2.2. Принципи складання фінансової звітності
Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (пункт 3) принцип бухгалтерського обліку — це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.
Склад і характеристика основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначені законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (стаття 4) та П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (пункт 18). Загалом визначено десять принципів, якими необхідно керуватись при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності:
обачність;
повнота висвітлення;
автономність;
послідовність;
безперервність;
нарахування та відповідності доходів і витрат;
превалювання сутності над формою;
історична (фактична) собівартість;
єдиний грошовий вимірник;
періодичність [3].
Обачність - це застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
Відповідно до принципу обачності особи, які складають фінансові звіти та ведуть бухгалтерський облік, повинні враховувати невизначеність, яка супроводжує багато подій та обставин таких, як погашення сумнівної заборгованості, ймовірний строк корисного використання машин та обладнання і кількість можливих претензій щодо гарантій. При прийнятті рішення в умовах невизначеності необхідно застосовувати всі необхідні засоби, щоб активи та доходи не були завищені, а зобов’язання та видатки не були занижені. Так, наприклад, втрати від нестачі та псування списуються на видатки безпосередньо після їх встановлення, а сума компенсації цих витрат винною особою визнається тільки тоді, коли у підприємства є достатньо мотивів вважати, що така сума буде повернена (рішення суду, надання згоди праців-ником тощо).
В той же час, при обранні податкової політики є недоцільним застосування надмірної обережності, яка може призвести до створення скритих резервів, чим ввести в оману власників підприємства та інших користувачів інформації.
Повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
Принцип повноти висвітлення тісно пов’язаний з вимогами інших принципів та припущень. Тільки виконання всіх інших принципів дозволяє отримувати необхідні дані для повного висвітлення фінансового становища підприємства, складання звітів про результати діяльності та рух грошових коштів. В результаті упущень інформація може бути хибною або оманливою, а значить, недостовірною та недостатньо доречною.
Автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.
Принцип автономності є обов’язковим для виконання при будь-яких обставинах господарювання, оскільки він базується не тільки на основних підходах для формування облікової політики, а зачіпає права власності на майно. Ці взаємовідносини чітко врегульовані в діючому законодавстві. Так, в Законі України «Про власність» в статті 6 вказується: «Юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту». Таким чином, слід розуміти, що будь-яке майно чи зобов’язання, які належать підприємству, не належать власнику самого підприємства. І навпаки, будь-яке майно, яке належить власнику підприємства, не може бути власністю такого підприємства [6].
Послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива тільки, якщо змінюється статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства і повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.
Послідовність облікової політики є важливим елементом, який дозволяє контролювати основні показники діяльності підприємства протягом тривалого часу та надає можливість порівнювати звіти за різні фінансові періоди.
Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:
подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
подій або операцій, які не відбувалися раніше.
Вплив зміни облікової політики відображається у звітності шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо вони вплинули на його величину, повторного подання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
Відповідно до принципу безперервності фінансові звіти складаються, виходячи з припущення, що підприємство є безперервно діючим і залишатиметься таким у майбутньому. Таким чином, припускається, що підприємство не має наміру ані потреби ліквідуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності. В цьому випадку підприємство в своїх звітах зобов’язано застосовувати звичайні методи оцінки та обліку активів, зобов’язань, доходів та видатків.
У разі, якщо керівництво (власник) має на меті або змушено ставити питання про припинення діяльності підприємства, фінансові звіти повинні складатись без застосування даного принципу. Про таке становище підприємство обов’язково повинно повідомити в своїх фінансових звітах. Як приклад можна навести ситуацію, пов’язану з обліком основних засобів виробництва. При нормальному функціонуванні підприємства основні засоби виробництва відображаються в Балансі за історичною (фактичною) собівартістю, а при ліквідації підприємства вони повинні бути оцінені за ринковою вартістю.
Нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.
