Тема 14

Міжнародні фінанси

535

> інституціоналізація фінансових ринків - підвищення ролі фінансових інституцій, яке виявляється у зростанні частки цінних паперів, що перебувають у володінні цих інституцій, а також у зростанні частки угод, які укладаються фінансовими інституціями, відносно частки аналогічних приватних угод з цінними паперами.

© Зміни в структурі пропозиції цінних паперів і відповідна зміна структури міжнародного ринку цінних паперів на користь інструментів реального сектора - корпоративних цінних паперів та їхніх похідних.

© Зміни в структурі попиту на цінні папери. Якісні зміни в попиті приватних (роздрібних) інвесторів зумовлені такими причинами, як зростання добробуту населення і відповідне зростання обсягів приватних заощаджень, підвищення довіри приватних інвесторів до фондового ринку як сектора для вкладання вільних коштів тощо. Але вирішальним фактором є демографічні процеси - зміна демографічної структури населення (внаслідок його старіння) у більшості розвинених країн, що сприяло розвитку й реформуванню системи пенсійного забезпечення, збільшенню питомої ваги довгострокових капітальних інвестицій, зростанню попиту на безризикові фінансові активи. Так, вартість світових пенсійних активів зросла з 6 трлн дол. у 1992 р. до 9,7 трлн. дол. у 1997 p. і, за прогнозами, глобальні пенсійні активи у 2002 р. мали становити 13,7 трлн. дол. США. Власники цих ресурсів намагаються інвестувати їх з високою нормою прибутку в низькоризиковані фінансові активи на різних сегментах світового фінансового ринку.

© Застосування численних фінансових інновацій, поява яких викликана як бажанням учасників ринку мінімізувати ризики, так і їхнім намаганням збільшити прибутки шляхом зменшення витрат усіх груп учасників ринку. Результатами даного процесу стали, по-перше, розширення спектра фінансових інструментів і послуг, що збільшило діапазон інвестиційних можливостей, по-друге, зменшення трансакційних витрат на проведення фінансових операцій, унаслідок чого зросли швидкість здійснення операцій та їхній обсяг, і, по-третє, зменшення вартості залучення капіталу для позичальників і поява можливостей більш якісної диверсифікації портфеля активів для інвесторів.

Інший напрям інноваційного процесу у фінансовій сфері -розгалуження мережі фінансових посередників і поширення нових типів фінансових інституцій, таких, наприклад, як хеджувальні фонди.

536 ^{Твма 14}

© Зростання масштабів глобального технологічного переозброєння фінансових ринків на основі телекомунікаційних технологій. Фінансова індустрія стала привілейованою галуззю застосування передових технологій щодо торгівлі цінними паперами. До таких

механізмів належать:

> незалежні електронні системи торгівлі, які забезпечують пряме

укладання угод між: інституційними інвесторами. Зокрема, це електронні комунікаційні мережі (наприклад, ринок Tradepoint у Великій Британії) та альтернативні торговельні системи ., (наприклад, INSTINETта POSITу США);

> електронні брокери, котрі надають послуги щодо торгівлі цінними паперами за допомогою інтернет-технологій.

Поява інтернет-технологій призвела до ігнорування національних кордонів між фінансовими ринками, а також: 1) інтернет-технології сприяють установленню безпосередніх зв'язків між інвесторами та емітентами безвідносно до їхньої національної належності; 2) поява інтернет-технологій уможливила вільну участь приватних інвесторів у інвестиційних процесах на міжнародному

ринку.

0 Уніфікація та стандартизація діяльності учасників ринку цінних паперів. Запровадження міжнародних стандартів у сфері обігу цінних паперів входить у компетенцію Міжнародної організації комісій з цінних паперів - IOSCO. Задля підтримки стабільності та ефективності ринків цінних паперів IOSCO створює і розробляє стандарти насамперед з регулювання обігу цінних паперів.

© Нові механізми консолідації фінансового сектора. Консолідація інституцій фінансового ринку - комерційних й інвестиційних банків, інвестиційних компаній і фондів, бірж і позабіржових торговельних систем, а також відповідне створення об'єднаних міжнаціональних структур - стала важливим чинником інтегрування національних ринків у напрямі створення єдиного світового ринку цінних паперів. Основними способами консолідації виступають злиття та поглинання, стратегічні альянси та спільні товариства.

© Трансформація інфраструктури міжнародного ринку цінних паперів. Результатом фінансової консолідації стала трансформація ринкової інфраструктури міжнародного ринку цінних паперів, яка виявилася у таких аспектах, як:

> концентрація більшої частини послуг для користувачів фінансо вих ринків у межах однієї структури (вертикальна кон солідація) ; Міжнародні фінанси 537

> об 'єднання однотипних фінансових інституцій і створення на цій основі регіональних і міжрегіональних торговельних систем та систем розрахунків за цінними паперами (горизонтальна консолідація).

© Посилення фінансової нестабільності на міжнародних ринках цінних паперів. Можна виокремити три джерела об'єднання ризиків і поширення локального негативного впливу на національні й міжнародні ринки цінних паперів:

> позабіржовий ринок похідних інструментів;

> інституційна структура сучасної міжнародної фінансової системи;

> зростання ступеня інтегрованості національних фінансових ринків.

[ ? ) Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні різновиди сучасних фінансових операцій.

2. Розкрийте зміст економічної категорії "Міжнародні фінанси".

3. Вкажіть напрямки руху грошових потоків у світовому господарстві.

4. Проаналізуйте причини виникнення, мету діяльності та класифікацію

Міжнародних фінансових організацій.

5. Розкрийте мету діяльності та функції МВФ.

6. Дайте характеристику кредитних ресурсів МВФ.

7. Який основний склад Групи Всесвітнього банку?

8. Дайте характеристику основних засад діяльності МБРР.

9. Вкажіть мету створення та функції МАР.

10. Дайте характеристику основних елементів світового фінансового ринку.

11. Розкрийте зміст поняття "валютний ринок" та охарактеризуйте його учасників.

12. Вкажіть особливості класифікації та охарактеризуйте види міжнародних кредитів.

13. Дайте характеристику структурних сегментів міжнародного ринку цінних паперів.

D®³ Тестові завдання

/. Міжнародні фінансові операції здійснюються на:

а) грошових ринках;

б) валютних ринках;

в) фінансових ринках;

г) фондових ринках.

