Органи та організація фінансового контролю

 Ефективність фінансового контролю залежить вiд правильної його організації та розподілу ролей, компетенції суб'єктів фінансового права.

Фінансовий контроль здійснюється уповноваженими на те органами. Органами фінансового контролю є органи, що спеціально створюються для здійснення контрольних функцій, або органи влади, на які поряд з їх основними завданнями покладено здійснення контрольних функцій у відповідній галузі фінансової сфери.

Органи, які здійснюють ФК можливо згрупувати в 6 основних груп:

1) Органи загальної компетенції управління фінансовою діяльністю держави – Президент України, ВР, місцеві ради, Рахункова палата, КМ, Місцеві державні адміністрації тощо;

Ці органи здійснюють ФК у ході розгляду проектів та затвердження Державного бюджету України, місцевих бюджетів, звітів про їх виконання, заслуховують Програми діяльності Уряду, обговорюють й приймають спеціальні НПА фінансового законодавства. У ВР України є два спеціалізовані комітети: Комітет з питань бюджету і Комітет із питань фінансів і банківської діяльності. Рахункова палата здійснює контроль за використанням Держаного бюджету України. КМ здійснює контроль за державними фінансами в ході: безпосередньої практичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузі ціноутворення i оплати праці, складання i виконання Державного бюджету України i звіту про його виконання, здійснення загальнодержавних i міждержавних економічних програм, створення i курівництва дiяльнiстю різних фондів i т.д.

2) Органи спеціальної компетенції управління фінансовою діяльністю держави – для яких сама фінансова діяльність є основною. До цих органів належать: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна пробірна палата України, Національний банк України, Державна податкова адміністрація України тощо. Основними завданнями цього контролю є: - контроль за виконанням державних завдань; - контроль за економічним витрачанням матеріальних i фінансових ресурсів; - контроль за зберіганням державної власності; - контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку; - боротьба з приписками, безгосподарністю, марнотратством i надмірностями.

3) Суб`єкти первинного фінансового моніторингу – згідно із ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ними є банки, страхові та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; інститути спільного інвестування; гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї; підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами; підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів; інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є: центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, які відповідно до закону виконують функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу – Державний департамент фінансового моніторингу.

4) Незалежні аудитори, аудиторські фірми та об`єднання. Застосування аудиторської форми контролю дозволяє поєднувати інтереси держави i недержавних господарюючих суб'єктів без затрат бюджетних коштів на контрольну діяльність, що в умовах постійного дефіциту державних фінансових ресурсів надзвичайно важливо. Вiдповiдно до ЗУ "Про аудиторську діяльність" аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти i відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит може проводитися з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).

5) Суб`єкти господарювання, які здійснюють внутрішньогосподарський ФК (бухгалтерії, фінансові відділи, служби фінансового менеджменту тощо). Головний бухгалтер – це та особа, яка безпосередньо відповідає за додержання фінансової дисципліни і організовує внутрішньогосподарський ФК, разом із керівником підприємства у встановлених законодавством випадках несе відповідальність за порушення фінансового законодавства, за правильність і повноту фінансових документів.

6) Громадські організації - здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).