При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Відповідно до принципу нарахування доходи та видатки визначаються та відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах того звітного періоду, коли ці операції були здійснені без врахування того, коли фактично було здійснено надходження чи виплату грошових коштів. Відповідно до даного принципу при формуванні облікової політики підприємство повинно виходити із можливості не збігання в часі господарської операції та її грошового забезпечення. Таким чином, будь-які господарські операції підлягають висвітленню в бухгалтерському обліку в момент їх здійснення. Ніякі операції не можуть бути затримані з точки зору їх реєстрації в бухгалтерському обліку. Фінансові звіти, складені згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, інформують користувачів не тільки про минулі операції, які містили виплату або отримання грошових коштів, але і про зобов’язання виплатити грошові кошти в майбутньому і про ресурси, які представлені грошовими коштами, що їх буде одержано у майбутньому. Таким чином, вони надають саме той тип інформації щодо минулих операцій та минулих подій, який є найбільш корисним для користувачів при прийнятті ними економічних рішень [3].
Слід зауважити, що на практиці може виникати протиріччя між принципом нарахування та принципом обачності. В таких випадках є необхідним прийняття рішення про облік операцій, враховуючи всі можливі наслідки за методикою, визначеною (стандартами) бухгалтерського обліку.
Превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Виходячи з принципу превалювання сутності над формою, бухгалтерський облік та фінансова звітність повинні відображати операції та інші події правдиво, таким чином, їх необхідно відображати до їх сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їх юридичної форми. Сутність операцій або подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні за умови, що право власності перейде іншому підприємству, хоча насправді будуть існувати неформалізовані угоди, відповідно до яких підприємство частково буде використовувати майбутні економічні вигоди, втіленні в цьому активі. Таким чином, у разі відображення операції без врахування принципу превалювання сутності над формою в фінансових звітах буде представлена інформація, що буде суперечити дійсності.
Історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.
Принцип історичної (фактичної) собівартості передбачає, що при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності пріоритетною є оцінка активів за вартістю їх придбання. Так, при надходженні основних засобів виробництва вони відображаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка дорівнює:
по основних засобах виробництва, які створені на самому підприємстві — фактичній собівартості, включаючи податки, які передбачені діючим законодавством;
по основних засобах виробництва, які були придбані за плату у інших підприємств — за покупною вартістю плюс видатки, пов’язані з придбанням (страхування, мито, транспортні видатки), видатки, пов’язані з монтажем, випробуванням тощо [4].
Але, цей принцип говорить тільки про пріоритетність, тобто на практиці можуть застосовуватись й інші методи оцінки. При прийнятті рішення вибору методу оцінки активів слід користуватись національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.
Принцип єдиного грошового вимірника є не стільки принципом, скільки основою бухгалтерського обліку. Саме тому, що бухгалтерський облік може надавати всю необхідну інформацію про стан господарської діяльності в уніфікованому вигляді, тобто із застосуванням єдиного вимірника — грошей, бухгалтерський облік є основною для всіх решти видів обліку.
Відповідно до Закону № 996-XIV єдиним грошовим вимірником є національна валюта України - гривня.
Застосовування даного принципу не означає, що при веденні аналітичного обліку не можуть застосовуватись інші види вимірників. Зрозуміло, що для відображення великої кількості внутрішньогосподарських операцій є необхідним застосовувати інші види вимірників (натуральні, трудові тощо). Даний принцип підкреслює те, що застосування єдиного грошового вимірника є обов’язковим при поданні інформації у фінансовій звітності.
Періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Відповідно до принципу періодичності кожне підприємство при веденні бухгалтерського обліку повинно передбачати, що для можливості подання фінансової звітності всю діяльність підприємства необхідно розподіляти на визначені періоди часу. Оскільки в Україні такий розподіл закріплений на законодавчому рівні, підприємствам залишається чітко виконувати встановлені правила періодичності.
За П(С)БО 1 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проте для новоствореного підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою. Передбачється також складання проміжної звітності. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Таким чином, принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності є правилами і процедурами, які вироблені теорією і практикою бухгалтерського обліку і які є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання при складанні ними фінансової звітності (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Принципи складання фінансової звітності підприємств
№ п/п | Принципи | Визначення |
1 | 2 | 3 |
1 | Обачності | Згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства |
2 | Повноти висвітлення | Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі |
3 | Автономності | Кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємств. |
4 | Послідовності | Передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності |
5 | Безперервності | Передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємств, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі |
6 | Нарахування та відповідності доходів і витрат | Означає, що результати операцій та інших подій слід відображати в облікових регістрах і фінансових звітах тоді, коли вони мали місце. Забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду зіставленням доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів |
7 | Превалювання сутності над фор-мою | Операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми
|
8 | Історичної (фак-тичної) собівар-тості | Визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання
|
Продовження табл. 2.2.
