11.3. Особливості управління державним боргом

Існування державного боргу, його значний вплив на економіку та фінансове становище держави зумовлюють потребу чіткої системи управління ним.

Державний кредит і державний борг

391

♦ Управління державним боргом -щмомплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також; забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів:

Державний борг можнарщглядати з,двох позицій: з одного боку, як_державне запозичення, що сприяє економічному зростанню; з іншого - як борг, що збільшує навантаження на державний бюджет. А тому необхідно знайти оптимальне співвідношення між інвестиціями, економічним зростанням та внутрішнім і зовнішніми запозиченнями. Проблема управління державним боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держави та пошуку реальних джерел його погашення.

У процесі управління Державним^іздаХ!М-ШШ.ШІШХі£алакі завдання: "*> пошук ефективних умов запозичення коштів з точки зору мінімізації вартості боргу;"

• недопу^еитмеефективногота нецільового використання запозичених коштів;

• забезпечення своєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;

У визначення оптимального співвідношення між: внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови збереження фінансової рівноваги в країні;

> забезпечення стабтьності^алютніїшіщіщла фондово^ ринку країни,

Прдвовою основою управління Державним боргом є Конституція України, в якій передбачено, що виключно законами України встановлюються порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргів; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види та типи.

Згідно з Конституцією України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні і уповноважена затверджувати: Ч> Державний бюджет України та вносити зміни до нього в

частині зовнішнього та внутрішнього боргів; *Ь рішення про надання Україною позики та економічної допо моги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також: про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх ; використанням.

392