про фінансові результати. Оборотно-сальдова відомість виконує контрольну функцію за точністю реєстрації та повноти відображення в обліку господарських операцій банку. Оборотно-сальдову відомість ще називають перевірним балансом. Контроль проводиться шляхом досягнення двох типів рівностей. Перша рівність: загальна сума дебетових оборотів за рахунками має дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів за рахунками. Друга рівність: загальна сума сальдо за дебетовими рахунками повинна дорівнювати загальній сумі сальдо за кредитовими рахунками.
Етапи 1, 2, 4, 5, 6 та частково 7 здійснюються підприємством щомісяця (або раз у квартал). Етап 3 пов’язаний з проведенням інвентаризації. Згідно зі статтею 10 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. Такі випадки визначені в п.3 «Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків».
Етапи бухгалтерського обліку представлені на рис. 2.2.
-
Ц икл бухгалтерського обліку
-
1) відображення всіх операцій у первинних документах
-
2) аналіз операції, її визнання та оцінка відповідно до вимог П(С)БО, а також відображення у певних регістрах бухгалтерського обліку (відомості, журнали)
-
3 ) внесення записів за результатами інвентаризації щодо активів та зобов’язань до регістрів
-
4) перенесення даних у Головну книгу
-
5) закриття рахунків доходів та витрат
-
6) складання оборотно-сальдового балансу
-
7) складання фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки)
Рис. 2.2. Етапи бухгалтерського обліку
Так, проведення інвентаризації є обов’язковим перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п’ять років [2].
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту украіни
- Донецьк ДонДуу 2012
- Структура дисципліни «фінансовий аналіз» 4
- Література
- Передмова
- Структура дисципліни «фінансовий аналіз»
- Заліковий модуль 1. Теоретичні засади, сутність і методи фінансового аналізу Змістовий модуль 1. Значення і теоретичні засади фінансового аналізу
- Місце і роль фінансового аналізу в системі економічного аналізу
- 1.2. Мета і задачі фінансового аналізу
- Мета фінансового аналізу в залежності від різних партнерських груп, зацікавлених в його результатах
- Класифікація методів і прийомів економічного аналізу
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Види й напрямки економічного аналізу
- 1.5. Фінансовий стан підприємства як об’єкт фінансового аналізу
- Що треба розуміти під терміном «аналіз фінансово-господарської діяльності»?
- Змістовий модуль 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- 2.1. Основні джерела інформації
- 2.2. Принципи складання фінансової звітності
- 2.3. Користувачі результатами фінансового аналізу
- Цілі фінансового аналізу для різних груп користувачів
- 2.4. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
- 2.5. Прийоми, методи і моделі аналізу фінансової звітності
- Основні методи аналізу фінансової звітності
- Заліковий модуль 2. Детальний аналіз деяких сторін діяльності підприємства Змістовий модуль 3. «Аналіз майна підприємства»
- 3.1. Аналітична характеристика майна підприємства, його структура і класифікація
- Аналіз динаміки та структури майна підприємства
- Структура активів підприємства на кінець року
- Розв’язання:
- Процес розрахунку активів підприємства
- 3.3. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- 3.4. Загальна оцінка вартості майна
- Загальна оцінка вартості майна підприємства, грн.
- Оцінка складу майна підприємства за структурними складовими, грн.
- Показники зносу основних засобів
- Розв’язання:
- Розрахунок показників зносу основних засобів
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Змістовий модуль 4. Аналіз оборотних активів
- 4.1.Сутність оборотного капіталу і класифікація оборотних коштів.
- Загальна класифікація оборотних активів
- Процес руху обігових коштів
- 4.2.Кругообіг оборотних коштів та показники оборотності оборотного капіталу
- Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
- Розв’язання:
- 4.3.Методи визначення потреби в оборотних коштах.
- Розв’язання:
- 4.4.Джерела формування оборотних активів та їх середній показник
- Розв’язання:
- 4.5. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- Змістовий модуль 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємств
- 5.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємств
- Класифікація капіталу підприємства
- Аналіз структури капіталу підприємства
- Шаховий баланс підприємства
- Різницевий шаховий баланс підприємства
- 5.4. Аналіз власного капіталу підприємства
- Функції власного капіталу
- Структура власного капіталу підприємства
- 5.5. Аналіз позикового капіталу підприємства
- Довгострокові зобов’язання
- Поточні зобов’язання
- Змістовий модуль 6. Аналіз грошових потоків
- 6.1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
- 6.2. Аналіз просування грошових коштів
- Основні показники,які використовуються при аналізі грошових потоків
- 6.3. Аналіз дебіторської заборгованості та оцінка оборотності дебіторської заборгованості
- 6.4. Оптимізація грошових потоків підприємства
- 1. Синхронізація грошових потоків.
