5.1. Зміст державних фінансів

Державні фінанси є однією з найважливіших сфер фінансової системи країни, що покликана забезпечити державу необхідними фінансовими ресурсами для виконання її економічних, соціальних та політичних функцій.

Фактично державні фінанси є основою економічного життя та розвитку держави, запорукою зростання матеріального добробуту населення. За об'єктивну передумову виникнення фінансів ми визначали наявність відносин, пов'язаних із забезпеченням нормального функціонування держави, отже, можемо зазначити, що державні фінанси є об'єктивноіснуючою категорією. Крім того, наявність державних фінансів об'єктивно зумовлена необхідністю розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту між різними верствами та прошарками населення, підприємницькими структурами й окремими тери торіями. У той же час, об'єктивний характер, функціонування державних фінансів значною мірою залежить від суб'єктивних дій політичних сил, які знаходяться при владі й домагаються забезпечення власних економічних інтересів.

138

Державні фінанси є провідною сферою фінансової системи, через яку здійснюється вплив фінансів на економічний і соціальний розвиток країни. Вона має свої особливі принципи організації та функціонування. Це зумовлено функціями і роллю держави у регулюванні та забезпеченні демократичних економічних і соціальних умов життя населення, створенні сприятливих умов для діяльності виробничих і невиробничих структур.

Як зазначалося у попередніх розділах, фінанси виникли й тривалий час розвивалися як система мобілізації грошових коштів та матеріальних ресурсів для задоволення потреб правлячої еліти, внутрішньодержавного управління та оборони певної території. Для реалізації зазначених завдань на території держави вводились різні форми (грошові, матеріальні, відробки) та види (прямі, непрямі тощо) податків, зборів і платежів. Використання їх не підлягало контролю з боку населення, тому дротягом майже шести століть поняття "фінанси" у свідомості людей асоціювалося з різноманітними формами зиску і несправедливого зменшення їх доходів.

Фінанси досягли свого найвищого розвитку в XIX столітті, коли функції держави значно розширились і удосконалились, а товарно-грошові відносини зайняли панівне становище в економічних Системах. Фінанси стали універсальним і дуже активним елементом економічного життя. Саме в цей час розпочинається П-й етап становлення фінансових відносин, набувають високого розвитку методи і форми мобілізації коштів та їх розподілу для задоволення потреб населення, удосконалення й розширення виробничих процесів у державі.

Наприкінці XVIII століття в результаті посилення процесів демократизації в суспільстві з'являється фінансове і насамперед бюджетне право. Мобілізація і використання фінансових ресурсів державою стають об'єктом контролю з боку законодавчих структур. Дані про державні фінанси оприлюднюються. Щодо питань мобілізації та використання державних фінансів ведеться жорстока боротьба між правлячими колами і різними соціальними групами населення. Набуває розвитку і відокремлюється в самостійну сферу знань фінансова наука.

Ці процеси супроводжуються розширенням меж державних фінансів. Збільшується частка державної власності, держава стає власником цілих галузей економіки, землі, природних багатств. Вона переймає на себе фінансування низки соціальних потреб населення. У сферу інтересів держави потрапляють майже всі її громадяни.

139

Сьогодні ми можемо вважати, що державні фінанси - це:

=> центральна підсистема фінансової системи країни, через яку

здійснюється вплив на економічні та соціальні процеси, що

відбуваються в країні; <> сукупність економічних відносин, пов'язаних з первинним та

вторинним розподілом ВВП з метою утворення грошових

фондів, необхідних для виконання державою властивих їй

функцій; => сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава

здійснює свою фінансову діяльність.

оэ* Отже, державні фінанси - це фінансові ресурси, зосереджені в руках держави і призначені для забезпечення виконання притаманних їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються. Слід зазначити, що держава розпоряджається не всіма фінансовими ресурсами, створеними в країні за певний період часу. У розпорядженні держави знаходяться лише централізовані фінансові ресурси:

• бюджетної системи;

• державних фінансових інститутів;

• централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення.

Джерелом формування фінансових ресурсів виступає валовий внутрішній продукт.

Розвиток державних фінансів має об'єктивний характер. Вони використовуються для розв'язання завдань, які цілком або частково фінансуються без використання ринкового механізму. До них поміж інших відносяться: регулювання економічних та соціальних процесів, проведення структурної перебудови економіки, захист довкілля, сприяння демонополізації, захист прав покупців, формування системи соціального забезпечення і соціального страхування, фінансування освіти, підготовка та перепідготовка кадрів, надання медичних та інших соціальних послуг населенню.

# За економічною сутністю державні фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподічу ВВП і національного доходу, що пов 'язані з формуванням фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні держави та її підприємств, і використанням цих ресурсів на розширене відтворення, управління, соціальні та культурні потреби, оборону країни.

Суб'єктами цих відносин виступає з одного боку держава (в особі відповідних владних структур), а з іншого - юридичні й фізичні особи.

140

Тема 5

З вищевикладеного можна зрозуміти, що в економічному житті держави фінанси виступають як доволі складне явище. За їх допомогою держава перерозподіляє значну частину валового внутрішнього продукту, який виступає головним об'єктом фінансових відносин. У зв'язку з цим фінанси прийнято розглядати як систему відносин, які склалися в суспільстві в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Для виконання своїх функцій держава повинна мати у своєму розпорядженні певну величину фінансових ресурсів, які створюються в її народногосподарському комплексі. Система фінансових відносин, які складають зміст державних фінансів, знайшла своє відображення у таких ланках:

US' 1.1. Бюджетна система:

1. Державний бюджет;

2. Місцеві бюджети.

