logo
spori_po_F_nansovomu_pravc___Bank_golovna

Органи та організація фінансового контролю

 Ефективність фінансового контролю залежить вiд правильної його організації та розподілу ролей, компетенції суб'єктів фінансового права.

Фінансовий контроль здійснюється уповноваженими на те органами. Органами фінансового контролю є органи, що спеціально створюються для здійснення контрольних функцій, або органи влади, на які поряд з їх основними завданнями покладено здійснення контрольних функцій у відповідній галузі фінансової сфери.

Органи, які здійснюють ФК можливо згрупувати в 6 основних груп:

1) Органи загальної компетенції управління фінансовою діяльністю держави – Президент України, ВР, місцеві ради, Рахункова палата, КМ, Місцеві державні адміністрації тощо;

Ці органи здійснюють ФК у ході розгляду проектів та затвердження Державного бюджету України, місцевих бюджетів, звітів про їх виконання, заслуховують Програми діяльності Уряду, обговорюють й приймають спеціальні НПА фінансового законодавства. У ВР України є два спеціалізовані комітети: Комітет з питань бюджету і Комітет із питань фінансів і банківської діяльності. Рахункова палата здійснює контроль за використанням Держаного бюджету України. КМ здійснює контроль за державними фінансами в ході: безпосередньої практичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузі ціноутворення i оплати праці, складання i виконання Державного бюджету України i звіту про його виконання, здійснення загальнодержавних i міждержавних економічних програм, створення i курівництва дiяльнiстю різних фондів i т.д.

2) Органи спеціальної компетенції управління фінансовою діяльністю держави – для яких сама фінансова діяльність є основною. До цих органів належать: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна пробірна палата України, Національний банк України, Державна податкова адміністрація України тощо. Основними завданнями цього контролю є: - контроль за виконанням державних завдань; - контроль за економічним витрачанням матеріальних i фінансових ресурсів; - контроль за зберіганням державної власності; - контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку; - боротьба з приписками, безгосподарністю, марнотратством i надмірностями.

3) Суб`єкти первинного фінансового моніторингу – згідно із ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ними є банки, страхові та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; інститути спільного інвестування; гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї; підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами; підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів; інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є: центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, які відповідно до закону виконують функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу – Державний департамент фінансового моніторингу.

4) Незалежні аудитори, аудиторські фірми та об`єднання. Застосування аудиторської форми контролю дозволяє поєднувати інтереси держави i недержавних господарюючих суб'єктів без затрат бюджетних коштів на контрольну діяльність, що в умовах постійного дефіциту державних фінансових ресурсів надзвичайно важливо. Вiдповiдно до ЗУ "Про аудиторську діяльність" аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти i відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит може проводитися з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).

5) Суб`єкти господарювання, які здійснюють внутрішньогосподарський ФК (бухгалтерії, фінансові відділи, служби фінансового менеджменту тощо). Головний бухгалтер – це та особа, яка безпосередньо відповідає за додержання фінансової дисципліни і організовує внутрішньогосподарський ФК, разом із керівником підприємства у встановлених законодавством випадках несе відповідальність за порушення фінансового законодавства, за правильність і повноту фінансових документів.

6) Громадські організації - здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).