Тема 14
реформування та оновлення його діяльності. Фактично це нова стратегія функціонування, яка передбачає раціоналізацію діяльності Банку на основі зміни способів виконання його роботи.
Складовими вдосконалення діяльності МБРР у рамках здійснення даного Плану стали: підвищення ефективності кредитних та інших послуг і відповідне посилення їх впливу на процес економічного розвитку; якомога повніше задоволення потреб клієнтів за рахунок розширення кількості пропонованих їм продуктів і послуг; скорочення адміністративних витрат і перерозподіл ресурсів на користь операційної діяльності; децентралізація діяльності персоналу Банку і підвищення відповідальності за виконання проектів; удосконалення взаємовідносин з клієнтами і міжнародними партнерами. Особливістю Плану є те, що він не обмежувався визначенням завдань, а й передбачав конкретну методику оцінки результатів їх виконання. Започаткована в Банку система управління проектами на основі результатів є одночасно і системою управління проектами, і системою аналізу показників. Вона дає змогу оцінювати операції у плані їхньої віддачі або впливу, а не на основі витрат чи кінцевих результатів.
За даними МБРР, після запровадження Стратегічного плану поліпшилися якість і оперативність операцій, зріс попит на продукти і послуги Банку, підвищилася ефективність виконання проектів. Однак, незважаючи на досягнуті успіхи, серйозні проблеми в діяльності Банку залишаються. Так, почали знижуватися початкові темпи загальних позитивних змін у ефективності операцій, подальшого вдосконалення потребують забезпечення стійкості програм розвитку, оцінка впливу інституційного розвитку на економічне зростання, усунення ризиків виконання проектів за умов глобальної взаємозалежності.
вэ= Міжнародна асоціація розвитку була заснована в 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР у сфері довгострокового фінансування розвитку найменш розвинутих країн. У МАР входять 162 країни (за станом на червень 2001 p.). Перш ніж вступити в МАР, країна має стати членом МБРР. Право кожної країни на участь в управлінні Асоціацією залежить від розміру її внеску в основний капітал МАР. Відповідно до ролі у формуванні власного капіталу МАР країни-члени поділяються на дві групи. До першої групи належать індустріально розвинуті країни, які вносять 100 % підписки у вільно конвертованій валюті. Крім того, ці країни відповідно до їх економічного потенціалу мають робити істотні внески в кожне поповнення ресурсів МАР. Країни, що розвиваються, утворюють
Міжнародні фінанси 517
другу групу. Вони мають вносити у вільно конвертованій валюті лише 10 % суми підписки, а решту - у національній валюті.
Офіційними цілями діяльності МАР є подолання бідності, забезпечення економічного зростання, захист навколишнього середовища в найбідніших країнах. Спрямованість на пільгове кредитування визначає ключову роль МАР у реалізації стратегії Всесвітнього банку з подолання бідності у світі.
Фінансові ресурси МАР формуються за рахунок її власного капіталу, внесків розвинутих країн і відрахувань від чистого прибутку МБРР. Погашення раніше наданих МАР кредитів також є джерелом грошових надходжень для подальшої кредитної діяльності Асоціації. Діяльність МАР фінансується головним чином завдяки надходженню коштів від багатших країн-членів, серед яких і деякі країни, що розвиваються. Поповнення ресурсів МАР за рахунок державних внесків відбувається в рамках угод, що визначають додатковий внесок країн-донорів до бюджету МАР. Ці внески надходять трьома річними частками і надають МАР кошти для покриття її кредитних зобов'язань на 3-річний бюджетний період. Останнє, дванадцяте, поповнення коштів МАР було узгоджене в листопаді 1998 р. Згідно з ним нове донорське фінансування на період 2000-2002 pp. дорівнює 8,6 млрд. СПЗ. Найбільшими донорами є США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Канада, Нідерланди. Загалом же в поповненні ресурсів МАР беруть участь близько 40 країн світу.
МАР періодично перебуває в кризовому стані у зв'язку з недофінансуванням її діяльності. Оскільки фінансування Асоціації значною мірою залежить від міжнародних зобов'язань розвинутих країн-донорів, скорочення національних бюджетів у цих країнах істотно обмежує фінансові можливості МАР.
Як і МБРР, МАР надає фінансову допомогу країнам, що розвиваються, у вигляді кредитування конкретних проектів. Рішення щодо того, яка з організацій - МБРР чи МАР - фінансуватиме проект, залежить від економічної ситуації в країні, а не від характеристики окремого проекту. Вимоги МАР щодо проектів, що фінансуються за рахунок її кредитів, ідентичні критеріям оцінки проектів МБРР. Але кредитування через МАР здійснюється на фінансових умовах, відмінних від кредитування через МБРР.
МАР надає кредити винятково найбіднішим країнам світу -близько 90 % позик МАР спрямовано в країни, де доходи населення становлять у середньому менш ніж 2 дол. США на особу щоденно.