в^ 1.2. Централізовані грошові фонди цільового призначення:

1. Пенсійний фонд;

2. Фонд соціального страхування;

3. Фонд сприяння зайнятості населення;

4. Державний інноваційний фонд;

5. Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

1.2.6. Інші фонди загальнодержавного та регіонального призначення.

и®" 1.3. Державний кредит о®° 1.4. Страхування

«3^а 1.5. Фінанси державних підприємств

Державні фінанси функціонують на тих самих засадах, що й фінансова система в цілому. Так, усі ланки державних фінансів мають власну сферу функціонування, і водночас вони тісно пов'язані між собою. Основу державних фінансів становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Тут створюється майже 35 відсотків валового внутрішнього продукту, який є головним об'єктом фінансового розподілу. В умовах становлення ринкової економіки частка державного сектора постійно зменшується, однак ще тривалий час цьому сектору належатиме вирішальна роль у процесах формування, розподілу та використання фінансових ресурсів країни.

Державні фінанси j4i

Принципи побудови бюджетної системи держави регулюються бюджетним законодавством і залежать насамперед від її адміністративно-територіального поділу. Взаємовідносини між різними складовими бюджетної системи визначаються рівнем розвитку демократичних засад у державі. На сьогодні основні нормативно-правові засади функціонування бюджетної системи закріплені в Бюджетному Кодексі України.

+ Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Він охоплює всі сфери економічної діяльності держави. За своєю сутністю бюджет характеризує фінансове становище держави. Проте бюджет є дуже складною економічною категорією, до якої не можна підходити однозначно, як і використовувати показники державного бюджету без детального аналізу структури бюджетної системи держави.

+ Централізовані грошові фонди цільового призначення включають Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд сприяння зайнятості населення, Фонд конверсії, Валютний фонд, позабюджетні фонди місцевих органів самоврядування. Вони певною мірою доповнюють державний бюджет, проте специфіка їх полягає у тому, що ці фонди мають суто цільове призначення і на інші цілі не використовуються. За своєю сутністю перелічені фонди є новою складовою частиною фінансової системи України, яка перебуває на стадії становлення.

+ Державний кредит являє собою заборгованість держави перед своїми громадянами і господарськими структурами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політики держави та регулюється законодавством. Великий борг дає підстави для висновку, що держава живе за рахунок майбутніх поколінь. Він лягає тягарем на видаткову частину бюджету, оскільки вимагає витрат на обслуговування боргу.

+ Державне майнове й особове страхування є одним з методів створення страхових фондів для збереження майна громадян і господарських структур. Держава виступає страховиком і розпорядником страхових фондів. Останнім часом все більша роль щодо створення страхових фондів належить недержавним страховим компаніям, хоча вони й працюють за системою обов'язкового страхування (як-то страхування цивільної відповідальності).

За рівнями державні фінанси поділяються на загальнодержавні та місцеві.

+ Загальнодержавні фінанси призначені для забезпечення тих потреб суспільства, які мають загальнонаціональний характер і відображають інтереси держави в цілому. Вони, з одного боку, формують фінансову базу вищих органів державної влади та управління, а з іншого - виступають у їх руках інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни. Через загальнодержавні фінанси здійснюється територіальний перерозподіл ВВП з метою збалансованого розвитку окремих регіонів. За їх допомогою здійснюється також структурна політика, яка покликана забезпечити оптимальний галузевий розвиток країни.

+ Місцеві фінанси виступають фінансовою базою місцевих органів влади та управління. Вони забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах, їх внутрішньотериторіальний перерозподіл. Основне призначення місцевих фінансів - забезпечення відносної фінансової незалежності й автономності регіональних адміністративних формувань (областей, районів) та поселень.

Основна проблема структурної побудови системи державних фінансів - установлення оптимального співвідношення між її рівнями.

З одного боку, рівень державної* 'централізації має бути таким, щоб надійно" 'забезпечити загальнонаціональні інтереси. Нестача коштів*⁴ "у центральних органів влади й управління підриває їх фінансову, ^відтак і політичну силу, звужує можливості їх впливу, що може мати негативні наслідки для країни в цілому.

Рис. 5.1. Система державних фінансів

142

Тема 5

Державні фінанси

143

З другого боку, рівень загальнодержавної централізації не має підривати фінансову базу регіонів. Місцеві органи влади й управління потребують достатньої кількості фінансових стимулів для ефективної діяльності. Якщо цього немає, місцева влада перетворюється в звичайних виконавців, які лише отримують кошти, а не заробляють їх самостійно.

Слід зазначити, що розв'язання даного протиріччя покладено на Бюджетний кодекс, прийнятий Верховною радою України 10. 06. 2001 р. Про основи його запровадження та вплив на бюджетну систему України мова піде у наступних розділах посібника.

Головне призначення державних фінансів - сприяти через різноманітні фінансові інституції успішному економічному і соціальному розвитку держави, забезпеченню прав і свобод людини. Це можна досягти за допомогою системи методів і форм мобілізації фінансових ресурсів, що є у розпорядження держави, та використання їх на цілі розвитку економіки, забезпечення соціальних гарантій населенню, утримання армії, органів усіх ланок влади.

Сукупність зазначених форм і методів дістала назву фінансового механізму системи управління в державі. Від того, наскільки він досконалий, залежать темпи економічного й соціального розвитку, добробут громадян. Важливе значення має те, скільки фінансових ресурсів від загальної кількості створюваних у державі вона акумулює в своє розпорядження і на які цілі використовує. Проте ці загальні показники ще не дають повної характеристики ефективності фінансового механізму.