logo
spori_po_F_nansovomu_pravc___Bank_golovna

Банківське право в системі права України.

Стосовно визначення поняття "банківське право" серед науковців є різні, часом протилежні думки.

Одні вважають банківське право частиною, підгалуззю фінансового права, яка спрямована на мобілізацію і розподіл коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави. При цьому мобілізація й розподіл грошових ресурсів здійснюються у процесі проведення банківських операцій, у кредитуванні, регулюванні розрахункових і валютних операцій та функціонуванні ринку цінних паперів.

Інші вважають, що банківське правосамостійна галузь права, яка являє собою систему публічно-правових і приватно-правових принципів і правил поведінки, що спрямовані на впорядкування організації та функціонування банківської системи України, а також охоплюють банківську діяльність і банківську справу.

Банківське право - це сукупність норм, встановлених або санкціонованих державою, що регулюють відносини, які виникають у процесі банківської діяльності, шляхом встановлення прав, обов'язків і відповідальності учасників цих відносин.

Об'єктивне обґрунтування і умови формування банківського права в Україні:

1) створення соціально-економічних умов для банків;

2) становлення дворівневої банківської системи з необхідною мірою самостійності комерційних банків, діяльність яких регулюється правом;

3) розвиток грошового, фондового ринків.

Банківське право має тісний зв`язок з іншими галузями права в Україні.

Так, норми конституційного права встановлюють ком­петенцію органів законодавчої і виконавчої влади у сфері кре­дитно-грошової політики, обігу державних цінних паперів. У конституційному праві закріплено загальні принципи і по­ложення, що стосуються банківської діяльності держави (ст. 99 Конституції України - забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією цент­рального банку держави – НБУ).

Норми адміністративного права регулюють управління кредитною системою і визначають основи побудови банківської системи в країні. Адміністративне право визначає принципи організації та діяльності органів виконавчої (КМУ, НБУ), повноваження цих органів у сфері креди­тування, організації розрахунків і валютних операцій, обігу цінних паперів. Банківське право регулює, насамперед, май­нові відносини, що виникають у сфері кредитування і здійснення розрахунків.

Норми цивільного права регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні банками та іншими фінансовими інститутами банківських операцій, або застосу­вання застави у кредитних правовідносинах. Банківське право регулює, насамперед, май­нові відносини, що виникають у сфері кредитування і здійснення розрахунків, і тим самим ,тісно пов'язане, з цивільним правом (у договорах банківського ра­хунка та кредитного договору нормами цивільного права регулюються: укладення цих договорів, зміст прав та обов'язків сторін, заставне забезпечення позичок, роз­рахункові і кредитні санкції, відповідальність сторін за нена­лежне виконання своїх обов'язків). Крім, того, комерційні банки, як суб'єкти господарської діяльності здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян, керуються також у своїй діяльності нормами цивільного права.

Важливі аспекти банківської діяльності регулює господарське законодавство – ГКУ (гл. 35) спеціально визначає особливості правового регулювання фінансової діяльності, частиною якої є банківська діяльність.