538 Тема 14

2. Вирізняють такі види фінансових операцій:

а) операції з переказу грошей;

б) інвестиційні операції;

в) спекулятивні операції;

г) посередницькі операції;

д) операції з капіталом.

3. Міжнародні фінанси як економічна категорія - це:.

а) сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків;

б) фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення;

в) рух позичкового капіталу, пов 'язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб'єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення;

г) це сфера економічних відносин, які виникають при здійсненні операціаз купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.

4. За сферою діяльності МФО поділяються:

а) на міждержавні (міжурядові) та неурядові; '■"•'■ б) на загальної компетенції та спеціальної компетенції;

в) на глобальні, регіональні та двосторонні;

г) на міждержавні, міждержавні з окремими наднаціональними повноваженнями і наддержавні, наднаціональні.

5. Бреттон-Вудська конференція відбулась:

а) 1937р.;

б) 1944р.;

в) 1980р.;

г) 2001р.

6. Вищим органом МВФ є:

а) Рада управляючих;

б) Рада директорів;

в) Рада уповноважених представників.

7. До структури Всесвітнього банку входять такі організації:

а) Міжнародний банк реконструкції й розвитку;

б) Міжнародний валютний фонд;

Міжнародні фінанси 539

в) Міжнародна асоціація розвитку;

г) Банк міжнародних розрахунків.

8. Увесь спектр позик, які надає МБРР, включає такі групи:

а) інвестиційні позики;

б) системні кредити на структурну перебудову економіки;

в) експортні кредити;

г) кредити за рахунок залучення приватного капіталу.

9. Світовий фінансовий ринок - це:

а) міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля- продаж іноземних валют;

б) сфера, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств;

в) сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника;

г) система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоков.

10. Міжбанківський ринок залежно від видів угод з валютою може міс тити наступні сегменти:

а) спот-ринки;

б) форвард-ринки;

в) ф 'ючерсні ринки;

г) своп-ринки.

11. За видами зовнішньоекономічної діяльності кредити поділяються на:

а) комерційні;

б) "проміжні";

в) фінансові;

г) забезпечені.

12. Міжнародний ринок цінних паперів включає:

а) Міжнародний ринок боргових цінних паперів;

б) Ринок суверенних боргів;

в) Міжнародний ринок прав власності;

г) ринок облігацій Бреді.

4. Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях: Навчальний посібник// За редакцією Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. - 2-е вид., перероб. і доп. - Київ: ПУЛ, 2003. - 294 с

5. Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 2000.

6. Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси (з елементами статистики фінансів). Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ. - 2002. - 300 с

Додаткова література з теми

1. Боринець СЯ. Міжнародні фінанси: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2002.-311 с

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2000. - 416 с

3. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С Фінансовий словник. -4-те вид., випр. та доп. - К.: Т-во "Знання", КОО; Л.: Вид-во Львів, банк, ін-ту НБУ. - 566 с

540 Тема 14

Міжнародні фінанси

541

Термінологічний словник

-А-

Аджастер (диспашер) - спеціаліст з розрахунків аварій та розподілу загальної аварії між учасниками морського перевезення.

Авансовий платіж імпортера — це форма кредитування експорту і водночас засіб забезпечення зобов'язань іноземного покупця, оскільки при цьому імпортер має прийняти замовлення на поставку продукції.

Авуари - грошові ресурси банку в чужоземних валютах, золоті, що є на його рахунках в закордонних банках.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Актуарні розрахунки - система математичних і статистичних закономірностей, які є основою для встановлення стосунків між страховиком та страхувальником.

Акцептант переказного векселя так само, як і векселедавець простого векселя, є головним вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у встановлений термін.

Акція -■ цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним,⁴ дає власнику право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Аналіз фінансової діяльності як вид фінансового контролю, який передбачає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності господарюючого суб'єкта з метою загальної оцінки результатів його фінансової діяльності, оцінки фінансового стану, забезпеченості підприємства власним капіталом та ефективності його використання.

Андерайтер - юридична особа, відповідальна за укладення страхувальних (перестрахувальних) угод і формування портфеля страхових зобов'язань згідно з нормами страхового права та економічною доцільністю.

Андерайтинг - придбання цінних паперів нових випусків з метою подальшого розміщення (продажу) на первинному ринку.

Анулювання боргу - відмова держави від усіх зобов'язань щодо раніше випущених позик.

Асистанс - перелік послуг, що надається застрахованій особі відповідно до договору страхування і в його межах у натурально-речовій або грошовій формі через медичне, технічне або фінансове сприяння.

-Б-

Балансовий метод - використовується для узгодження напрямів використання фінансових ресурсів з джерелами їх формування, тобто узгодження всіх розділів фінансового плану між собою.

542 Термінологічний словник

Борговий цінний папір - це зобов'язання емітента сплатити відсотки і погасити основну суму заборгованості у відповідності до встановленого графіка.

Бюджетна класифікація - це:

1) єдине систематизоване, функціональне групування доходів і видатків

бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних;

2) єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі

кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна політика - сукупність заходів держави з організації та виконання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної або місцевої влади, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного або місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на отримання бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним Кодексом України, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне регулювання - це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

Бюджетний дефіцит - перевищення видатків бюджету над його доходами.

Бюджетний запит - це документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності розпорядників на наступний бюджетний період.

Термінологічний словник 543

Бюджетний механізм - сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку.

Бюджетний процес - це регламентована законом діяльність органів влади та управління із складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету.

Бюджетний цикл - підготовка бюджетних запитів, затвердження бюджетних запитів представницьким органом, виконання бюджету і звітування про фактичні бюджетні операції.

Бюджетні відносини - це фінансові відносини, що складаються у держави з підприємствами, організаціями та населенням.

-В-

Валютні ринки - це ринки, що обслуговують міжнародний платіжний оборот, який пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб різних країн.

Валютний ринок - це:

1) система фінансово-економічних відносин, пов'язаних зі здійсненням

операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах;

2) сфера економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій

з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті. Вексель - це документ, складений за встановленою формою, який підтверджує безумовний обов'язок векселедавця сплатити у зазначений термін вказану у векселі суму. Вигодонабувач -

1. особа, що одержує страхове відшкодування (за майновим страхуванням) чи страхову суму (за особистим страхуванням), але не є страхувальником чи застрахованим, тобто це особа, яку призначив страхувальник (чи застрахований) для одержання страхових сум на випадок його смерті або з інших причин;

2. особа, що отримує зиск від майна, переданого в довірче управління.

