501-finansi-kovalychuk-forkun

Тема 14

операції міжнародного валютного ринку залежить від ступеня інтегрованості економіки країни у світове господарство, від стану її валютно-кредитної системи й системи оподаткування, рівня валютного контролю і валютного регулювання (ступеня свободи дій нерезидентів на національному валютному і фондовому ринках), стабільності політичної системи країни і, нарешті, від зручності її географічного розташування.

На регіональних та національних валютних ринках здійснюються операції з певними конвертованими валютами (сінгапурський долар, Саудівський ріал, кувейтський динар тощо.) Котирування валют, які використовуються для валютних операцій у регіоні, відносно регулярно проводиться регіональними банками, а валют місцевого значення - банками, для яких ця валюта є національною й активно застосовується в угодах з місцевими клієнтами.

Слід зазначити, що з розвитком технологій поділ валютних ринків на міжнародні, регіональні та місцеві набирає доволі умовного характеру, оскільки на всіх цих ринках можуть проводитись операції з валютами, які широко використовуються для міжнародних розрахунків. Фактично валютний ринок набув відносної організаційної цілісності у глобальному масштабі.

ns= Організованим ринком є біржовий валютний ринок. Валютна біржа - як правило, не комерційне підприємство, оскільки її основне завдання полягає не в одержанні прибутку, а в організації торгів валютою й у мобілізації тимчасово вільних валютних коштів. У деяких країнах (наприклад, у Японії, скандинавських країнах, у Франції та ін.) функціями валютних бірж є встановлення курсу валюти або фіксація довідкових курсів валют.

Переважна частина валютних операцій (понад 90 %) здійснюється на неорганізованому - позабіржовому, або міжбанківському, валютному ринку, на якому дилери проводять операції з використанням електронного й супутникового зв'язку.

Більшість валютних операцій проводяться через банки, які виконують на договірній основі доручення іноземних банків-кореспондентів. Це дає змогу здійснювати валютні операції безготівковим шляхом. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими, девізними або валютними. Серед комерційних банків чи інших учасників валютного ринку є дилери, які "грають" на пониження {"ведмеді") або на підвищення ("бики") курсу валют.

Відповідно до валютного законодавства більшості країн права банків на проведення всіх або деяких валютних операцій є об'єктом

Міжнародні фінанси 525

валютного регулювання та валютного контролю. Банки, яким надане право на проведення валютних операцій, самостійно можуть здійснювати їх з урахуванням законодавчо визначених обмежень. Не всі девізні банки можуть повною мірою брати участь в операціях валютного ринку. Величина банку, його репутація, розвиток мережі закордонних відділень та філій, обсяг здійснюваних через банк міжнародних розрахунків - ці фактори безпосередньо впливають на його роль на валютних ринках. Крім того, певне значення мають періодичне запровадження валютних обмежень, стан зв'язку в місці, де розташований банк, політика банку. Найбільший обсяг валютних операцій припадає на транснаціональні великі банки Японії, США, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції та інших розвинутих країн. Транснаціональні банки мають значні конкурентні переваги в боротьбі за вигідні угоди. Завдяки наявності мережі закордонних відділень вони цілодобово проводять валютні операції, по черзі використовуючи свої відділення залежно від часу роботи валютних ринків.

На міжнародному міжбанківському валютному ринку представлені також банки, що спеціалізуються на проведенні операцій з однією або з деякими валютами і встановлюють ціни, як правило, на стандартні суми (5 млн., 10 млн. дол. США).

Міжбанківський ринок залежно від видів угод з валютою може мати три сегменти:

О спот-ринок (ринок торгівлі з негайним постачанням валюти; на нього припадає приблизно 65 % усього обороту валюти);

us* За спеціалізацією валютні ринки можна поділити на:

ринки процентних ставок на іноземні валюти;
ринки конверсійних операцій;
ринки окремих розрахункових одиниць.

пэ» За видами валютних операцій:

спот-ринки;
форвард-ринки;
ф'ючерсні ринки;
своп-ринки.

из* За об'єктами торгівлі валютні ринки можуть мати такі сегменти:

- форексний ринок, де торгують безготівковою валютою

(форексом). За безготівкового обороту безготівкові активи, якими оперує валютний відділ банку, становлять залишки з рахунків у іноземній валюті. Необхідні платежі здійснюються з одного рахунку на інший засобом бухгалтерських записів. Як правило, на внески в іноземній валюті нараховуються проценти;

- готівковий (банкнотний) ринок, де валюта фізично рухається у

просторі. При цьому підвищуються витрати на транспортування, охорону, страхування, зберігання валюти, підвищується спред із котирування іноземних банків.. Фізичне зберігання у спеціальних сховищах, без процентів.

І* Спред - величина, на яку курс продажу (вищий) відрізняється від курсу купівлі (нижчий).

Крім того, залежно від характеру дій з валютного регулювання та валютних обмежень можна виділити вільні та невільні (обмежені) валютні ринки.

Учасниками валютних ринків є банки, валютні біржі, брокерські фірми, зовнішньоторговельні й виробничі компанії, міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації. Слід зазначити, що учасниками валютних ринків можуть бути й фізичні особи.

Співвідношення вимог та зобов'язань з тієї чи іншої валюти в оператора валютного ринку створює його валютну позицію.

Валютна позиція може бути:

О закритою - передбачає збіг (рівність) вимог та зобов'язань у певній валюті;

® відкритою - незбіг.

взр Відкрита валютна позиція в свою чергу, може бути:

=> довгою - вимоги щодо певної придбаної валюти перевищують зобов'язання з проданої тієї самої валюти;

■=> короткою - показує, що зобов'язання в певній валюті перевищують вимоги;

■=> овернайт-позицією - це позиція, що залишається відкритою до наступного дня.

Саме наявність відкритої позиції передбачає, що оператор валютного ринку в умовах плаваючих валютних курсів несе валютний ризик.

526

Содержание