1 | 2 | 3 |
9 | Єдиного грошо-вого вимірника | Передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиний грошовій одиниці |
10 | Періодичності | Припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності |
Приклад 1. Підприємство надає річну гарантію на свою продукцію. За розрахунками на підставі даних минулих років було визначено, що витрати на гарантійне обслуговування становлять 2% від обсягу реалізації цієї продукції. Згідно з певним принципом складання фінансової звітності, підприємство повинне дохід від реалізації у звітному періоді зменшити на суму можливих витрат на гарантійне обслуговування. Якщо дохід становив 3 млн. грн., то чистий дохід дорівнюватиме 2 млн 940 тис. грн. На суму можливих витрат створюється гарантійний резерв, який буде відображений у складі зобов'язань балансу. Такий підхід дозволяє уникнути завищення доходів та заниження зобов'язань. Яким принципом складання фінансової звітності керується підприємство?
Відповідь - принципом обачності.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту украіни
- Донецьк ДонДуу 2012
- Структура дисципліни «фінансовий аналіз» 4
- Література
- Передмова
- Структура дисципліни «фінансовий аналіз»
- Заліковий модуль 1. Теоретичні засади, сутність і методи фінансового аналізу Змістовий модуль 1. Значення і теоретичні засади фінансового аналізу
- Місце і роль фінансового аналізу в системі економічного аналізу
- 1.2. Мета і задачі фінансового аналізу
- Мета фінансового аналізу в залежності від різних партнерських груп, зацікавлених в його результатах
- Класифікація методів і прийомів економічного аналізу
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Види й напрямки економічного аналізу
- 1.5. Фінансовий стан підприємства як об’єкт фінансового аналізу
- Що треба розуміти під терміном «аналіз фінансово-господарської діяльності»?
- Змістовий модуль 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- 2.1. Основні джерела інформації
- 2.2. Принципи складання фінансової звітності
- 2.3. Користувачі результатами фінансового аналізу
- Цілі фінансового аналізу для різних груп користувачів
- 2.4. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
- 2.5. Прийоми, методи і моделі аналізу фінансової звітності
- Основні методи аналізу фінансової звітності
- Заліковий модуль 2. Детальний аналіз деяких сторін діяльності підприємства Змістовий модуль 3. «Аналіз майна підприємства»
- 3.1. Аналітична характеристика майна підприємства, його структура і класифікація
- Аналіз динаміки та структури майна підприємства
- Структура активів підприємства на кінець року
- Розв’язання:
- Процес розрахунку активів підприємства
- 3.3. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- 3.4. Загальна оцінка вартості майна
- Загальна оцінка вартості майна підприємства, грн.
- Оцінка складу майна підприємства за структурними складовими, грн.
- Показники зносу основних засобів
- Розв’язання:
- Розрахунок показників зносу основних засобів
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Змістовий модуль 4. Аналіз оборотних активів
- 4.1.Сутність оборотного капіталу і класифікація оборотних коштів.
- Загальна класифікація оборотних активів
- Процес руху обігових коштів
- 4.2.Кругообіг оборотних коштів та показники оборотності оборотного капіталу
- Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
- Розв’язання:
- 4.3.Методи визначення потреби в оборотних коштах.
- Розв’язання:
- 4.4.Джерела формування оборотних активів та їх середній показник
- Розв’язання:
- 4.5. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- Змістовий модуль 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємств
- 5.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємств
- Класифікація капіталу підприємства
- Аналіз структури капіталу підприємства
- Шаховий баланс підприємства
- Різницевий шаховий баланс підприємства
- 5.4. Аналіз власного капіталу підприємства
- Функції власного капіталу
- Структура власного капіталу підприємства
- 5.5. Аналіз позикового капіталу підприємства
- Довгострокові зобов’язання
- Поточні зобов’язання
- Змістовий модуль 6. Аналіз грошових потоків
- 6.1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
- 6.2. Аналіз просування грошових коштів
- Основні показники,які використовуються при аналізі грошових потоків
- 6.3. Аналіз дебіторської заборгованості та оцінка оборотності дебіторської заборгованості
- 6.4. Оптимізація грошових потоків підприємства
- 1. Синхронізація грошових потоків.