Вигодонабувач зазначається як засновник довірчого управління у

відповідному договорі і не може бути довірчим управителем.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм

та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на

погашення основної суми боргу, надання кредитів із бюджету та повернення

надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.

544 Термінологічний словник

Видатки розвитку або капітальні видатки -це видатки, що забезпечують інноваційну й інвестиційну діяльність, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; кошти, що надаються як бюджетні позички на інвестиційні цілі юридичним особам; видатки, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що знаходиться у власності держави або органів місцевого самоврядування; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни.

Витрати бюджету - це сума видатків бюджету, коштів на кредитування та коштів на погашення основної суми боргу.

Відомча класифікація видатків бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Відстрочення погашення позик провадиться, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше випущених позик.

Власні доходи місцевих бюджетів - це грошові надходження до місцевих бюджетів, які повністю належать органам місцевого самоврядування.

Внутрішній державний борг - сукупність зобов'язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації).

-г-

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Гроші - це загальний еквівалент вартості, за допомогою якого насамперед вимірюються витрати праці асоційованих працівників.

Грошовий ринок - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року).

-д-

Дата погашення - календарна дата, день коли компанія повертає покупцю суму, що дорівнює номіналу облігації і припиняє виплату відсотків.

Депозитний сертифікат - це грошовий документ, що підтверджує внесення в банк коштів на певний термін. Він має фіксовану ставку відсотку. Кошти можуть бути стягнутими лише за поданням в банк правильно оформленого сертифікату.

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання

Термінологічний словник 545

позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Державний борг - загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають в дію у результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з утворенням та використанням централізованого фонду грошових ресурсів держави, призначених для виконання її функцій шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Державне внутрішнє запозичення - здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку

Державне зовнішнє запозичення - державне запозичення, що здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.

Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Державний кредит - це:

1. сукупність економічних відносин між державою в особі її органів влади та управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами - з іншого, при яких держава виступає в якості позичальника, кредитора та гаранта;

2. сукупність відносин, в яких держава виступає позичальником, а суб'єкти господарювання чи фізичні особи — кредиторами держави внаслідок купівлі її цінних паперів.

Державні фінанси - це:

1. фінансові ресурси, зосереджені в руках держави і призначені для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються;

2. це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу ВВП та

національного доходу, що пов'язані з формуванням фінансових ресурсів, які лишаються у розпорядженні держави та її підприємств, і використання цих ресурсів на розширене відтворення, управління, соціальні та культурні потреби, оборону країни. Державні цільові фонди - це:

1) фонди, створені відповідно до законів України, які формуються за

рахунок визначених законами України податків, зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб;

2) форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів

546 Термінологічний словник

місцевого самоврядування, мають цільове призначення, яке втілюється в чітко визначених джерелах утворення та напрямках використання коштів.

Децентралізовані фінанси - грошові відносини, що опосередковують кругообіг грошових фондів підприємств.

Договір емісії - контракт на випуск облігаційної позики. Він є договором між емітентом та трастовою компанією. Трастова компанія - гарант надійності корпорації перед інвесторами, що слідкус за тим, як емітент виконує свої обов'язки.

Договір страхування - угода між страхувальником і страховиком, яка регламентує їх взаємні зобов'язання відповідно до умов певного виду страхування.

Дотація - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

Доходи місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у процесі формування та використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій та завдань місцевих органів влади.

-Е-

Економічна класифікація видатків - це їх групування за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки.

-є-

Єврооблігації - це міжнародні облігації, що емітовані міжнародним синдикатом і продаються за межами країни, у валюті якої вони деноміновані.

-З-

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Закріплені доходи - це доходи, які у фіксованих відсотках закріплюються за певним бюджетом на довгостроковий термін у встановленому законом порядку.

347

Термінологічний словник

Застрахований - особа, яка бере участь в особистому страхуванні і чий інтерес (життя, здоров'я, працездатність) є об'єктом страхового захисту. Якщо застрахований сам сплачує страхові внески, то він одночасно є і страхувальником.

Зведений бюджет - це сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного та соціального розвитку держави.

Зовнішній державний борг - сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

-I-

Інвестиційні фінансові операції пов'язані з переміщенням капіталу з метою його приросту. Вони опосередковують середньострокові та довгострокові вкладення капіталу. До них належать кредит, лізинг, оренда, франчайзинг, рента та інші операції тривалістю понад 180 днів.

Інвестиційний цінний папір дає його власнику право на частину активів емітента, він є посвідченням про частку власності в капіталі фірми.

Індексація - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індосамент - це передаточний напис на векселі чи іншому цінному папері, який означає перехід прав за цими документами до іншої особи (ремітента), і в свою чергу індосант - це особа, яка здійснює індосамент.

Іноземні облігації - це міжнародні облігації, емітовані іноземним позичальником і деноміновані у валюті країни розміщення.

Інформаційне забезпечення - це різного роду та виду економічна, комерційна, фінансова та інша інформація.

-к-

Казначейські зобов'язання - цінні папери на пред'явника, що розповсюджуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Класифікація - це система підпорядкованих деякій ознаці понять (класів) у певній галузі знань або діяльності людини,яка використовується як засіб для встановлення взаємозв'язків між цими поняттями (класами).

Класифікація страхування - система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми.

Капітальний борг- це загальна сума заборгованості і процентних виплат, які мають бути сплачені за зобов'язаннями держави на визначені періоди.

Класифікація боргу - засіб систематизації інформації про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування. Вона відображає структуру внутрішнього та зовнішнього

державного боргу, який класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

Класифікація фінансування бюджету відбиває джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Комерційні папери - це короткострокові зобов'язання без забезпечення, які випускаються великими банками з високою ліквідністю.

Комісійна винагорода - це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування.

Конверсія - одностороння зміна дохідності позики, коли держава заявляє про зниження для кредиторів дохідності за позиками, отриманими державою.

Консолідація - зміна умов обертання позик в частині терміну їх погашення, тобто рішення про перенесення дати виплати за зобов'язаннями на пізніший термін.

Кредит - це рух позичкового капіталу, що здійснюється через банківську систему та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути на умовах платності, строковості, повернення, цільового використання та матеріальної забезпеченості.

Купонна ставка - обумовлений відсоток від номінальної вартості, який емітент має сплачувати щорічно.

