logo
spori_po_F_nansovomu_pravc___Bank_golovna

Правове регулювання консорціумного кредитування.

Ще до липня 2008 року в банківському законодавстві діяло положення НБУ "Про здійснення консорціумного кредитування", яке регулювало окремі питання цього виду кредитних операцій. Характерним для такого кредитування було наступне:

1) банки, об`єднуючи свої фінансові ресурси, не створювали нової юридичної особи та не здійснювали її відповідної державної реєстрації, в тому числі і в НБУ;

2) консорціумні об`єднання не підпадали під контроль НБУ за встановленими нормативами, в тому числі щодо забезпечення ліміту кредитування;

3) не існувало обмежень щодо участі у таких консорціумах – теоретично одному банку можливо було бути учасником більше сотні таких об`єднань, що знижувало гарантії платоспроможності щодо клієнтам;

4) такі об`єднання не мали значного регулятивного впливу НБУ; інші.

Тому, НБУ визнало таким, що втратило чинність зазначене положення, і на теперішній час правове регулювання консорціумного кредитування здійснюється на підставі норм ЦКУ (гл. 71, 72, 74), ГКУ (гл. 35) та НПА НБУ.

Ст. 49 ЗУ "Про банки і банківську діяльність": Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів. Консорціумні кредити базуються на тих же принципах, що і інші види банківських кредитів, змінюється тільки механізм акумуляції кредитних ресурсів та процедура надання кредитів.

Кредитні взаємовідносини між консорціумом та позичальником регулюються кредитною угодою, яка підписується усіма учасниками. Консорціумний кредит може надаватися таким чином: - за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку; - шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком, або групою банків, а кредитування здійснювати у міру виникнення потреби в кредиті; - шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі у консорціумній угоді.

Консорціумні позики надаються тоді, коли підприємству-позичальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому разі кілька кредиторів об'єднуються, і кожен з них надає частину загального кредиту.

У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, а й кілька підприємств-позичальників, яких стосується конкретний кредитний проект. Підприємство-позичальник, що бажає отримати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов'язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку у кредитній угоді. Як правило, головним банком визначають один із великих банків, який має досвід проведення великомасштабних кредитних операцій