logo
spori_po_F_nansovomu_pravc___Bank_golovna

Фінансово-правові норми, їх види, особливості та зміст.

Фінансово-правова норма – це встановлене державою й забезпечене заходами державного примусу правило поведінки у відносинах, що виникають у процесі утворення, розподілу й використання грошових фондів держави.

Особливості ФПН:

1) специфічне цільове призначення (регулювання відносин, що виникають у процесі фінансової діяльності держави, а саме формування, розподіл і використання державних фондів грошових коштів);

2) є засобом реалізації суспільних (тобто публічних, а не приватних) інтересів;

3) ці норми відрізняються від інших норм у системі права своєю стабільністю;

4) норми носять державно-владний, імперативний характер.

ФПН визначають права і обов`язки учасників фінансових відносин, обставини, за наявності яких вони стають носіями прав і обов`язків, і передбачають відповідальність за невиконання приписів держави. Ці норми регулюють відносини тільки в галузі фінансів і містять приписи та заборони, що встановлюються державою з приводу мобілізації, розподілу й використання грошових фондів.

Змістом усіх ФПН є діяльність держави з регулювання фінансових відносин.

Норма фінансового права за своєю логічною структурою складається з трьох основних елементів: гіпотези, диспозиції та санкції. Гіпотеза норми визначає умови, за яких можуть виникати у громадян і організацій передбачені нормою юридичні права й обов'язки у сфері фінансової діяльності, тобто вказує на умови дії ФПН. Ці умови завжди виражені конкретно. Найчастіше гіпотеза ФПН має складну форму і містить чітко сформульовані умови, за наявністю яких потрібно здійснити певні дії у сфері фінансової діяльності держави або місцевих утворень чи надається право на здійснення таких дій. Диспозиція вказує якою повинна бути поведінка учасників фінансових відносин при наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин, тобто встановлює зміст самого правила поведінки. Вона приписує здійснювати певні дії щодо формування, розподілу чи використанню державних та місцевих фінансових ресурсів, встановлює права і обов'язки суб'єктів фінансових відносин і завжди виражена в безумовно визначеній формі (гіпотеза норми, що міститься в статті податкового закону, визначає умові, за яких громадяни сплачують прибутковий податок: наявність самостійного джерела доходів, а диспозиція приписує означеним суб'єктам сплачувати податок). Санкція передбачає настання негативних наслідків порушення диспозиції ФПН, визначає вид та міру фінансово-правової відповідальності порушника ФПН, тобто містить вказівки на невигідні для її порушника наслідки. За допомогою санкції здійснюється державний примус щодо виконання приписів фінансово-правових норм. Характерні ознаки ФПН проявляються в санкції:

1) через її грошовий характер (штраф. пеня);

2) ФП санкції мають правовідновлюючий (пеня) і каральний характер(штраф); Як правило ці санкції застосовуються разом;

3) грошові кошти,які отримані в результаті санкцій ФПН зараховуються до бюджету.

ФПН можна класифікувати на види за різними підставами:

1) залежно від функцій, які виконує фінансове право,: регулятивні норми – ті, які безпосередньо спрямовані на регулювання суспільних відносин шляхом надання учасникам прав і покладення на них обов`язків; охоронні – ті, які передбачають застосування заходів державного примусу за фінансові правопорушення;

2) залежно від способу впливу на учасників фінансових відносин: зобов`язуючі – ті, які встановлюють обов`язок особи виконувати певні позитивні дії, передбачені ФПН; забороняючі – ті, які встановлюють обов`язок особи утриматися від певних дій, вказаних у ФПН; уповноважуючи – ті, що передбачають можливість суб`єкта фінансового права діяти в межах вимог ФПН, але на свій розсуд;

3) за змістом: матеріальні – закріплюють структуру бюджетної системи, бюджетний устрій, види та обсяг грошових зобов`язань юридичних і фізичних осіб перед державою, визначають обсяг і спрямування видатків держави, тобто закріплюють матеріальний зміст юридичних прав і обов`язків учасників фінансових правовідносин; процесуальні – встановлюють порядок застосування та дії норм матеріального права (порядок складання, затвердження та виконання бюджетів тощо).