Курс (курсова вартість) - ринкова вартість цінного паперу, тобто та ціна, за якою цінний папір продається або купується на фондовому ринку.

-л-

Ланка фінансової системи - це виокремлена за певною ознакою частина фінансових відносин.

Лібералізація цін - це перехід до вільного ринкового формування цін замість централізованого планового ціноутворення та адміністративних методів його регулювання.

-М-

Майнове страхування - сукупність видів страхування, об'єктом яких є майно юридичних та фізичних осіб (будівлі, споруди, посіви, худоба, транспортні засоби, предмети особистого вжитку тощо).

Метод екстраполяції - полягає у визначенні фінансових показників на підставі виявлення їх динаміки.

Метод математичного моделювання полягає у побудові фінансових моделей, що імітують реальні економічні та соціальні процеси.

Міжбанківський ринок - частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки.

548

Термінологічний словник

Термінологічний словник

549

Міжнародний валютний ринок - це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют.

Міжнародний грошовий ринок - це ринок короткострокових зобов'язань, на якому купуються, продаються та обертаються специфічні високоліквідні фінансові інструменти.

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу, пов'язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб'єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення.

Міжнародний ринок боргових зобов'язань - це сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.

Міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплює обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.

Міжнародний ринок титулів (або прав) власності- сфера, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств.

Міжнародні фінанси - це:

1. сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів;

2. фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення;

3. сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

Місцеві фінанси - це система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Місцевий бюджет - це основний фінансовий документ, баланс фінансових ресурсів відповідного рівня органів місцевого самоврядування, який відображає систему фінансових відносин, що складаються в процесі формування і використання грошових коштів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

-н-

Неподаткові надходження - це всі безповоротні надходження, крім доходів від продажу капіталу, всі надходження за штрафами і санкціями,

550

Термінологічний словник

крім штрафів за порушення податкового законодавства, і всі добровільні, невідплатні поточні надходження з недержавних джерел. Неподатковими надходженнями визнаються доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій та інші неподаткові надходження.

Нетто-платіж - сплачувана страхувальником страхова плата за страхування, передбачена договором чи законом.

Нетто-ставка - ціна страхового ризику, основна частина страхових тарифів, призначена для формування ресурсів страхових організацій на виплату страхового відшкодування (у майновому страхуванні) і страхових сум (в особистому страхуванні).

Нещасний випадок - це така подія, через яку гинуть чи втрачають здоров'я люди, а також відбувається непередбачувана втрата товарно-матеріальних цінностей.

Новація - домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов'язання за певними фінансовими кредитами, іншим зобов'язанням.

Номінал - грошова сума, що вказана на лицевій стороні сертифікату облігації. її отримує власник в день погашення.

Нормативи доходу - розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обчислюється на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання й забезпечення.

Нормативи забезпечення — визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування й житлово-комунальних послуг.

Нормативи мінімального споживання - соціально прийнятний рівень споживацня продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, виходячи із соціальних або фізіологічних потреб.

Нормативи раціонального споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб.

Нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг

Нормативи статистичні - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.

Нормативне забезпечення утворюють нормативи, інструкції, норми, тарифні ставки, методичні вказівки тощо.

Нормативний метод базується на використанні встановлених норм та нормативів.

-о-

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником коштів до Державного бюджету і підтверджує зобов'язання уряду відшкодувати

Термінологічний словник 551

йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою попередньо визначеного доходу, якщо це передбачається умовами випуску.

Обмін облігацій за регресивним співвідношенням - кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації.

Обслуговування боргу - це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і змін умов погашених позик.

Оперативне управління являє собою комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналізу поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів.

Оперативний фінансовий контроль здійснює головний бухгалтер протягом поточної фінансово-господарської діяльності за допомогою чітко відлагодженої системи бухгалтерського обліку та контролю за рухом грошових коштів.

Опціон -

1. зафіксоване біржовою угодою (контрактом) право (але не зобов'язання) купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінних паперів, товарів чи валюти (за рішенням сторін угоди);

2. одна з умов строкових біржових угод, за якою одній зі сторін надається право вибору між альтернативними умовами угоди чи право зміни її початкових умов.

Особове страхування - галузь страхування, в якій об'єктом страхових відносин є життя, здоров'я, працездатність людини (особи).

Офіційні трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

-п-

Паритет - ціна цінного папера, еквівалентна його номінальної вартості.

Паритет валютний - законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері та інші).

Паспорт бюджетної програми - документ, що визначає вартість бюджетної програми, законодавчі підстави для її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на підставі яких здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

552 Термінологічний словник

Пенсійний фонд - спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та використанням коштів пенсійного призначення.

Пеня застосовується при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань і нараховується за кожен день прострочення. Розмір пені встановлюється у відсотках від суми простроченого платежу.

Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Підприємство - це організаційно виокремлена та економічно самостійна первинна (основна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає платні послуги).

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на які, відповідно до законодавчих актів, покладено обов'язок сплачувати податки.

Погашення боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів.

Податки - це обов'язкові платежі, що безоплатно стягуються з юридичних та фізичних осіб, які сплачуються ними до бюджетів різних рівнів у відповідності з встановленими законодавством ставками та строками.

Податкова система - це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Вона ґрунтується на принципах гласності; загальності; обов'язковості; соціальної справедливості; фіскальної та економічної ефективності.

Податкові надходження - це обов'язкові, безповоротні платежі органам державного управління. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Поточні видатки бюджетів - це видатки, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ та організацій, надання державою міжбюджетних трансфертів іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій та субвенцій на поточне функціонування.

Поточні видатки місцевого бюджету - це видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

Поточний борг - це сума зобов'язань держави, які підлягають виплаті (разом з перерахованими відсотками) в поточному році.

Термінологічний словник 553

Приватизація - це придбання юридичними і фізичними особами у держави й органів місцевого самоврядування майна в приватну власність.

Прогнозування видатків бюджету на середньострокову перспективу (середньострокове прогнозування (планування) бюджету) — це процес розроблення головними розпорядниками коштів завдань на середньо-строковий період та відповідних програм з оцінкою необхідних обсягів ресурсів на підставі прогнозу надходжень до бюджету та пріоритетів видаткової політики Уряду.

Програмна класифікація використовується для планування видатків бюджету за програмами. При цьому чітко визначаються мета та завдання кожного розпорядника бюджетних коштів і передбачається подальше оцінювання ефективності їх використання.

