logo search
501-finansi-kovalychuk-forkun

Тема 13

■=> вексель, в якому не вказане місце його складання, визнається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Переказний вексель являє собою документ, в якому зазначена письмова вказівка векселедержателя, (трасанту) особі, на яку виставлений вексель, тобто платнику (трасату), сплатити зазначену суму грошей пред'явнику векселя чи особі, що вказана у векселі, (ремітенту) через певний термін або на вимогу.

Трасат стає боржником за векселем тільки після того, як він акцептує його, тобто згодиться на сплату поставивши на векселі свій підпис.

Акцептант переказного векселя так само як і векселедавець простого векселя, є головним вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у встановлений термін.

ІШ Ремітент - векселедержатель, вказаний у тратті, в результаті передачі йому трасантом права на отримання грошей від трасата. Передача права здійснюється шляхом передаточного надпису -індосаменту.

Індосамент - це передаточний надпис на векселі чи іншому цінному папері, який означає перехід прав по цьому документу до іншої особи (ремітенту), і в свою чергу індосант - це особа, яка здійснює індосамент.

Індосамент на векселі, крім передаточного надпису, виконує також функцію гарантії.

Кожний індосант за векселем несе солідарну відповідальність за платіж разом з векселедавцем і акцептантом.

Вексель використовується як один із головних платіжних засобів при товарній формі кредиту.

В Україні первинне розміщення цінних паперів серед потенційних інвесторів забезпечують комерційні банки, брокерські контори, централізовані фондові біржі, інвестиційні фонди та компанії, трастові товариства, холдингові фірми (торгівці цінними паперами). Усі посередники шукають власну нішу.

Комерційні банки як депозитарні фінансові посередники можуть бути емітентами не лише акцій та облігацій, але й інструментів грошового ринку - депозитних та ощадних сертифікатів, векселів.

Якщо на підставі емісії акцій та облігацій формується власний та позичковий капітали банку, то випуск векселів та сертифікатів можна розглядати як форму залучення так званих керованих

депозитів, або безвідкличних вкладів.

Фінансовий ринок 469

Право емісії власних акцій та облігацій отримують лише ті комерційні банки, які організовані у формі акціонерного товариства, а депозитні сертифікати та векселі може випускати будь-який комерційний банк, не залежно від організаційно-правової форми. ,

Чинним законодавством передбачено, що при заснуванні акціонерних комерційних банків, а також при перетворенні банку з пайового в акціонерний, всі його акції мають бути розподіленими між засновниками, тобто допускається лише закрите розповсюдження акцій першого випуску.

Перший випуск акцій банку має цілком складатися із простих акцій банку. Його реєстрація і продаж банком-емітентом повністю звільняється від оподаткування на операції з цінними паперами. При реалізації акцій КБ їх першим власником не може виступати банк/ тобто купувати їх за власні кошти (на баланс). Але на вторинному ринку банки, як правило, виступають покупцями своїх акцій, що не' обмежується чинним законодавством.

Велика кількість акціонерних банків досить активно діють на вторинному ринку банківських акцій з метою підтримки ринкового курсу власних акцій.

І# Депозитний сертифікат - це грошовий документ, що підтверджує внесення в банк коштів на певний термін.

Він має фіксовану відсоткову ставку. Кошти можуть бути стягнутими/ лише за поданням в банк правильно оформленого сертифіката.

Депозитні сертифікати можуть бути купленими протягом всього терміну їх дії, а відсоток за ними нараховуються з дня придбання. Вони розглядаються як керовані пасиви, які банк може залучити самостійно шляхом пропозиції вищих відсотків. Вони є альтернативою ліквідним активам, які банки мають тримати в якості вторинних резервів для здійснення не передбачених платежів.

Терміни дії депозитних сертифікатів - 10 днів - 8 років, відповідно їх сума від 500 до 5 млн. ам. дол., відсоткова ставки залежать від розміру і терміну дії вкладу. Більшість сертифікатів не може бути переданою іншим особам. До закінчення певного терміну можна стягнути кошти у банку лише сплативши штраф.

Відмінність депозитних сертифікатів від ощадних полягає в тому, що перші можуть видаватися лише юридичним особам, а другі -лише фізичним.

Після закінчення терміну дії сертифіката, останній стає -документом за вимогою і банк має сплатити всю суму за ним за першою вимогою власника. У зв'язку з чим у банку виникає ризик одночасного пред'явлення до сплати значної кількості прострочених

470