Основні категорії бюджетного права і бюджетного процесу.

Бюджетне право України - це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю, тобто утворенням, розподілом та використанням коштів державного та місцевих бюджетів.

Бюджет, як економічна категорія, - це суспільні відносини, що виникають з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих фондів грошових коштів на рівні держави та органів місцевого самоврядування, необхідних останнім для виконання їх завдань і функцій.

Бюджет, як правова категорія, - це НПА, затверджений відповідним представницьким органом влади. Особливості:

1) затверджений відповідним представницьким органом влади;

2) термін дії НПА про бюджет = бюджетному періоду;

3) закріплює права та обов`язки учасників бюджетних правовідносин.

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (1) ст. 2 БКУ). Складовими частинами бюджету є:

- загальний фонд, який включає всі доходи й видатки бюджету, крім тих, які призначено для зарахування до спеціального фонду, а також фінансування загального фонду бюджету;

- спеціальний фонд, що включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень, гранти або дарунки у вартісному обрахунку, одержані на конкрет­ну мету, а також різницю між доходами й видатками спеціального фонду бюджету. Розподіл бюджетів на загальний і спеціальний фонд визначає ЗУ про Державний бюджет. Створення позабюджетних фондів органами державної влади, місцевого самоврядування, бюджетними установами не припустиме.

Закон про Державний бюджет України — закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України впродовж бюджетного періоду.

Бюджетний період – ст. 96 Конституції встановила, що Державний бюджет України затверджується щорічно ВР на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин:

1) введення воєнного стану;

2) оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

3) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф) - на інший період (ст. 3 БКУ).

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України (11) ст. 2 БКУ).

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права (5) ст.2).

Бюджетний устрій – внутрішня побудова бюджетної системи, що визначає:

1) кількість її елементів відповідно до адміністративно-територіального устрою;

2) структуру бюджетної системи відповідно до державного устрою;

3) бюджетні права органів державної влади та місцевого самоврядування різних рівнів;

4) принципи розподілу функцій і повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування щодо розподілу джерел доходів між бюджетами та напрямків здійснення видатків, що закріплюються між кожним бюджетом.

Бюджетний цикл — період з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями (ст.20).

Бюджетний механізм — це сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів, через які держава регулює економіку, стимулює виробничі й соціальні процеси. До бюджетних методів регулювання економічних і соціальних процесів відносяться:

1) податки, які впливають на розвиток виробництва товарів, попит і пропозицію на них;

2) бюджетне фінансування загальнодержавних програм, що забезпечують розширення виробництва і вдосконалення його структури, розвиток соціальної сфери, соціальний захист громадян;

3) фінансова підтримка окремих галузей і підприємств для вирівнювання економічних умов їх функціонування або прискореного розвитку (через субвенції, пільгові, безпроцентні кредити тощо);

4) створення за рахунок бюджетних коштів спеціальних фондів, резервів для запобігання диспропорціям у розвитку економіки.

Бюджетне регулювання представляє собою частковий перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів. Основними методами бюджетного регулювання є:

1) нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від регулюючих загальнодержавних податків та обов’язкових платежів;

2) бюджетні дотації місцевим бюджетам нижчого рівня;

3) бюджетні субсидії і субвенції. Бюджетне регулювання є складником бюджетного процесу, що представляє собою регламентований законом порядок складання, розгляду, затвердження і виконання державного й місцевих бюд­жетів.

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Доходи бюджету — усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством.

Зведений бюджет — сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу й прогнозування економічного та соціального розвитку держави.

Фінансування бюджету — надходження та витрати у зв’язку зі зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів з бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами та видатками бюджету.

Державний борг — загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору.