Правове регулювання місцевих податків і зборів, їх види.

Право на встановлення податків і зборів Конституцією України закріплене за ВРУ (ст.. 92), при цьому за органами місцевого самоврядування закріплене право відповідно до закону встановлювати місцеві податки і збори, які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів (ст.. 143). Система місцевих податків і зборів є складовою частиною податкової системи України й оцінюється як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів.

Правове регулювання місцевих податків і зборів здійснюється на підставі Конституції України (ст.. 92, 143), ЗУ "Про систему оподаткування", Декретом КМУ «Про місцеві податки і збори», ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ЗУ про державні бюджети на відповідні роки, постановами КМУ, постановами ВР АРК, рішеннями органів місцевого самоврядування, іншими НПА.

Перелік місцевих податків і зборів визначається на державному рівні, тому органи місцевого самоврядування не мають права запроваджувати на своїй території власні податки і збори.

Відповідно до законодавства до місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів належать:

1) збір за припаркування автотранспорту (ОБОВ`ЯЗКОВИЙ);

2) ринковий збір (ОБОВ`ЯЗКОВИЙ);

3) збір за видачу ордера на квартиру (ОБОВ`ЯЗКОВИЙ);

4) курортний збір;

5) збір за участь у бігах на іподромі;

6) збір за виграш на бігах на іподромі;

7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;

8) збір за право використання місцевої символіки;

9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

11) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

12) збір з власників собак (ОБОВ`ЯЗКОВИЙ);

Існують ще два місцевих збори, не включені до системи оподаткування, які є регіональними і справляються виключно на території АР Крим:

1) збір на розвиток рекреаційного комплексу;

2) збір на розвиток пасажирського електротранспорту в АРК.

Особливість місцевих податків і зборів полягає в тому, що платники зобов'язані їх сплачувати відповідно до вимог рішення органу місцевого самоврядування про запровадження платежу і тільки після набрання чинності цим рішенням. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів згідно з переліком, встановленим ст. 15 ЗУ "Про систему оподаткування" і ст. 1 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори», та в межах установлених Декретом граничних розмірів ставок.

Ставки податків і зборів встановлюються ВР АРК і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів не можуть запроваджуватися ЗУ про Державний бюджет України на відповідний рік.

У межах своєї компетенції органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочку зі сплати місцевих податків і зборів.

Об'єктами оподаткування є Фонд оплати праці (комунальний податок); вартість послуг за встановлення та розміщення реклами (податку з реклами); торговельне місце (ринковий збір); оформлення ордера на квартиру (збір за видачу ордера на квартиру); собаки (крім службових), які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах (збір з власників собак); проживання у курортній місцевості (курортний збір); участь у бігах на іподромі за кожного коня (збір за участь у бігах); сума виграшу на бігах; плата за участь у грі на тоталізаторі; вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки; фактичні витрати на проведення додаткових заходів (збір за право проведення кіно- і телезйомок); вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея; одна година парковки одного автомобіля (збір за припаркування автотранспорту) та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно із ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Платники місцевих податків і зборів зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів;

3) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку, збору або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку і збору або його скасуванням, а також у разі смерті платника.

Платники податків і зборів мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;

2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.