Міжбюджетні відносини, їх суть та мета регулювання.

Міжбюджетні відносини - це відносини між державою, АРК та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Виникнення та існування міжбюджетних відносин як різновиду суспільних публічних відносин в Україні зумовлюється політичними, економічними та правовими факторами. Стаття 140 Конституції України затвердила право територіальних громад - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, створюючи місцеве самоврядування. Це політичне волевиявлення держави знайшло своє подальше відображення в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" та у БКУ, і стало першою причиною виникнення міжбюджетних відносин.

Суб'єктами міжбюджетних відносин виступають органи державної влади та органи місцевого самоврядування (включаючи органи АРК), які беруть участь у міжбюджетних відносинах від імені держави та відповідних адміністративно-територіальних одиниць з приводу розподілу і перерозподілу бюджетних коштів між різними бюджетами.

Економічний фактор виникнення та існування міжбюджетних відносин полягає у тому, що для виконання функцій, покладених законодавством України на державу, АРК та територіальні громади, які реалізували своє право, утворивши органи місцевого самоврядування, потрібні відповідні кошти. Ці кошти формуються у вигляді Державного бюджету та бюджетів органів місцевого самоврядування, які є складовими бюджетної системи України. Згідно із ст. 95 Конституції України, бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. У процесі здійснення такого розподілу суспільного багатства між державою, територіальними громадами та окремими громадянами виникають специфічні міжбюджетні відносини. Правове регулювання цих міжбюджетних відносин здійснюється БКУ та іншими нормами законодавства, що приймаються у відповідності до БКУ.

Побудова всіх міжбюджетних відносин ґрунтується на принципах бюджетної системи України, викладених у ст. 7 БКУ:

1) єдності бюджетної системи України;

2) збалансованості;

3) самостійності;

4) повноти;

5) обґрунтованості;

6) ефективності;

7) субсидіарності;

8) цільового використання бюджетних коштів;

9) справедливості і неупередженості;

10) публічності та прозорості;

11) відповідальності учасників бюджетного процесу.

Так, згідно з принципом самостійності бюджетів Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними: держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади АРК та органів місцевого самоврядування і навпаки. Самостійність бюджетів забезпечується, зокрема, закріпленням за ними відповідних джерел доходів. Згідно із ст. 142 Конституції України, держава приймає участь у формуванні доходів бюджетів органів місцевого самоврядування, фінансово підтримуючи місцеве самоврядування. Крім того, відповідно до ст. 143 Конституції України, органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. При цьому держава зобов'язується фінансувати здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків.

Отже, при реалізації наведених вище статей Конституції України, держава, АРК та органи місцевого самоврядування стають суб'єктами міжбюджетних відносин. Об'єктом міжбюджетних відносин при цьому виступають суспільні багатства, що підлягають розподілу та перерозподілу між державою, територіальними громадами та громадянами.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень. Таке полягає в організації раціонального і справедливого розподілу та перерозподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами для забезпечення фінансування соціальних програм та функцій, покладених на державу і органи місцевого самоврядування. При цьому застосовуються встановлені законодавством України методи розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів.

Безпосередньо статтями БКУ регулюються міжбюджетні відносини між органами державної влади (державою) та органами АРК, обласними радами, радами міст Києва та Севастополя, радами міст республіканського значення АРК, радами міст обласного значення та районними радами (ст. 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108).

Особливості регулювання міжбюджетних відносин, які виникають з приводу розподілу та перерозподілу коштів між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань встановлюються ЗУ "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань", який визначає засади міжбюджетних відносин між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань, а також між міським бюджетом міста обласного (республіканського АРК) значення, міста Севастополя та бюджетами адміністративно підпорядкованих йому міст, селищ, сіл, крім бюджетів місцевого самоврядування, трансферти до яких визначаються законом про Державний бюджет України на наступний рік.