logo search
spori_po_F_nansovomu_pravc___Bank_golovna

Банківське законодавство України, його загальна характеристика.

В наш час до­сить широко застосовується таке поняття як "банківське зако­нодавство" (постанова НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні").

Банківське законодавство - система нормативних актів, що охоплює норми, які регулюють діяльність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, а також їх відносини з клієнтами (відносини при встановленні структури й функцій кредитно-банківської системи, здійсненні основних банківських операцій, питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами, а також організацію банківського контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств, організацій).

Банківське законодавство складають:

1) Конституція України (ст. 99, 100),

2) ЗУ: загальніГКУ (гл. 35 "Особливості регулювання фінансової діяльності"), ЦКУ (гл. 71 "Про позику, кредит і банківський вклад", гл. 72 "Про банківський рахунок", гл. 73 "Факторинг", гл. 74 " Про розрахунки"), ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ЗУ "Про міжнародні договори України", .., спеціальні ЗУ (основоположні, базові) – ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ЗУ "Про НБУ", ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" …,

3) підзаконні НПА – Укази ПУ ("Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України тощо) та постанови КМУ; основна питома вага серед яких – НПА від НБУ (постанови Правління НБУ, інструкції, положення, правила …). Вони не можуть суперечити ЗУ та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. НПА НБУ підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. НПА НБУ можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України

4) міжнародні договори (угоди) – за умови їх ратифікації ВРУ (Женевські чекові Конвенції 1931 року тощо), локальні акти - прийняті асоціаціями та господарюючими суб'єктами (наприклад, рішення асоціації комерційних банків та локальні акти — статути комерційних банків, установчі договори, положення про філії, представництва).