Проценти - це дохід, що сплачується на користь кредитора за умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів.

-Р-

Ревізія - найбільш глибокий та всеохоплюючий метод фінансового контролю, повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності та ефективності.

Регульовані доходи - це ті грошові надходження, які передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів з метою збалансування доходів та видатків (міжбюджетні трансферти).

Ремітент - векселедержатель, вказаний у тратті, в результаті передачі йому трасантом права на отримання грошей від трасата.

Ризик - усвідомлення можливості небезпеки виникнення непередба-чуваних втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами, який вимірюється частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня витрат.

Ринок капіталів призначений для довгострокового інвестування коштів в основний капітал

Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

-с-

Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету.

Світовий фінансовий ринок - це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків.

Сек'юритизація - це процес перетворення низьколіквідних фінансових активів на інструменти ринку капіталів, що придатні для продажу.

554 Термінологічний словник

Система (у широкому розумінні) - це сукупність відносно самостійних якісно визначених елементів, між якими існує зв'язок або взаємодія.

Спекулятивні операції - це короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у відсотках з отриманих кредитів. Сюди належать валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.

Співстрахування - страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.

Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позики та зниження кредитоспроможності може призвести до більш жорстких умов кредитування, вимоги найшвидшого повернення позики.

Спотовий курс - поточний валютний курс. Розрахунки за угодами на придбання валюти за спот-курсом здійснюється наступного робочого (банківського) дня після укладання угоди.

Стихійне лихо - це випадок, спричинений руйнівною дією стихійних сил природи, який охоплює здебільшого чималу територію і призводить до значних матеріальних збитків та загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.

Стратегічне планування - це процес планування головним розпорядником коштів державного бюджету своєї діяльності на основі відповідних нормативно-правових документів.

Стратегічне управління - це управління фінансами на перспективу, яка виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів майбутніх періодів для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцненням агропромислового комплексу, вирішенням соціальних проблем тощо.

Стратегічний фінансовий контроль передбачає розробку оптимальних рішень щодо використання фінансових ресурсів та вкладення капіталу, які забезпечують економічну ефективність та максимізацію прибутку.

Страхова премія - зобов'язання відшкодувати страхувальникові у певних межах суму можливих витрат.

Страхова сума - сума, на яку фактично застраховане рухоме чи нерухоме майно, життя чи здоров'я людей.

Страховий захист - економічна категорія, що відображає сукупність розподільних і перерозподільних відносин, пов'язаних із подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними надзвичайними обставинами.

Страховий інтерес - страхова сума, якою оцінюється збиток у зв'язку з ймовірністю загибелі застрахованих осіб чи інших істот або можливим

555

Термінологічний словник

пошкодженням (знищенням) застрахованого майна та іншими матеріальними втратами.

Страховий посередник - страховий брокер чи аген, через якого укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

Страховий ринок - це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Страховий тариф - ставка платежу за страхування з одиниці страхової суми чи об'єкта страхування за певний період.

Страховик - спеціалізована організація, котра за певну винагороду (страхову премію) здійснює страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки страхувальникові (чи іншим особам) або виплатити страхову суму.

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору-доручення із страховиком.

Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Страхувальник - юридична або дієздатна фізична особа, яка укладає зі страховою організацією договір страхування свого власного інтересу чи інтересу третьої особи, сплачує страхові премії і має право (згідно з договором та чинним законодавством) на отримання компенсації (відшкодування) у разі настання страхового випадку.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення цих фондів.

Страхування відповідальності - галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або фізичними особами, котрі можуть зазнати збитків унаслідок певної дії чи бездіяльності страхувальника.

Субвенція - це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.

₅₅₆ Термінологічний словник

Субсидія (subsidium (лат,) - допомога, підтримка) - сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення.

Суверенний дефолт - це відмова уряду держави-боржника від виконання своїх зобов'язань за борговими цінними паперами, несек'юритизованими позиками і кредитами.

Сфера фінансової системи характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин.

Сюрвейер - експерт чи агент, який здійснює огляд застрахованого майна (суден, вантажів) і робить висновок щодо їх стану, розміру пошкодження в разі аварії тощо.

-Т-

Трастові операції- це операції, при здійсненні яких банки виступають в ролі довіреної особи своїх клієнтів - приватних осіб та корпорацій.

-У-

Уніфікація позик - об'єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.

Управління - це сукупність засобів та методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного результату.

Управління державним боргом - це комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів.

Управління державним кредитом:

• в широкому розумінні - це формування одного з напрямів фінансової політики держави, яка пов'язана з її діяльністю в якості позичальника, кредитора та гаранта;

• у вузькому розумінні - це сукупність дій, що пов'язані з підготовкою до випуску та розміщення боргових зобов'язань держави, регулювання ринку цінних паперів, обслуговування державного боргу, надання кредитів та гарантій.

Управління фінансами -це сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та найбільш ефективного використання фінансових ресурсів.

_ф_

Фінанси -

1) економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, засіб контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів;

Термінологічний словник 557

2) економічні відносини, що пов'язані з формуванням, розподілом та

використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів для виконання функцій та завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення;

3) це специфічні економічні відносини, які мають грошовий характер і

пов'язані з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів у фондовій та не фондовій формах.

Фінанси домогосподарств - це засіб створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян.

Фінанси підприємницьких структур - це економічні відносини, що пов'язані з формуванням та розподілом грошових надходжень, утворенням і використанням фондів грошових коштів для забезпечення неперервності господарської діяльності, виробничого та соціального розвитку.

Фінанси підприємств - це особливі економічні відносини, які виникають між державою і підприємствами, а також між підприємствами та працівниками у процесі утворення і використання доходів та нагромаджень шляхом утворення та використання децентралізованих грошових фондів.

Фінансова політика - це сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій.

Фінансова система країни:

- за внутрішньою будовою - це сукупність відносно відокремлених

взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу та перерозподілу ВВП;

- за організаційною структурою - це сукупність фінансових органів та

інститутів, які управляють грошовими потоками.

Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань є впровадження власної грошової одиниці, проведення прозорої приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва тощо.

Фінансова стратегія підприємства - це загальний напрям та засоби використання фінансових ресурсів для досягнення підприємством поставленої мети.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравим прикладом фінансової тактики є удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.