- 2. Прискорення процесу надходження грошей.
- 3. Контроль за витратами грошових коштів.
- 4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів.
- Заліковий модуль 3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств
- 7.1. Поняття платоспроможності та ліквідності
- Розкриття поняття «платоспроможність» різними вченими
- 7.2. Розрахунок показників ліквідності
- Оцінка динаміки основних показників ліквідності
- 7.3. Розрахунок показників платоспроможності
- Оцінка динаміки платоспроможності підприємства (у частках одиниці).
- 7.4. Аналіз ліквідності балансу підприємства
- Аналіз ліквідності балансу пат «Азовзагальмаш»
- 7.5. Шляхи підвищення рівня ліквідності підприємства
- Розв’язання:
- Варіант 8. «Аналіз фінансової стійкості підприємства»
- 8.1. Значення фінансової стійкості
- 8.2. Чинники, що впливають на фінансову стійкість
- 8.3. Види фінансової стійкості
- 8.4. Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства
- Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)
- Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства при приватизації
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Класифікація типу фінансового стану підприємства
- 8.5. Особливості організації та управління фінансовою стійкістю на підприємстві
- Змістовий модуль 9. Аналіз кредитоспроможності підприємств
- Сутність кредитоспроможності і класифікація ризиків
- Розв’язання:
- Методи аналізу ризику
- Розв’язання:
- 9.4. Способи зниження ризику
- Розв’язання:
- 9.5. Оцінювання кредитоспроможності підприємства
- Розв'язання:
- Змістовий модуль 10. Аналіз ділової активності підприємства
- 10. 1. Сутність та характеристика ділової активності
- 10.2. Показники ділової активності підприємства
- Показники ділової активності підприємства
- 10.3. Оцінка основних показників ділової активності підприємства
- Показники ділової активності пат «Галактон»
- 10.4. Рейтингова оцінка підприємства
- Вихідні дані для рейтингової оцінки
- Рейтингова оцінка методом еталонного підприємства
- Заліковий модуль 4. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 11. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємств
- Сутність, показники прибутку та рентабельності, що використовуються у фінансовому аналізі
- 11.2. Значення прибутку й задачі аналізу прибутку
- Розв’язання:
- 11.3. Аналіз оподатковуваного прибутку
- Вплив чинників на зміну суми оподатковуваного прибутку
- 11.4. Аналіз податків з прибутку
- 11.5. Аналіз формування чистого прибутку
- 11.6. Аналіз розподілу чистого прибутку
- Дані про використання чистого прибутку, млн. Грн.
- Розрахунок впливу факторів першого рівня на розмір відрахувань в фонди підприємств
- 11.7. Економічна характеристика показників рентабельності
- 11.8. Джерела інформації, які використовуються для аналізу прибутку та ренбальності
- Задача 1
- Задача 2
- Розв’язання:
- Задача 3
- Розв’язання:
- 3. Єщенко о. Витрати виробництва. Прибуток. [електронний ресурс] / Олександр Єщенко //.Сучасна економіка http://library.If.Ua/book/64/4660.Html
- Змістовий модуль 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства
- 12.1. Сутність і класифікація інвестицій
- 12.2. Загальна характеристика аналізу інвестиційної діяльності підприємства
- 12.3. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- Розвязання:
- Розвязання:
- Розвязання:
- 12.4. Ефективність реальних інвестицій
- Оцінка терміну окупності
- Розвязання
- Статистичні дані компанії
- Мрv проектів
- Ймовірності станів галузі
- Можливий npv
- 12.5. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
- Розрахункові дані амортизованої собівартості інвестиції з премією
- Змістовий модуль 13. Комплексне оцінювання фінансового стану
- 13.1. Сутність, мета і значення комплексного фінансового аналізу
- 13.2. Показники комплексного аналізу фінансового стану
- 13.3. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка підприємств
- Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності
- Фінансова ситуація 1
- Завдання
- Фінансова ситуація № 2
- Завдання
- Висновки