2. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Основні правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку, умови і порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний соціальний внесок) і повноваження органу, який здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ, який набрав чинності з 2011 року. Це означає, що платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного соціального внеску.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Адміністрування єдиного соціального внеску, зокрема, забезпечення збору, ведення обліку надходжень та здійснення контролю за його сплатою здійснює Пенсійний фонд України.

При цьому податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску, оскільки він не входить до системи оподаткування.

Платниками єдиного соціального внеску є страхувальники та застраховані особи. Перелік страхувальників та застрахованих осіб, базу нарахування (утримання) та ставки єдиного соціального внеску наведено у таблиці 15.1.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму працездатних осіб. Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.

З метою забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного соціального внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування. Даний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Потім ці суми розподілятися за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) відповідно до визначених законом пропорцій.

Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із зазначеними фондами та Державним казначейством України.

Єдиний соціальний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування – календарний рік.

Роботодавці повинні сплачувати єдиний соціальний внесок під час кожної виплати заробітної плати.

При цьому, днем сплати єдиного соціального внеску вважається:

• у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду – день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

• у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного соціального внеску до платника застосовуються фінансові санкції, визначенні чинним законодавством, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного соціального внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Таблиця 15.1