Фінансова тактика підприємства - це конкретні прийоми та методи фінансового характеру, які використовує підприємство для досягнення поставлених стратегічних завдань.

Фінансове планування - це:

1) діяльність із складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально- адміністративних одиниць та країни в цілому;

2) діяльність з формування та використання цільових централізованих

та децентралізованих фондів фінансових ресурсів, спрямованих на

558 Термінологічний словник

розширене відтворення та задоволення різноманітних потреб

суспільства. Фінансовий апарат - сукупність усіх організаційних структур, які

здійснюють управління фінансами.

Фінансовий важіль - засіб дії фінансового методу.

Фінансовий баланс - це фактично зведена фінансова програма економічного і соціального розвитку.

Фінансовий контроль - одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення та використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави.

Фінансовий менеджмент - це:

1. підсистема загального управління комерційно-господарською діяльністю підприємства, яка включає сукупність принципів, методів і форм організації управління усіма аспектами його фінансової діяльності і спрямована на реалізацію стратегічних і тактичних цілей підприємства;

2. система управління фінансами, яка включає організацію взаємодії фінансових відносин і грошових фондів задля оптимізації їх впливу на кінцеві результати діяльності підприємства.

Фінансовий механізм -

1. це сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі і перерозподільні відносини, утворюються доходи суб'єктів господарювання і фонди грошових коштів;

2. (у вузькому розумінні) - це система дії фінансових важелів, яка виражається в організації, плануванні та стимулюванні використання фінансових ресурсів.

Фінансовий метод - це засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

Фінансовий ринок - це:

1) сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується

попит та пропозиція на фінансові ресурси та за допомогою фінансових посередників здійснюється акт їх купівлі-продажу;

2) механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичальниками

за допомогою посередників на підставі попиту і пропозиції на капітал. Фінансові операції - це дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.

Фінансові ресурси - грошові кошти, що утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, а також частини національного багатства.

Термінологічний словник 559

Фінансові ресурси підприємства - це грошові кошти господарюючого суб'єкта, які є сукупністю власних, позичених та залучених грошових доходів та надходжень підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу розширеного відтворення й виконання інших поточних та довгострокових фінансових зобов'язань підприємства.

Фінансові санкції - особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за виконання взятих зобов'язань.

Фінансові фонди - відокремлені частини грошових доходів і надходжень, що відповідають певному цільовому призначенню.

Фінансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Фірмовий кредит - позика, що надається експортером однієї країни імпортерові іншої крани у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари або послуги.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із чинним законодавством і статутом Фонду.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Фондовий ринок (ринок капіталів, ринок цінних паперів) - частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Форвардний курс - курс за строковою валютною (форвардною) угодою. Його визначають співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку під час укладання угоди.

Функціональна класифікація - це групування видатків бюджету за функціями, які виконуються державою при здійсненні цих видатків.

Ф'ючерс (угода ф'ючерсна) - вид угоди на товарних і фондових біржах, яка передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладання угоди за ціною, наперед визначеною в контракті.

-ц-

Централізовані грошові фонди цільового призначення - це фонди фінансових ресурсів, що утворюються на державному і місцевому рівнях

за рахунок обов'язкових платежів підприємств та організацій незалежно від форм їх власності та господарювання, обсяги яких в основному відносяться на собівартість виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Централізовані фінанси - це економічні грошові відносини, які пов'язані з формуванням та використанням фондів грошових коштів держави, що акумулюються в державній бюджетній системі та централізованих грошових фондах уряду.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару.

-Ш-

Штраф - це міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або чинних правил. Застосовується, як правило, в твердій грошовій сумі.

560

Термінологічний словник

Термінологічний словник

561

562

Література

1. Абрамова І.М. Проблеми розвитку підприємництва в Україні// Фінанси України. - 1999. - №4.

2. Аранчій В.І. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. - К.: ВД

„Професіонал", 2004. - 304с. З.Бабич A.M., Павлова Л.Н. Финансы. Денежное обращение. Кредит:

Учебник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 687 с. 4.Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и

статистика, 2002. - 526 с. 5.Балабанов А.И., Балабанов И.Т. Финансы. - СПб: Издательство

«Питер», 2000. - 192 с: ил. - (Серия «Краткий курс»). б.Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Знання, 1998. 7.Базилевич В.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 1997. 8.Базилевич В.Д. Антимонопольні заходи держави й створення

конкурентного середовища на страховому ринку України. //Фінанси

України. -1998.- №8. 9.Балашов О.В., Козлова Г.М. Фінансові важелі управління фірмою.

Фінанси України. - 1996. - №8. Ю.Безгубенко Л.М. До питання про суть фінансів. //Фінанси України -

1998.-№1. 11. Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного

бюджету України// Фінанси України. - 1998. - №1. 12.Бондаренко В.Д. Визначення сутності фінансів із точки зору філології

та історії фінансової науки. //Фінанси України. - 1999 - № 11. ІЗ.Боринець СЯ. Міжнародні фінанси: Підручник.- К.: Знання-Прес,

2002.-311с. 14. Буковинський С.А. Фінансова стабілізація як основа фінансової політики. //Фінанси України. - 1997. - №4. 15.Бутко МЛІ., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах

ринкової трансформації. //Фінанси України. - 998. - №10. Іб.Бюджетний Кодекс України. Затв. ВРУ 21.06.2001р. № 2542-ІИ.//

Офіційний вісник України.- К., 2001. - № 29. ІТ.Бюдетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В.Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В.Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864с. 18.Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник-

К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 608с. 19.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2000.- 416с. 20.Василик О.Д. Фінанси в економічній системі держави. // Фінанси

України. -2000. -№1. 21.Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник.

- К.:Центр навчальної літератури, 2004. - 544с. 22.Вахрин П.И., Нешитой А.С. Финансы: Учебник для вузов. - М.:

Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. - 502 с 23.Грибков О. Пенсійна реформа: підсумки року// Вісник податкової

служби України. - 1999. - №8.

24.Гроші та кредит: Підручник / За ред..проф. Б.С.Івасіва. - Тернопіль.

- Карт-бланш, 2000. - 510с.