Ці кредити надаються лише урядам країн-членів для наступного передання їх, у разі необхідності, організаціям, що відповідають за виконання проекту. МАР-кредити надаються на концесійних умовах, утім, вони не є безоплатно наданими фондами, тобто грантами: термін їх погашення становить 35-40 років і має 10-річний пільговий період. Ресурси МАР надаються в кредит без вимоги сплати за ними будь-яких процентів, але потребують сплати комісійних зборів у розмірі 0,75 % річних. Пільгові умови МАР-кредитування роблять його менш обтяжливим для платіжних балансів країн-позичальниць, ніж позики МБРР. Водночас унаслідок цих полегшених умов МАР не має прибутків і не може залучати ресурси на міжнародних фінансових ринках подібно до МБРР.
Попит країн, що розвиваються, на пільгові кредити МАР є досить високим, але вона не надає кредити всім бажаючим. По-перше, кредитна політика МАР визначається цілями діяльності Асоціації: розподіл фінансових ресурсів між країнами залежить від ступеня вирішення ними проблем, пов'язаних із трьома головними завданнями МАР. По-друге, порядок розподілу кредитних ресурсів МАР між країнами базується на певних критеріях, таких як дохід на душу населення, показники економічної діяльності, кредитоспроможність країни-позичальника. Кредит МАР можуть отримати лише ті країни, де річний дохід на душу населення не перевищує певної офіційно встановленої межі. Виняток допускається лише для невеликих острівних держав, а також при наданні тимчасової допомоги країнам з перехідною економікою, які здійснюють кардинальну структурну перебудову, і лише за умови, що їхня кредитоспроможність не дає змоги одержувати позики від МБРР.
За час свого функціонування МАР значно збільшила обсяги кредитування найбідніших країн. Переважна частка наданих Асоціацією кредитів спрямовується в найбідніші країни Африки. Але оскільки Африка - найбідніший континент світу, то метою Асоціації є подальше підвищення частки фінансування африканських країн до 50 % ресурсів МАР.
Протягом усього періоду діяльності МАР структура та якість кредитного портфеля МАР змінювалися. Спочатку кредити МАР спрямовувалися головним чином на розвиток економічної й соціальної інфраструктури. У 80-ті роки пріоритет у кредитній політиці МАР належав сільському господарству. У 90-ті роки зросло цільове інвестування проектів, спрямованих на подолання бідності, і проектів у соціальній сфері. Новою є тенденція до охоплення
518
- Тема 1. Суть фінансів, їх функції і роль 8
- Тема 2. Фінансова система 37
- Тема 3. Фінансова політика та механізм її реалізації. 59
- Тема 11. Державний кредит і державний борг 377
- Тема 12. Страхування і страховий ринок „ 401
- Тема 14. Міжнародні фінанси 488
- Передмова
- 1.1. Історичні та економічні передумови виникнення фінансів
- 1.2. Загальна теорія фінансів: ретроспективний огляд проблеми
- 1.3. Фінанси як економічна категорія
- Тема 1
- 1.4. Функції фінансів
- 1.5. Принципи та роль фінансів у ринковій економіці
- Тема 1
- Тема 1
- Тема 2
- 2.2. Будова фінансової системи України
- 1.2.4. Державний інноваційний фонд
- Тема 2
- Тема 2
- 2.3. Проблемні питання становлення і розвитку фінансової системи України
- Тема 2
- Тема 2
- 56 Твма2
- І®* Тестові завдання
- Фінансова політика на різних історичних етапах та її особливості в умовах переходу України до ринкових відносин
- 3.1. Зміст та значення фінансової політики як складової частини економічної політики держави
- 3.2. Фінансова політика на різних історичних етапах та її особливості в умовах переходу України до ринкових відносин
- 3.3. Фінансовий механізм та його роль в реалізації фінансової політики
- Сфери і ланки фінансового механізму
- 3.4. Організаційно-правове забезпечення реалізації фінансової політики
- 3.4.2. Організація управління фінансами в Україні. Фінансовий апарат та його функції
- 3.5. Фінансове планування
- 3.5.1. Зміст, значення, завдання фінансового планування та фінансових планів
- 3.5.2. Система фінансових планів та їх взаємозв'язок
- 3.5.3. Зміни щодо змісту фінансового планування при переході до ринкових відносин. Методи фінансового планування
- 3.6. Фінансовий контроль
- 3.6.1. Фінансовий контроль, його суть, завдання, принципи
- 3.6.3. Поняття про аудит, його принципи, порядок проведення та перспективи розвитку в Україні
- 7. Фінансовий механізм за умов регулюючої фінансової політики спрямований на:
- 10. Фінансовий механізм може бути:
- 15. До сфер фінансового механізму належать:
- 106 Тема з
- Тема 4
- 4.1. Поняття фінансів підприємницьких структур, їх зміст, функції та сфери застосування
- Тема 4
- Тема 4
- 4.2. Фінансові ресурси підприємств: джерела формування та напрями використання
- 4.3. Принципи організації фінансів підприємницьких структур