- 2. Прискорення процесу надходження грошей.
- 3. Контроль за витратами грошових коштів.
- 4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів.
- Заліковий модуль 3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств
- 7.1. Поняття платоспроможності та ліквідності
- Розкриття поняття «платоспроможність» різними вченими
- 7.2. Розрахунок показників ліквідності
- Оцінка динаміки основних показників ліквідності
- 7.3. Розрахунок показників платоспроможності
- Оцінка динаміки платоспроможності підприємства (у частках одиниці).
- 7.4. Аналіз ліквідності балансу підприємства
- Аналіз ліквідності балансу пат «Азовзагальмаш»
- 7.5. Шляхи підвищення рівня ліквідності підприємства
- Розв’язання:
- Варіант 8. «Аналіз фінансової стійкості підприємства»
- 8.1. Значення фінансової стійкості
- 8.2. Чинники, що впливають на фінансову стійкість
- 8.3. Види фінансової стійкості
- 8.4. Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства
- Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)
- Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства при приватизації
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Класифікація типу фінансового стану підприємства
- 8.5. Особливості організації та управління фінансовою стійкістю на підприємстві
- Змістовий модуль 9. Аналіз кредитоспроможності підприємств
- Сутність кредитоспроможності і класифікація ризиків
- Розв’язання:
- Методи аналізу ризику
- Розв’язання:
- 9.4. Способи зниження ризику
- Розв’язання:
- 9.5. Оцінювання кредитоспроможності підприємства
- Розв'язання:
- Змістовий модуль 10. Аналіз ділової активності підприємства
- 10. 1. Сутність та характеристика ділової активності
- 10.2. Показники ділової активності підприємства
- Показники ділової активності підприємства
- 10.3. Оцінка основних показників ділової активності підприємства
- Показники ділової активності пат «Галактон»
- 10.4. Рейтингова оцінка підприємства
- Вихідні дані для рейтингової оцінки
- Рейтингова оцінка методом еталонного підприємства
- Заліковий модуль 4. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 11. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємств
- Сутність, показники прибутку та рентабельності, що використовуються у фінансовому аналізі
- 11.2. Значення прибутку й задачі аналізу прибутку
- Розв’язання:
- 11.3. Аналіз оподатковуваного прибутку
- Вплив чинників на зміну суми оподатковуваного прибутку
- 11.4. Аналіз податків з прибутку
- 11.5. Аналіз формування чистого прибутку
- 11.6. Аналіз розподілу чистого прибутку
- Дані про використання чистого прибутку, млн. Грн.
- Розрахунок впливу факторів першого рівня на розмір відрахувань в фонди підприємств
- 11.7. Економічна характеристика показників рентабельності
- 11.8. Джерела інформації, які використовуються для аналізу прибутку та ренбальності
- Задача 1
- Задача 2
- Розв’язання:
- Задача 3
- Розв’язання:
- 3. Єщенко о. Витрати виробництва. Прибуток. [електронний ресурс] / Олександр Єщенко //.Сучасна економіка http://library.If.Ua/book/64/4660.Html
- Змістовий модуль 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства
- 12.1. Сутність і класифікація інвестицій
- 12.2. Загальна характеристика аналізу інвестиційної діяльності підприємства
- 12.3. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- Розвязання:
- Розвязання:
- Розвязання:
- 12.4. Ефективність реальних інвестицій
- Оцінка терміну окупності
- Розвязання
- Статистичні дані компанії
- Мрv проектів
- Ймовірності станів галузі
- Можливий npv
- 12.5. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
- Розрахункові дані амортизованої собівартості інвестиції з премією
- Змістовий модуль 13. Комплексне оцінювання фінансового стану
- 13.1. Сутність, мета і значення комплексного фінансового аналізу
- 13.2. Показники комплексного аналізу фінансового стану
- 13.3. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка підприємств
- Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності
- Фінансова ситуація 1
- Завдання
- Фінансова ситуація № 2
- Завдання
- Висновки