25.Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М.І.Савлука. - К.: КНЕУ,

2001.-602с. 26.Дихал І. Збори до соціальних фондів//Баланс. - 2000. - № 33. 27.Декрет КМУ „Про місцеві податки і збори" (прийнятий

20.05.1993р.) // www. rada.kiev.ua. 28.Дем'яненко М.Я. Фінансово-кредитний механізм в умовах формування ринкових відносин. //Економіка АПК. - 1998. - №8. 29.Державні фінанси в транзитивній економіці: Навчальний посібник/

Карлін М.І., Горбач Л.М., Новосад Л.Я. та ін. За заг ред д.е.н.,

проф.Карліна М.І. - К.: Кондор,2003. - 220с. ЗО.Грибков О. Пенсійна реформа: підсумки року// Вісник податкової

- служби України. - 1999. -№8. 31.Декрет КМУ „Про місцеві податки і збори" (прийнятий

20.05.1993р.)//www. rada.kiev.ua. 32.Дихал І. Збори до соціальних фондів//Баланс. - 2000. - №33. ЗЗ.Дишикант О.В. Організаційні засади фінансового контролю в

органах внутрішніх справ // Фінанси України. - 1998. - №2. 34.Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і

шляхи вдосконалення // Фінанси України. - 1998. -№1. 35.Дробозина Л. О. Общая теория финансов. - М., 1998. Зб.Д'яконова І.Т. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації. //

Фінанси України. - 1998. - №10. 37.Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За

ред. д-ра екон. наук , проф. С.Ф.Покропивного. - К.:КНЕУ, 2001. -

457 с. 38.ЄпіфановА.О.,СалоІ.В., Д'яконова 1.1 Бюджет і фінансова політика

держави. - К.: Наукова думка.,1999. 39.3агородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С Фінансовий словник.

- 4-те вид., випр. та доп. - К.: Т-во «Знання», КОО; Л.: Вид-во Львів, банк, ін-ту НБУ. - 566 с

40.3акон України "Про цінні папери і фондову біржу". //Відомості

Верховної Ради України. - 1991. - №38. 41. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в

Україні"// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №51. 42.3акон України „Про банки і банківську діяльність" //Діло. -1994.-№84. 43.3акон України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" // www.

rada.kiev.ua. 44.3акон України „Про державну податкову службу в Україні" //Діло.

-199Х.-№9. 45.Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в

Україні" / Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №13. 46.3акон України „Про аудиторську діяльність" //Відомості Верховної

Ради України. - 1993. - №23.

563

564

47.3акон України „Про підприємства в Україні"//Діло. - 1998. - №10. 48.3акон України „Про пщприємництво"//Діло. - 1988. -№8. 49.3акон України „Про місцеве самоврядування в Україні" (прийнятий

21.05.1997р.)//www. rada.kiev.ua. 50.3акон України „Про місцеві державні адміністращ?' (прийнятий

09.04.1999р.)// www. rada.kiev.ua. 51.Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації"" //

Відомості Верховної Ради України.-1998.-№1. 52.3акон України „Про страхування" //Галицькі контракти. -1996. -№18. 53.Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про

страхування"// Україна - business. - 2001. - 6-13 листопада. - №44. 54.3акон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне і страхування"//Відомості Верховної Ради України, 1997,N37,ct.237. 55. Закон України „Про зайнятість населення"// затверджений

Постановою Верховної Ради N 804-12 від 1.03.91 р. 56.Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування на випадок безробіття"// Відомості Верховної Ради

України, 2000, N22, ст. 171. 57.Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності"// Відомості

Верховної Ради України, 1999 p., N 46-47, ст. 403; 2001 p.,N4,CT.21. 58. Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням та похованням"// Верховна

Рада України, 18 січня 2001 року, N 2240-ІП. 59.3аруба О.Д. Новий бюджетний дефіцит із старими проблемами. //

Фінанси України. - 1998. - № 6. бО.Заруба О. Страхова справа. - К.: Знання, 1998. бІ.Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємств./Фінанси

України. - 2000. - №4. 62.1нструкція "Про застосування порядку формування та використання коштів резерву Пенсійного фонду"// затверджена Постановою

Правління Пенсійного фонду України N11-3 від 18.07.2001. бЗ.Каленський М.М., Стефанюк 1.Б. До питання розвитку державної

контрольно-ревізійної служби. // Фінанси України. - 1999. - №2. 64.Карлін М.І. Фінансове забезпечення закладів соціокультурної

сфери. // Фінанси України. - 1999. -№ 1. 65.Карпінський А.Б., Герасименко О.В. Фінансова система: Навчальний

посібник. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2003. - 184 с бб.Кізима Т.О. Аналіз "витрати-обсяг-прибуток" у діяльності спільних

підприємств. //Фінанси України. - 2000. - №4. 67.Кириленко О-П. Міжбюджетні відносини: стан і проблеми

удосконалення. //Фінанси України. - 2000.,№ 6.

68.Кириленко О.П. Фінанси (теорія та вітчизняна практика):

Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2002. - 212 с 69.Ковальчук СВ., Фрадинський О.А. Фінанси: Навчальний посібник. -

Хмельницький: ТУП, 2003. - 157 с. 70.Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради 28

червня 1996 року. - К.: Видавництво Право. 1996. 71.Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. - К.:3нання, 1999. 72.Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник/Херсон: Олді-плюс,

2002 р. - 352 с 73 .Лановий В. Бюджетна політика та її вплив на економічну ситуацію , 2000 р. в Україні. //Український промисловець. - 2000, - № 4. *74Лебедько С, Рудавський О. Спеціальні економічні зони: світовий

досвід створення і функціонування. //Вісник податкової служби

України.-1999.-№7. 75.Маслова CO., Опалов О.А. Фінансовий ринок. Навчальний посібник.

Друге видання, виправлене. - К.: „Каравела", 2003. - 344 с 76.Мельник С Про формування місцевих бюджетів //Економіка України

-2000.-№1. 77.Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях: Навчальний посібник//

За редакцією Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. -

2-е вид., перероб. і доп. — Київ: ПУЛ, 2003. — 294 с 78.Мозговий О.М. Фондовий ринок України//Фінанси України -1996-№ 6. 79.Мудрик М.О. Національна система муніципальних позик//Фінанси

України.-1999.-№2. 80.Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид.,

доп і перероб. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с 81,Опарін В.М. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення.

//Вісник НБУ. - 2000. - № 5. 82.0садець С.С. Страхування: Підручник . - К.: КНЕУ, 2003. 83.Павлюк К.В. Система фінансових балансів у економіці держави//

Фінанси України. - 1997. - №8. 84.Паламарчук В.О. Фінансове прогнозування в системі економічного

зростання// Фінанси України, - 1997. - № 9. 85.Парижак Н.В. Формування ефективної бюджетної системи України.