- 4.4. Фінансовий менеджмент та його місце в управлінні підприємствами
- Тема 4
- Тема 4
- V& Тестові завдання
- 5. Фінансові ресурси підприємств -це:
- 6. До принципів організації фінансів підприємств належать:
- 8. Сфери прийняття управлінських рішень такі:
- 10. Об'єктом управління фінансового менеджменту є:
- 5.1. Зміст державних фінансів
- 5.2. Державні доходи, методи їх мобілізації
- 5.3. Державні витрати, їх економічне та соціальне значення
- Тема 5
- 158 Темв5
- Тема 5
- Тема 5
- Видатки на державне управління
- Тема 5
- Тема 5
- 5.4. Проблемні питання функціонування системи державних фінансів
- Тема 5
- 6.1. Сутність та призначення бюджету
- Тема 6
- 6.2. Бюджетна система України та принципи її побудови
- Тема 6
- 6.3. Бюджетний процес, його стадії та принципи
- V& Верховна Рада України:
- Тема 6
- Бюджетний календар
- 6.4. Бюджетна реформа та напрями її проведення
- 05? Тестові завдання
- 7.1. Державний бюджет країни (економічна природа та роль)
- 7.2. Бюджетна класифікація, її структура та призначення
- Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:
- 7.3. Доходи державного бюджету
- 7.4. Видатки державного бюджету
- 8) Охорону здоров 'я:
- 7.5. Проблеми дефіциту бюджету, його причини та напрями скорочення
- 2. Функціями Державного бюджету є:
- 8.1. Економічна сутність податків та їх призначення
- Тема 7
- 8.2. Функції податків. Принципи оподаткування
- Тема 8
- 8.3. Характеристика податкової системи держави
- Система оподаткування в Україні
- Тема 8
- 8.4. Становлення і розвиток податкової системи України
- Тема 8
- Тема 8
- Тема 8
- Тема 8
- Тема 8
- 9.1. Теоретичні основи становлення та розвитку місцевих фінансів
- 9.2. Місцеві бюджети - основа місцевих фінансів України
- 9.3. Доходи та видатки місцевих бюджетів України
- Тема 9
- Тема 9
- 9.4. Основні напрямки зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування
- Тема 9
- 1. Місцеві бюджети включають:
- 2. Бюджети місцевого самоврядування:
- 3. Місцеві бюджети відповідно положень Бюджетного Кодексу України -це:
- 8. До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
- 9. До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на
- Тема 10
- Тема 10
- 10.2. Пенсійний фонд
- Тема 10
- Тема 10
- 10.3. Фонд соціального страхування
- Тема 10
- Тема 10
- 10.3.1. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- Тема 10
- 10.3.2. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- Тема 10
- Тема 10
- Тема 10
- Тема 10
- Тема 10
- 10.3.3. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- Тема 10
- Тема 10
- Тема 10
- Тема 10
- 10.4. Фонд сприяння зайнятості населення
- Тема 10
- 7. Кошти Фонду соціального страхування формуються за рахунок:
- 8. Державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснює:
- 14. Допомога на поховання надається:
- Тема 10
- 15. Кошти державного фонду сприяння зайнятості населення зосереджуються в:
- Тема 11
- 11.1. Економічна сутність та роль державного кредиту
- 11.2. Структура державного боргу та механізм його функціонування
- Тема 11
- 11.3. Особливості управління державним боргом
- Тема 11
- Тема 11
- 6. За формою виплати доходів позики поділяються на:
- Тема 11
- Тема 12
- Тема 11
- 12.1. Необхідність страхового захисту. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту
- Тема 12
- Тема 12
- 406 Тема 12
- Тема 12
- 12.2. Функції та принципи страхування
- Тема 12
- 12.3. Класифікація страхування
- 12. 4. Загальна характеристика страхового ринку, його структура та правові засади регулювання
- Тема 12
- Тема 12
- Тема 12
- Тема 12
- 12.5. Перестрахування та співстрахування
- Тема 12
- Тема 12
- Тема 12
- 3. Основними ознаками економічної категорії страхового захисту є:
- 4. Основними принципами функціонування страхових фондів є:
- Тема 12
- 6. Страхуванню притаманні наступні функції:
- 10. Особове страхування включає:
- 12. До посередників страхового ринку належать:
- Ш Додаткова література з теми
- Тема 12
- Тема 13
- 13.1. Сутність, визначення і складові фінансового ринку
- Тема 13
- Тема 13
- Тема 13
- 13.2. Характеристика суб'єктів фінансового ринку
- Тема 13
- 13.3. Інструменти фінансового ринку
- Тема 13
- Тема 13
- Тема 13
- Тема 13
- Тема 13
- Тема 13
- 13.4. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні
- Тема 13
- 13.5. Фондова біржа як вторинний ринок обігу цінних паперів і проблеми її функціонування в Україні
- Тема 13
- Тема 14
- 14.1. Економічна сутність та структура міжнародних фінансів
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- 14.2. Міжнародні фінансові інститути
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- 14.3. Світовий фінансовий ринок
- Тема 14
- Міжнародні валютні ринки
- Тема 14
- Тема 14
- Міжнародні кредитні ринки
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14
- Тема 14