//Фінанси України. - 1998. - №1. 86.Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навчальний

посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 265с. 87.Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч.

посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 495 с - (Вища освіта XXI століття). 88.Пащенко П., Соловей Н.Стратегія управління фінансовими

ресурсами. //Бизнес-информ. - 1998. - № 20. 89.Пенсійне і соціальне страхування (запитання і відповіді)//Вісник

податкової служби України. - 1999. - № 4. 90.Петленко Ю.В. Рожко О.Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект

лекцій. - К.: Кондор, 2003. - 282 с

565

91 .Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси (з елементами статистики фінансів). Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ. - 2002. - 300 с

92.Положення про Пенсійний фонд України// Затверджено Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001.

93.Положення про Фонд соціального страхування України// Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 p. N 1351.

94. Про затвердження "Порядку формування та використання коштів резерву Пенсійного фонду"// затверджена Постановою Кабінет Міністрів України від 6 травня 2001 p. N 435.

95. Положення "Про державний фонд сприяння зайнятості населення"// Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 p.N47.

96.Про бюджетну класифікацію та її запровадження: Наказ Міністерства

фінансів України від 27 грудня 2001 року N 604.// www. rada.kiev.ua 97.Про місцеві податки і збори //Декрет Кабінету Міністрів України

від 20 травня 1993р. 98.Про місцеве самоврядування в Україні // Закон України від 21 травня

1997 року. 99.Проект Податкового Кодексу України від 14.05.2002// www.

rada.kiev.ua. ЮО.Ріппа М.Б. Фінансові проблеми реформування системи пенсійного

забезпечення. //Фінанси України. - 2000 - №5. ЮІ.Родионова Н. Финансы. - М.: Финансы, 1995. Ю2.Розпутенко І. Управління державними видатками в перехідних

економіках. - К.: Основи, 1993. ЮЗ.Романів М.В.Організація контрольно-ревізійної роботи. //Фінанси

України. 1997.-№ 7. Ю4.Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навчальний посібник. -

К.:КНТЕУ, 2001.-400 с. 105.Рудень В.В. Виникнення та функціонування системи медичного

страхування. //Фінанси України. - 2000. - № 1. Юб.Русенко А. Розвиток ринку муніципальних цінних паперів. //

Економіка України. - 1997. - № 7. 107.Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту. Навчальний

посібник. - К.: Скарби, 2003. - 238 с С.10-21. Ю8.Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод, посібник для

самост. вивч. дисц. - К.:КНЕУ. - 2001. - 186 с Ю9.Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. - Київ: ЦУЛ,

2002.-460cC.4-ll ПО.Степаненко В.О. Проблеми утворення та обслуговування

державного внутрішнього боргу. //Фінанси України. - 1998-№4. 111 .Стефанюк 1 .Б. Державне управління і фінансовий контроль в умовах

ринку. Фінанси України. - 1999. - №8. 112.Стукало Н.В. Міжнародний лізинг та деякі проблеми його митно-тарифного регулювання. //Фінанси України. - 2000. - № 3.

ПЗ.Токарева Т.А. Удосконалення податкового механізму - важлива

умова зміцнення доходів місцевих бюджетів//Фінанси України.-1998.

-№11. 114.Указ Президента України "Про заходи щодо реформування податкової політики" // Урядовий кур'єр - 1996. - 6 серпня. 115.Указ Президента України "Про Державне Казначейство України"

/Діло.-1995.-№43. Пб.Федорук Л.Д., Шацька В.М. Бюджетна система: Навчальний

посібник. - Хмельницький: ТУП, 2003. - 157 с. ІП.Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. -

К.: Ельга, Ніка-центр, 2002. - 360 с 118.Фінанси. Грошовий обіг. Кредит. Навчальний посібник/ Л.О.

Дробозіна, Л.П. Окунева, Л.Л. Андронова та інші. Під редакцією

проф. Л.О. Дробозіної. Видавнича агенція „Вертекс", 2001. - 352 с П9.Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій/ За ред.

д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с 120.Форкун І.В., Шацька В.М., Фролова Н.Л. Основи казначейської

справи: Навчальний посібник. - Хмельницький: ТУП, 2003. - 335с. 121.Формування і функціонування бюджетної системи України

[Монографія]/ С.О.Булгакова, О.Т. Колодій, Л.В.Єрмошенко та інші;

за заг. ред. А.А.Мазаракі. - К.: Книга, 2003. - 344с. 122.Хелферт Э. Техника финансового анализа. - М.: Аудит, ЮНИТИ,

1996.

123. Чечетов М. Фінансова політика сьогодні і завтра. //Голос України, 1998.-№150.

124. Шевченко В., Кизименко Ю. Міжнародні фінансові ринки залучення інвестицій для перехідної економіки. //Банківська справа.- 1999.

125.Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб.-К.: Знання-Прес,

2002. - 535 с - (Вища освіта XXI ст.). 126.Шуляк П.Н. Финансы предприятия: Учебник. - 2-е изд. - М.:

Издательский Дом «Дашков и К», 2000. - 752 с. С.9-72 127.Шумелда Я. Страхування. Навчальний посібник для студентів

економічних спеціальностей. - Тернопіль: 2003. - с 6-216. 128.Юрій С.1., Іващук 1.0. Активізація інвестиційної діяльності на

регіональному рівні. //Фінанси України. - 2000. - № 4. 129.Юрій С.1., Бескид Й.М. Бюджетна система України. - К.:НЮС,

2000. ІЗО.Юрій СІ., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник.

- Тернопіль:Карт-Бланш. 2002. - 590 с 131.Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор. - 2004. - 464 с

566

567

Серія "Вища освіта в Україні" Заснована в 1999 р.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Ковальчук С.В., Форкун І.В.

Фінанси

Навчальний посібник

Дизайн та верстка О. М. Легедза

Підписано до друку 10. 04. 05 р.

Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура Тип Тайме.

Умови, друк. арк. 21,5.

Видавництво «Новий Світ-2000»

а/с № 2623, м. Львів-60, 79060, Україна

E-mail: novyisvit2000@org.lviv.net

Свідоцтво про видавничу діяльність і розповсюдження видавничої продукції:

серія № 59 ДК від 25.05.2000 року, видане Державним комітетом інформаційної політики,

телебачення та радіомовлення України.